28 квітня 2020 р. № 400/4290/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув за правилами спрощеного провадження в письмовому порядку адміністративну справу
за позовом:Приватного підприємства "Міська аптека", пр-т Миру, 4-А, м.Миколаїв,54034
до відповідача:Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Херсонське шосе, 48/8, м.Миколаїв,54024
про:визнання протиправними та скасування припису від 01.10.2019 р. № 77/1 і постанов від 10.09.2019 р. № 23-652/22.02-12, від 08.10.2019 р. № 34-763/22.02-12, від 12.12.2019 р. № 40-967/22.02-12,
Приватне підприємство «Міська аптека» (далі: Позивач) звернулось з позовними вимогами до Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської Ради (далі: Відповідач, Управління) та просило з врахуванням збільшених позовних вимог: визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 34-763/22.02-12 від 08.10.2019 р. № 40-967/22.02-12, від 12.12.2019 та 23-652/22.02-12, від 10.09.2019; визнати протиправним та скасувати припис № 77/1, від 01.10.2019 р.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 20.01.2020 року судом прийнято до розгляду збільшені позовні вимоги а саме визнання протиправними та скасування постанов № 40-967/22.02-12, від 12.12.2019 та 23-652/22.02-12, від 10.09.2019.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської Ради та Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.10.2019 № 77/1 є протиправними, оскільки відповідачем не надано жодного документа, що підтверджував би експлуатацію об'єкта будівництва, його використання в господарській діяльності саме позивачем. Відповідачем не встановлено, кому належить дана прибудова, хто її будує та хто буде використовувати. Постановою по справі про адміністративне правопорушення № 10, від 14.03.2019 року громадянина України - ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності та встановлено, що саме він здійснив монтаж металевих конструкцій без узгодження з ПП «Міська аптека». Позивач є власником будівлі, однак не суб'єктом, зазначеним у частині другій статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності".
Відповідач надав відзив на позов, згідно якого вважає постанови та припис такими, що прийняті на підставі та у межах владних повноважень, а позов таким, що не підлягає задоволенню. 01.10.2019 ПП «Міська аптека» було надано обов'язкові для виконання приписи № 77 про зупинення виконання будівельних робіт та № 77/1 про усунення порушень вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил шляхом допущення посадових осіб Управління державного архітектурно- будівельного контролю Миколаївської міської ради на вищевказаний об'єкт будівництва. В зв'язку з тим, що Позивач не допустив до перевірки вповноважених осіб були винесені відповідні постанови та притягнуто Позивача до відповідальності.
На підставі норм ч.3 ст.194 КАС України суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
На підставі дослідження доводів сторін, надання оцінки наявним в справі доказам суд встановив таке.
14.08.2019 на підставі наказу Управління ДАБК ММР від 14.08.2019 № 288 та листа департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради від 12.08.2019 № 3011/22.01-15, згідно п. 7 постанови КМУ від 23.05.2019 № 553 було видане направлення № 172 для здійснення позапланової перевірки на об'єкті: «Реконструкція нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 », терміном з 21.08.2019 до 04.09.2019.
04.09.2019 за результатами перевірки Відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі якого було винесено постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 23-652/22.02-12 від 10 вересня 2019 року, якою визнано Приватне підприємство «Міська аптека» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною п. 2, ч. 6, ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення містобудівної діяльності» та накладено на останнього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 60 210,00 (Шістдесят тисяч двісті десять) гривень через недопущення посадових осіб Відповідача на об'єкт «Реконструкція нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 », а також протягом перевірки не надано необхідних документів для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, чим на думку Відповідача Позивач порушив п.1 ч.3 ст41 „Про регулювання містобудівної діяльності».
04.09.2019 року винесено припис № 58 від про зупинення будівельних робіт та припис № 58/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким було зобов'язано Приватне підприємство «Міська аптека» надати документи, що вимагалися під час перевірки та добровільно знести самочинно збудовану прибудову розміром у плані 2,7*16 м та привести нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Миколаїв, АДРЕСА_1 у стан, що перебував самочинному будівництву.
Також 04 вересня 2019 року було винесено припис № 58/2 щодо вжиття заходів для зупинення будівельних робіт та припис № 58/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким було зобов'язано відповідача надати документи, що вимагалися під час перевірки та добровільно знести самочинно збудовану прибудову розміром у плані 2,7*16 м та привести нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 у стан, що перебував самочинному будівництву.
На підставі наказу № 373 від 12.09.2019 та згідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 233 від 12.09.2019 було призначено позапланову перевірку щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті: «Реконструкція нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 » з 18 вересня 2019 року по 01 жовтня 2019 року.
01.10.2019 складено акт №171/2019 про недопущення посадових осіб органу держрхбудконтролю на об'єкт «Реконструкція нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 ».
