Справа № 620/2821/19 Суддя першої інстанції: Ткаченко О.Є.
28 квітня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Горяйнова А.М.,
суддів - Кузьменка В.В. та Файдюка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 02 серпня 2019 року № UA102000/2019/000084/2;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернігівської митниці ДФС № UA 102230/2019/00336.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року вказаний адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що під час митного оформлення позивач не надала документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару.
ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що надала до митниці належним чином оформлені документи, які підтверджують фактичну вартість автомобіля. Також позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 02 серпня 2019 року № UA102000/2019/000084/2 є невмотивованим.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа була призначена до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року - без змін, виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції встановив та сторони справи не заперечують, що 26 липня 2019 року ФОП ОСОБА_2 (який діяв на підставі договору від 24 липня 2019 року № 603А про надання послуг з митного оформлення, укладеного з ОСОБА_1 ) подав до Чернігівської митниці ДФС електронну митну декларацію № UA102230/2019/635890.
Предметом декларування був легковий автомобіль, який був у використанні, марка - AUDI, модель - Q5, номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, тип кузова - хєтчбек, робочий об'єм циліндрів - 1968 см3, загальна кількість місць - 5, колір - чорний, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2015, призначений для перевезення пасажирів, екологічний стандарт двигуна - ЄВРО 6, країна виробництва - DE.
Заявлена вартість (ціна) товару за цією митною декларацією дорівнювала 10000 швейцарських франків. Митна вартість товару була визначена за ціною договору (контракту).
Черкаська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 02 серпня 2019 року № UA102000/2019/000084/2, у зв'язку з чим також склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 102230/2019/00336.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями митного органу, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Суд першої інстанції також зазначив, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З матеріалів справи вбачається, що разом з електронною митною декларацією ФОП ОСОБА_2 надав Чернігівської митниці ДФС: рахунок-фактура (інвойс) від 19 липня 2019 року № 858/7/19; акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 26 липня 2019 року № UA205010/2019/321464; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19 липня 2019 року № 216.753.707; договір про надання послуг по декларуванню від 24 липня 2019 року № 603А; копія митної декларації від 26 липня 2019 року № UA102230/2019/635684.
Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи згідно з переліком.
Отже, обов'язковою передумовою для витребування у декларанта додаткових документів є виявлення розбіжностей у поданих документах, ознаки їх підробки або якщо надані для митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 29 серпня 2019 року у справі № 805/5038/16-а.
Відповідно до висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 260/718/19, митний орган зобов'язаний довести обґрунтованість сумніву у правильності заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Приписи ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
У постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 810/2784/18 Верховний Суд зазначив, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 02 серпня 2019 року № UA102000/2019/000084/2 підставою для витребування у позивача додаткових документів стало те, що:
- в інвойсі не зазначені умови сплати коштів за товар;
- у квитанції про сплату коштів відсутні реквізити одержувача та реквізити документа, на підставі якого проведено оплату, що не дає можливості ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром;
- до митного оформлення не надані банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (касові або товарні чеки, ярлики, які містять відомості щодо митної вартості, які можливо ідентифікувати з транспортним засобом, поданим до митного оформлення;
- у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначений ОСОБА_3 , в той час як покупцем є ОСОБА_1 ;
- акти митного огляду транспортного засобу, що складені Волинською митницею ДФС та Чернігівською митницею ДФС, містять різну інформацію про виявлені пошкодження автомобіля;
- не підтверджено понесення витрат на транспортування товару;
- за даними електронного ресурсу www.autoscout24.ch цінові пропозиції щодо подібних автомобілів є значно вищими.
У зв'язку із зазначеними обставинами позивачу було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме:
- касові або товарні чеки, ярлики;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
- інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості товару;
- копію декларації митної вартості країни експорту;
- сервісну книгу;
- документи, що підтверджують витрат на транспортування.
До митного органу були надані лише переклад банківського платіжного документа на українську мову, документи із станції сервісного обслуговування з інформацією зі спідометра щодо пробігу автомобіля. Інші документи Чернігівській митниці ДФС надані не були.
Надаючи оцінку обґрунтованості вимог митного органу щодо витребування у позивача додаткових документів, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Митного кодексу України одним із обов'язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Виконання зазначеної норми права є можливим у разі здійснення розрахунків за товар з використанням послуг фінансової установи.
На підтвердження фактичної оплати товару до Чернігівської митниці ДФС була надана квитанція про оплату № 241-103169.01Е від 19 липня 2019 року на суму 10000 швейцарських франків.
Переклад зазначеного документа на українську мову був наданий позивачем до митного органу та суду першої інстанції.
Дослідивши квитанцію про оплату № 241-103169.01Е від 19 липня 2019 року, колегія суддів встановила, що у ній зазначені реквізити, необхідні для ідентифікації товару, за який здійснювався розрахунок. Так, у квитанції зазначені: марка, модель, номер кузова, дата державної реєстрації транспортного засобу.
Також разом з електронною митною декларацією був наданий інвойс від 19 липня 2019 року № 858/7/19. Зазначені у ньому відомості про товар, його кількість та ціну відповідають відомостям, що містяться у квитанції про оплату № 241-103169.01Е від 19 липня 2019 року.
Чернігівська митниця ДФС, посилаючись на відсутність в інвойсі відомостей про порядок проведення розрахунків, не зазначила норму права, яка встановлювала б таку вимогу. Також відповідач не обґрунтував яким чином відсутність таких відомостей в інвойсі ставить під сумнів фактичне проведення розрахунків між покупцем та продавцем.
У п. 33 рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 02 серпня 2019 року № UA102000/2019/000084/2 міститься посилання також на те, що у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 19 липня 2019 року зазначений ОСОБА_3 , в той час як покупцем є ОСОБА_1 .
У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 19 липня 2019 року у якості особи, яка здійснила реєстрацію, дійсно зазначений ОСОБА_3 . Проте зазначена обставина не свідчить про наявність розбіжностей у документах, що подані до митного оформлення.
Так, з приєднаних до матеріалів справи документів вбачається, що ОСОБА_1 видала ОСОБА_3 довіреність, якою доручила придбати на її ім'я автомобіль за кордоном та перегнати (транспортувати) транспортний засіб до місця її проживання.
Судом встановлено, що акт митного огляду транспортного засобу, що складені Волинською митницею ДФС 25 липня 2019 року містить детальніший опис пошкоджень та ознак використання автомобіля у порівнянні з актом митного огляду транспортного засобу, що складений Чернігівською митницею ДФС 26 липня 2019 року.
Спільними пошкодженнями, які зазначені у кожному акті митного огляду транспортного засобу є: пошкоджене лакофарбове покриття, скол на лобовому склі. Акт митного огляду транспортного засобу Волинської митниці ДФС від 25 липня 2019 року додатково містить посилання на забруднення салону, потертість оббивки салону та сидінь, підтікання мастила на двигуні. Інших розбіжностей у відомостях про транспортний засіб, у тому числі про його марку, модель, номер кузова, об'єм двигуна, тип пального та кузова, кількість дверей та місць для сидіння, комплектацію транспортного засобу, зазначені акти митного огляду не містять.
Зазначені обставини вказують на те, що працівники Волинської митниці ДФС під час проведення митного огляду автомобіля 25 липня 2019 року провели детальніший опис виявлених пошкоджень у порівнянні з працівниками Чернігівською митницею ДФС, які проводили митний огляд автомобіля наступного дня - 26 липня 2019 року.
Разом з тим посилання на такі обставини не можуть бути визнані належним обґрунтуванням необхідності витребування у позивача додаткових документів.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів 02 серпня 2019 року № UA102000/2019/000084/2, Чернігівська митниця ДФС виходила також з того, що позивач не надав докази понесення витрат на перевезення товару.
Особливості визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів визначені у ст. 368 Митного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
Положеннями ч. 2 ст. 368 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.
Зазначені норми права вказують на те, що вартість страхування та перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ними митного кордону України включається до митної вартості лише у тому випадку, коли товари переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні.
Разом з тим, із наданих до суду документів вбачається, що ОСОБА_1 16 липня 2019 року видала довіреність на ім'я ОСОБА_3 , відповідно до якої доручила представляти свої інтереси у правовідносинах щодо придбання (купівлі) за кордоном на її ім'я будь-якого автомобіля, будь-якої марки, за будь-яку ціну та на відомих йому умовах, перегнати придбаний транспортний засіб до місця її реєстрації.
Позивач зазначає, що її повірений ОСОБА_3 самостійно здійснив ввезення автомобіля на митну територію України.
У матеріалах справи міститься акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 25 липня 2019 року, складений Волинською митницею ДФС, у якому зазначено, що під час здійснення митного огляду був присутній перевізник ОСОБА_3 . Як раніше зазначалося, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19 липня 2019 року, яке оформлене у Федеративній республіці Німеччина, також складене на ім'я ОСОБА_3 .
Відтак, при визначенні митної вартості транспортного засобу позивача слід керуватися виключно ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України, без застосування ч. 2 ст. 368 цього Кодексу, та враховувати лише його фактурну вартість.
За таких обставин посилання Чернігівської митниці ДФС на відсутність документів щодо витрат на перевезення транспортного засобу є необґрунтованими.
Також відповідача як на підставу для витребування у позивача додаткових документів посилався на те, що за даними електронного ресурсу www.autoscout24.ch цінові пропозиції щодо подібних автомобілів є значно вищими.
Надаючи оцінку зазначеному доводу, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Разом з тим, реалізуючи таке право, митний орган зобов'язаний діяти у межах повноважень, визначених Митним кодексом України.
Підстави для витребування у декларантах чітко визначені у ч.ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України. Зазначені норми права передбачають, що у контролюючого органу виникає право витребувати додаткових документів у разі, якщо:
- документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Натомість наявність у мережі Інтернет іншої інформації про вартість оцінюваного товару не віднесена до обставин, за яких у митного органу виникає право на витребування у декларанта додаткових документів.
Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що Чернігівська митниця ДФС у рішенні про коригування митної вартості товарів 02 серпня 2019 року № UA102000/2019/000084/2 вказала на відсутність інформації про ціну такого ж автомобіля, у зв'язку з використала цінові пропозиції щодо подібних автомобілів.
Водночас відповідачем не доведено факт врахування під час пошуку інформації про ціну подібних автомобілів в мережі Інтернет всіх характеристик, технічного стану, періоду дії пропозиції тощо, які впливають на рівень ціни товару.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що Чернігівська митниця ДФС не довела наявності підстав для витребування у декларанта додаткових документів.
Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги Чернігівської митниці ДФС не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 25 листопада 2019 року, та не можуть бути підставами для його скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач А.М. Горяйнов
Судді В.В. Кузьменко
В.В. Файдюк