Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №808/4190/17
провадження №К/9901/59153/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н. В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання дій протиправними та зобов'язання зобов'язати вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року (суддя Лазаренко М.С.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року (судді Прокопчук Т.С., Шлай А.В., Круговий О.О.),
І. Суть спору
1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області (далі - Управління ДМС), Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - Департаменту реєстраційних послуг), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_8), в якому з урахуванням уточнень від 22.02.2018 просила визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - УДМС України в Запорізькій області), залученого до справи як другого відповідача ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2018, щодо реєстрації у березні 2016 року місця проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 ; зобов'язати Департаменту реєстраційних послуг зняти реєстрацію їх місця проживання за вказаною адресою.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , проте, у зв'язку з тим, що спільне сімейне життя між подружжям не склалося, розпочали процедуру розлучення та поділу спільного майна подружжя. Під час судового розгляду справи № 337/1025/15-ц Хортицький районний суд м. Запоріжжя наклав арешт на майно, зокрема квартиру
АДРЕСА_1 . У період дії судового арешту на вказану квартиру ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 вчинили дії щодо реєстрації місця проживання у вказаній квартирі малолітньої дитини - ОСОБА_4 . Позивач зазначила, що такими діями третьої особи - ОСОБА_2 порушено її права, оскільки ці дії перешкоджають виконанню судового рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя в частині стягнення на користь позивача компенсації вартості реалізованих транспортних засобів в розмірі 509343,00 грн. Зазначила також, що ОСОБА_2 не має офіційних доходів та рухомого майна, у зв'язку з чим задовольнити вимоги стягувача - ОСОБА_1 можливо виключно за рахунок продажу належної ОСОБА_2 квартири, проте, реалізувати квартиру органи ДВС не мають змоги через те, що у вказаній квартирі зареєстрована малолітня дитина.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи.
4. Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2014 у справі № 337/2891/14-ц розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 27.12.2003 Запорізьким міським відділом реєстрації актів громадського стану Запорізького обласного управління юстиції, актовий запис № 1949.
5. Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28.04.2014 у справі №337/1769/14-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.03.2014, та до досягнення ОСОБА_7 . повноліття.
6. Крім того, 08.04.2015 Хортицький районний суд м. Запоріжжя відкрив провадження у справі № 337/1025/15-ц (провадження №2/337/676/2015) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
7. Під час розгляду цивільної справи № 337/1025/15-ц Хортицький районний суд м. Запоріжжя постановив ухвалу від 27.05.2015 про забезпечення позову, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та транспортні засоби, а саме: моторолер NITRO 250, державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, шасі НОМЕР_2 ; мотоцикл SUZUKI SKYWAYE 650, державний номер НОМЕР_3 , 2003 року випуску, шасі НОМЕР_4 ; автомобіль FORD ORION, державний номер НОМЕР_5 , 1991 року випуску, кузов НОМЕР_6 ; автомобіль FORD FOCUS, державний номер НОМЕР_7 , 2002 року випуску, кузов НОМЕР_9 .
8. 30.03.2016 за згодою ОСОБА_2 , Хортицький РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області провів реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 разом з дитиною ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), за адресою:
АДРЕСА_1. 9 . Позивач вважає, що реєстрація місця проживання ОСОБА_3 разом з дитиною ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), за адресою: АДРЕСА_1 , порушує її права та інтереси, що зумовило звернення до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
10. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 23 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовив повністю.
11. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 12 липня 2018 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
12. Суди попередніх інстанцій зазначили, що ухвала Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2015 у справі № 337/1025/15-ц спрямована на заборону відчуження згаданої квартири під час розгляду справи в суді як захід забезпечення позову, але в ній не конкретизовано вид заборони вчиняти певні дії щодо спірної квартири. Скасування заходів забезпечення позову в частині арешту квартири за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено ухвалою суду від 01.03.2017, яка набрала законної сили 07.03.2017.
13. Повторно арешт на спірну квартиру, що полягає у забороні відчуження квартири, накладено 15.04.2016 в рамках виконавчого провадження ВП №50751452 щодо виконання виконавчого листа № 2/337/676/ 2015, виданого Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за рішенням про поділ майна подружжя після здійснення відповідачами оскаржуваних дій щодо реєстрації місця проживання в квартирі третіх осіб.
14. З посиланням на статтю 9-1 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» суди попередніх інстанцій зазначили, що за описаних обставин справи підстав для відмови у реєстрації місця проживання у відповідача не було.
V. Касаційне оскарження
15. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і закрити провадження у справі. Пояснила, що раніше зверталася до суду у порядку цивільного судочинства України з вимогами щодо скасування реєстрації місця проживання у згаданій квартирі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
16. Хортицький районний суд м. Запоріжжя ухвалою від 19.07.2017 у справі № 337/2535/17 (залишеною без змін постановою Апеляційного адміністративного суду Запорізької області від 20.12.2017) відмовив у відкритті провадження у справі за її позовом.
17. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що вирішення спору в цій справі належить до компетенції адміністративних судів. Зокрема, суди зазначили, що реєстрація місця проживання та її зняття є наслідком вчинення відповідної дії органом реєстрації - Департаментом реєстраційних послуг, який є суб'єктом владних повноважень. З огляду на характер спірних правовідносин та суб'єктний склад, суди вважали, що справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
18. Зазначені судові рішення у справі № 337/2535/17 ОСОБА_1 оскаржила в касаційному порядку. Однак, передбачаючи, що розгляд її касаційної скарги в суді касаційної інстанції може тривати довго, а зволікати із захистом своїх прав та свого малолітнього сина ОСОБА_1 не хотіла, тож не стала чекати результату касаційного перегляду у справі № 337/2535/17 і подала аналогічну позовну заяву в порядку адміністративного судочинства. Відтак у справі № 808/4190/17 прийнято судові рішення, які зараз теж є предметом касаційного оскарження.
19. За наслідками розгляду касаційної скарги у справі № 337/2535/17 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову від 16.05.2018, якою скасував ухвалу Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 19.07.2017 та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 20.12.2017, а справу направила до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
20. Позивач зазначила, що повідомляла суд апеляційної інстанції про зазначене рішення Великої Палати Верховного Суду і подала клопотання, в якому просила закрити провадження у справі № 808/4190/17 на підставі пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Однак, суд апеляційної інстанції залишив це клопотання поза увагою, відтак переглянув рішення суду першої інстанції по суті.
21. Управління ДМС подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 . Вважає, що цей спір, з огляду на суб'єктний склад і суть спірних відносин, повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
22. На думку відповідача, висновки судів попередніх інстанцій в цій справі є правильними і обґрунтованими.
23. Третя особа ОСОБА_2 теж подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити без змін оскаржені судові рішення. Вважає, що позивач зловживає своїми правами і помилково трактує обставини цієї справи і суть спірних відносин.
VI. Оцінка Верховного Суду.
24. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
25. Відповідно до частин першої, другої статті 354 КАС суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
26. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
27. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
28. Відповідно до частини шостої статті 346 КАС справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
29. У касаційній скарзі позивач, доводячи свою вимогу про закриття провадження в цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС, зазначила про постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 337/2535/17, у якій зроблено висновок щодо предметної юрисдикції цього спору.
30. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 337/2535/17 зазначено, що в липні 2017 року ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_7 , звернулася з позовом до Департаменту реєстраційних послуг, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 , в якому просила: визнати незаконною реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_5 ; зобов'язати Департамент реєстраційних послуг скасувати (зняти) реєстрацію їх місця проживання.
31. Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 19.07.2017, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 20.12.2017, відмовлено у відкритті провадження у справі за згаданим позовом ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини другої статті 122 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; у редакції, яка була чинною на час вчинення відповідної процесуальної дії).
32. Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання про предметну юрисдикцію цього спору, зазначила, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
33. Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
34. Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.
35. Відтак Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що спірні правовідносини стосуються права користування та розпорядження майном, а саме квартирою АДРЕСА_5 , що належить відповідачу ОСОБА_2 . Позивачка оскаржує дії ОСОБА_2 спрямовані на надання права реєстрації місця проживання та права користування зазначеною квартирою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки вважає їх незаконними у зв'язку з тим, що ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2015 року на зазначену квартиру було накладено арешт з метою забезпечення виконання рішення суду у справі № 337/1025/15-ц.
36. Отже, як підсумувала Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові, предметом спірних правовідносин є майнові права на квартиру АДРЕСА_5 , вимоги ж до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради є похідними від них. Тож цей спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК України. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України (в редакції, яка була чинною на час вчинення відповідної процесуальної дії), дійшов помилкових висновків, що спір у справі є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
37. Повертаючись предмету спору у справі № 808/4190/17 треба зазначити, що в обсязі вставлених обставин є достатні підстави вважати, що за своєю суттю спірні правовідносини у цій справі фактично є тими самими, які були предметом розгляду у справі № 337/2535/17. Відмінності у суб'єктному складі, на які звернули увагу відповідач і третя особа, не змінюють визначальних для предметної підсудності цього спору ознак, на які звернула увагу Велика Палата Верховного Суду.
38. Беручи до уваги наведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.05.2018 у справі № 337/2535/17, колегія суддів дійшла висновку, що провадження в цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС.
39. З урахуванням вимог частини першої статті 239 КАС колегія суддів роз'яснює, що розгляд цієї справи віднесено до суду загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства. У цьому зв'язку треба додати, що з огляду на результат касаційного перегляду згаданих вище судових рішень у справі № 337/2535/17, у провадженні Хортицького районного суду м. Запоріжжя був аналогічний позов ОСОБА_1 щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_2 (справа № 337/2535/17), який на дату ухвалення касаційним судом постанови у цій справі вже вирішено по суті (відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, у вказаній справі прийнято (за правилами ЦПК України) рішення від 08.01.2020).
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 238, 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року в цій справі скасувати.
3. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання дій протиправними та зобов'язання зобов'язати вчинити певні дії - закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова