29 квітня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/585/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області в особі територіального підрозділу - Генічеського районного відділу Управління ДМС України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом до УДМС України в Херсонській області в особі територіального підрозділу - Генічеського районного відділу Управління ДМС України в Херсонській області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність УДМС України в Херсонській області в особі територіального підрозділу - Генічеського районного відділу Управління ДМС України в Херсонській області, щодо відмови вклеїти в її паспорт у формі книжечки, серія НОМЕР_1 , фотокартку при досягненні нею 45-річного віку, після спливу тридцятиденного строку та зобов'язати вчинити зазначені дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачці вклеїти фотокартку у паспорт по досягненню нею 45-річного віку. Зазначає, що підстави для обміну паспорта відсутні.
Згідно із відзивом та запереченнями на відповідь на відзив, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Пояснює, що у зв'язку із тим, що позивачка пропустила місячний строк звернення після досягнення нею 45-річного віку на вклеювання фотокартки у паспорт, такий документ вважається недійсним та на нього не розповсюджуються вимоги Положення про паспорт громадянина України. Крім того, відмова позивачки надати згоду на обробку її персональних даних унеможливлює надання запитуваних нею адміністративних послуг. На думку відповідача, оскаржуваний лист не можна розцінювати як рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки він носить інформативний характер та містить відповідь на звернення в порядку ЗУ "Про звернення громадян". На підставі викладеного, у задоволенні позову просить відмовити.
Дослідивши письмові докази та подані сторонами заяви по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, та має паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки серії НОМЕР_1 , виданий Генічеським РВ УМВС України в Херсонській області 10.04.1997 року.
15.01.2018 року позивачка досягла 45-річного віку.
24.01.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Генічеського РВ УДМС України у Херсонській області із заявою про вклеювання фотокартки в її паспорт громадянина України у формі книжечки, при досягненні 45-річного віку після спливу тридцятиденного строку.
Листом № 6520-574/6520-20 від 20.02.2020 року відповідач повідомив позивачку, що її звернення розглянуто та роз'яснено щодо відсутності підстав для вклеювання до паспорту зразка 1994 року фотокартки після досягнення 45-річного віку, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 795 внесено зміни до підпункту 6 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", яким визначено, що обмін паспорта здійснюється якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
Не погодившись із такою відповіддю, позивачка звернулася до суду із цим позовом.
Вирішуючи цей спір суд керувався наступними приписами нормативно-правових актів.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
За приписами ч. 1 ст. 92 Основного Закону, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Частиною 1 ст. 13 Закону України від 20.11.2012 № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон № 5492-VI) визначено, що до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, та що посвідчує особу і підтверджує громадянство України відноситься, зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно з ч. 1, 2, 4 та 5 ст. 14 Закон № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Частинами 1, 2 ст. 21 Закону Закон № 5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9, 10, 11 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80х60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Порядок № 302), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Згідно з підпунктом 6 пункту 6 Порядку № 302 обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25 чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
Отже, за чинним законодавством громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов'язаний протягом місяця після досягнення 25 чи 45-річного віку звернутися до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорта фотокартки.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи позивач пропустила місячний строк звернення після досягнення нею 45 років.
Як зазначалось вище, до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним (пункт 8 Положення № 2503-XII).
При цьому, суд зазначає, що паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи, однак визнання паспорту недійсним немає наслідком його вилучення. Крім того, вказаними нормами не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт після спливу тридцятиденного строку.
Слід зазначити, що в даному випадку позивачка правомірно посилається на рішення Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17, відповідно до якого особі гарантується право на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до вищенаведених норм, тоді як відповідач у спірних правовідносинах (правове регулювання яких не змінилося після прийняття наведеного судового рішення) фактично спонукає до отримання позивачем паспорту у формі паспортної картки.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
На виконання положень ч. 2 ст. 15 та абзацу другого ч. 2 ст. 21 Закону № 5492-VI Кабінет Міністрів України 25.03.2015 прийняв Постанову № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
За змістом пункту 2 Постанови № 302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення № 2503-XII;
- з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 3 Постанови № 302 встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано. Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 01.06.2010 № 2297-VI "Про захист персональних даних" (далі - Закон № 2297-VI) персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Частиною 1 ст. 6 Закону № 2297-VI визначено, що мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Відповідно ч. 5, 6 ст. 6 Закону № 2297-VI обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Тобто, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Однак, суд звертає увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякісність закону та порушення конституційних прав такої особи.
Відтак, слід зазначити, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Проте, норми Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" на відміну від норм Положення № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
Крім того, суд вважає, що відповідач безпідставно розглянув заяву позивачки у порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян", оскільки із змісту заяви вбачається, що позивач звернулася з метою оформлення паспорта зразка 1994 року, а саме, вклеювання нової фотокартки у зв'язку з досягненням 45 років, а не у формі звернення громадян.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивачка, незважаючи на пропуск місячного строку, має право на вклеювання до її паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки у зв'язку з досягненням нею 45 років.
При цьому, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права позивачки у цьому спорі, ніж зобов'язання відповідача вклеїти до її паспорта зразка 1994 року нової фотокартки у зв'язку з досягненням 45 років.
З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав до визнання протиправними дій відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 адміністративної послуги по вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України при досягненні 45-річного віку та зобов'язання вклеїти до паспорта позивачки зразка 1994 року нової фотокартки у зв'язку з досягненням 45-ти років.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 420/270/19 та від 31.01.2020 у справі № 200/6627/19-а.
На підставі ст. 139 КАС України сплачений позивачкою судовий збір підлягає стягненню на її користь з Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області, оскільки Генічеський районний відділ Управління ДМС України в Херсонській області є територіальним підрозділом згаданого суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 242 - 246, 250, 255 КАС України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області в особі територіального підрозділу - Генічеського районного відділу Управління ДМС України в Херсонській області щодо ненадання ОСОБА_1 адміністративної послуги по вклеюванню до паспорта громадянина України зразка 1994 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нової фотокартки у зв'язку з досягненням 45-ти років.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області в особі територіального підрозділу - Генічеського районного відділу Управління ДМС України в Херсонській області вклеїти до паспорта громадянина України зразка 1994 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нову фотокартку у зв'язку з досягненням 45-ти років.
Стягнути з Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 37839478, місцезнаходження: вул. Перекопська, 168, м. Херсон, 73036) судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
кат. 102070000