про залишення позовної заяви без руху
27 квітня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1013/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 15.01.1996 по ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у ПП «Магія»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи з 15.01.1996 по ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у ПП «Магія»;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо стягнення з ОСОБА_1 переплати пенсійних коштів у сумі 436 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу за період роботи з 15.01.1996 по ІНФОРМАЦІЯ_1 . у ПП «Магія», починаючи з серпня 2019 р. та сплатити утримані кошти.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160-161 КАС України .
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З наведеного вище вбачається, що звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав.
Зі змісту позовних вимог встановлено, що ОСОБА_1 просить захистити порушені права шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо його відмови зарахувати до загального страхового стажу позивача вказаного ним періоду роботи та зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії разом з проведенням перерахунку розміру пенсії з серпня 2019 року, що суд вважає однією позовною вимогою. Проте, позовна вимога щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо стягнення з ОСОБА_1 переплати пенсійних коштів у сумі 436 грн. стосується правовідносин, що склались між сторонами раніше - при виплаті позивачу пенсії за липень 2019 року. Окрім зазначеного, правовідносини щодо утримання надміру виплачених сум пенсій відмінні від правовідносин з питань призначення та перерахунку пенсії, врегульовані іншими нормами права та зумовлюють необхідність дослідження додаткових обставин у справі. Наведене в сукупності сідчить про те, що позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо стягнення з ОСОБА_1 переплати пенсійних коштів у сумі 436 грн. є окремою вимогою майнового характеру.
Стосовно заявлених позовних вимог та вимог процесуального законодавства при зверненні до суду слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Так, згідно ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подачу позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Враховуючи, що позивачем подано позов з однією вимогою немайнового характеру та однією вимогою майнового характеру - судовий збір становить 1681,60 грн. (2102,00 грн.*0,4 + 2102,00 грн.*0,4=1681,60 грн.)
Дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи судом встановлено, що позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Натомість, позивачем в позові викладено заяву про звільнення від сплати судового збору з підстав того, що він є пенсіонером, інвалідом 3-ої групи та його незадовільним матеріальним станом.
Частиною 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Аналіз зазначених норм показує, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
В даному випадку на підтвердження незадовільного стану ОСОБА_1 надано лише довідку про доходи №0171 1717 2663 0158 від 31.03.2020 року, видану Головним Управлінням пенсійного фонду України в Херсонській області. Суд зазначає, що наведена довідка не може бути прийнята як доказ незадовільного майнового стану особи, оскільки вона по-суті підтверджує тільки розмір отриманого пенсіонером пенсійного забезпечення за квітень 2019 року - березень 2020 року та не відображає інших доходів, що може отримувати особа.
Довідково, суд зазначає, що належним доказом рівня доходів позивача може бути відповідна довідка податкового органу.
Проте, надані до позову документи не містять доказів, які б відображали розмір доходу позивача, з яких можливо було б зробити висновок про його незадовільний майновий стан.
Підсумовуючи зазначене, суд дійшов висновку про необгрунтованість заяви позивача про звільнення його від сплати судового збору за даним позовом.
Щодо тверджень позивача відносно того, що позов спрямовано на захист його соціальних прав, суд зазначає наступне.
Так, дійсно пунктом 3 частини 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умови якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Однак, вирішальним для застосування наведеної норми, як зазначено вище за текстом ухвали, є надання заявником належних доказів його незадовільного майнового стану, що позивачем зроблено не було. Також, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що предметом даного позову є не призначення пенсії, а визначення її розміру з урахуванням всіх складових. Тобто, позивач вже отримує пенсію в розмірі, що згідно ст. 46 Конституції України має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, що і є змістом його права на соціальний захист, зокрема на забезпечення його у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, а також у старості.
Спір же про розмір пенсії, який перевищує розмір мінімальних державних гарантій, на думку суду, не може вважатись спором про захист соціальних прав особи, особливо з урахуванням того, що пенсія, згідно зі ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є щомісячною пенсійною виплатою в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом та, відповідно, не є соціальною виплатою.
Таким чином, підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в об'ємі наявних у суду доказів - відсутні.
Отже, сума судового збору, що підлягає сплаті становить 1681,60 грн.
Враховуючи викладені обставини вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з заявою про усунення недоліків - подання до суду доказів сплати судового збору у сумі 1681,60 грн. або належним чином обгрунтованої заяви про звільнення від його сплати.
Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1013/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.В. Ковбій