01.10.2019 заступником начальника Управлінням ДАБК ММР Савчуком О.С. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Згідно якого, під час виїзду на місце 18.09.2019 встановлено, що будівельні роботи не зупинені, здійснюються роботи з влаштування тротуарної плитки, добровільного знесення самочинної прибудови не виконано. Посадовими особами приклеєна на паркан будівельного майданчика копія направлення про проведення перевірки. Під час повторного виїзду на місце 01.10.2019 року уповноважені представники ПП «Міська аптека» відсутні, що було розцінено Відповідачем як недопущення в період з 18.09.2019 по 01.10.2019 року посадових осіб Управління державного архітектурно- будівельного контролю Миколаївської міської ради на об'єкт будівництва.
Крім того, 01.10.2019 ПП «Міська аптека» було надано обов'язкові для виконання приписи від 01.10.2019 № 77 про зупинення виконання будівельних робіт та № 77/1 про усунення порушень вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил шляхом допущення посадових осіб Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на вищевказаний об'єкт будівництва в термін до 14.10.2019 року.
Постановою від 08.10.2019 №34-763/22.02-12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визнано ПП «Міська аптека» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності» та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 60 210,00 грн., за недопущення посадових осіб органу держрхбудконтролю на об'єкт «Реконструкція нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 . Миколаїв, вулиця Будівельників, 10/1».
12.12.2019 року Відповідачем винесено постанову №40-967/22.02-12 , якою встановлено, повідомлено ПП «Міська аптека» про відповідальність у разі недопущення вповноважених осіб шляхом розміщення оголошення у газеті «Вечірній Миколаїв». Під час виїзду на місце 22.11.2019 року встановлено, що суб'єкт містобудування на об'єкті відсутній. 03.12.2019 року посадовими особами Відповідача Чеботарьову І.В., (договір про надання правової допомоги) вручено копію направлення для проведення позапланового заходу від 14.11.2019 року №323. Під час повторного виїзду 05.12.2019 на об'єкт встановлено, що суб'єкт містобудування відсутній, документи у період з 22.11.2019 по 05.12.2019 не надано. На підставі чого Відповідачем зроблено висновок про недопущення посадових осіб до перевірки, та порушення п.1 ч.3 ст. 41 „Про регулювання містобудівної діяльності». Визнано ПП «Міська аптека» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності» та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 60 210,00 грн.
Спір між сторонами полягає в тому, чи мав місце з боку позивача недопуск посадових осіб відповідача на об'єкт будівництва в три різні періоди, оскільки саме ця обставина слугувала підставою видання відповідачем оскаржуваного позивачем припису та постанов про накладення на позивача штрафу.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурного-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Постанова № 553).
Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Частина третя зазначеної статті передбачає, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно з пунктом 2 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктами 7-9 Порядку № 553 підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У пункті 12 Порядку № 553, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 533, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Пункти 2, 3 частини 3 статті 41 №3038-VI передбачають, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Згідно з п. 2 ч. 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за таке правопорушення, як недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Системний аналіз наведених вище правових норм дає змогу дійти висновку, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи судом ухвалою від 09.12.2019 року було залишено позов без руху в тому числі з підстав ненадання Позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
На виконання вимог ухвали Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, згідно якої Позивач пояснив, що з оскаржуваною постановою представник Позивача ознайомився 25.11.2019 року в Інгульському відділі державної виконавчої служби, та надав фотокопію розписки про отримання копій в виконавчому провадженні.
Зважаючи на те, що відповідно до суті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року 10.07.2018 особі має бути забезпечена можливість реалізувати право на справедливий суд без будь-яких перепон чи ускладнень, а здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя, судом було відкрито провадження у справі.
В ухвалі про відкриття провадження, суд зобов'язав Відповідача надати докази в тому числі докази направлення Позивачу постанови від 08.10.2019 року №34-763/22.02-12.
Відповідач надав відзив, та копії направлення від 12.09.2019 року №233, наказу від 12.09.2019 №373, протоколу про правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 01.10.2019 року, припису від 01.10.2019 року, постанови від 08.10.2019 року №34-763/22.02-12, докази направлення відзиву Позивачу, копію довіреності.
Доказів направлення Позивачу постанови від 08.10.2019 року №34-763/22.02-12, суду не надано.
Відповідно до положень, закріплених статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав вимогу суду та не надав жодних доказів направлення Позивачу постанови від 08.10.2019 року №34-763/22.02-12, таким чином, суд дійшов висновку, що Відповідач не довів суду направлення даної постанови Позивачеві, чим порушив його права.
Крім того, суд зауважує, що Відповідач не надав жодних доказів щодо повідомлення Позивача про проведення перевірки, а Позивач і не міг здійснити недопуск посадових осіб відповідача для проведення перевірок за наслідками яких винесено припис № 77/1, від 01.10.2019 р., та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 34-763/22.02-12 від 08.10.2019 р.; № 23-652/22.02-12, від 10.09.2019.
Щодо постанови № 40-967/22.02-12, від 12.12.2019, з матеріалів справи вбачається, що повідомлено Позивача ПП «Міська аптека» про відповідальність у разі недопущення вповноважених осіб шляхом розміщення оголошення у газеті «Вечірній Миколаїв». Під час виїзду на місце 22.11.2019 року встановлено, що суб'єкт містобудування на об'єкті відсутній. 03.12.2019 року посадовими особами Відповідача Чеботарьову І.В., який представляв інтереси Позивача на підставі договору про надання правової допомоги, вручено копію направлення для проведення позапланового заходу від 14.11.2019 року №323. Під час повторного виїзду 05.12.2019 на об'єкт встановлено, що суб'єкт містобудування відсутній, документи у період з 22.11.2019 по 05.12.2019 не надано. На підставі чого Відповідачем зроблено висновок про недопущення посадових осіб до перевірки, та порушення п.1 ч.3 ст. 41 „Про регулювання містобудівної діяльності». Визнано ПП «Міська аптека» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності» та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 60 210,00 грн.
Суд зазначає, що недопущення посадових осіб органу держархбудконтролю до об'єкту містобудування з метою проведення його перевірки полягає у активних діях, таких як перешкоджання у доступі до місць, де здійснюється будівництво об'єктів (місць будівництва об'єктів), до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню, будівельного майданчика з метою його огляду та ненадання на запит органу державного архітектурно-будівельного контролю документів, які є підставою для проведення будівельних робіт тощо.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 400/2866/18.
Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень, закріплених статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інспектор мав можливість зайти на об'єкт контролю, оскільки жодних активних дій щодо його недопуску на об'єкт будівництва не чинилось, навіть в постанові № 40-967/22.02-12 зазначено, що направлення вручено 03.12.2019 року представнику, однак за незрозумілих причин інспектором не зазначено чому він не перевірив об'єкт.Крім того, суд зауважує, що Відповідач мав здійснити перевірку по суті, якщо він мав наявні докази належного повідомлення про дату та час проведення перевірки.
Важливим є даних правовідносинах є те, що санкція статті передбачає відповідальність саме за недопуск посадових осіб до перевірки, а не за ненадання документів для проведення перевірки або відсутність керівника на об'єкті будівництва.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав належних, допустимих і достатніх доказів здійснення позивачем недопуску посадових осіб відповідача до перевірок у період з 18 вересня 2019 року по 01 жовтня 2019 року та у період з 22.11.2019 по 05.12.2019.
В жодних складених Відповідачем документах, ані у відзиві на позовну заяву, не зазначено, у чому конкретно мав вияв недопуск посадових осіб відповідача для проведення перевірки на об'єкті контролю, за яких обставин посадова особа відповідача дійшла висновку, що позивач чинить недопуск його для проведення перевірки.
Відповідач не надав суду інформації та доказів щодо обставин кількості та дат прибуття відповідача на об'єкт контролю для проведення перевірки та обставин стверджуваного недопуску.
Відповідач не надав суду доказів, що керівник відповідача перебував за адресою здійснення контролю та чинив активні дії щодо недопуску перевіряючих на об'єкт будівництва.
Аналіз наведених обставин у сукупності вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних припису та постанов про накладення штрафу, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), необґрунтовано дійшовши до висновку про винуватість позивача у вчиненні правопорушення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та рішень.
Відтак суд вважає, що позов є обґрунтованим, а вимоги позивача про визнання противоправними та скасування оскаржуваних припису та постанов підлягають до задоволення.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судовий збір, сплачений позивачем за звернення до адміністративного суду в сумі 3 842,00 грн. ( квитанція від 26.11.19 р.) та 1681,60 грн (квитанція від 14.01.2020 р.), підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Приватного підприємства "Міська аптека" (пр-т Миру, 4-А,Миколаїв,54034 ЄДРЮОФОП 34375399) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Херсонське шосе, 48/8,Миколаїв,54024 ЄДРЮОФОП 41256954) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 34-763/22.02-12 від 08.10.2019 р.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 40-967/22.02-12 від 12.12.2019
4. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №23-652/22.02-12, від 10.09.2019
5. Визнати протиправним та скасувати припис № 77/1, від 01.10.2019 р.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Херсонське шосе, 48/8, м.Миколаїв,54024 ЄДРЮОФОП 41256954) на користь Приватного підприємства "Міська аптека" (пр-т Миру, 4-А,Миколаїв,54034 ЄДРЮОФОП 34375399) судові витрати в розмірі 5 523,60?грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.М. Мельник