справа № 380/1482/20
29 квітня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., секретаря судового засідання Гордійчук Г.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СТВ ГРУП» (79018, м. Львів, вул. Головацького, 23-А) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6) про скасування наказу про проведення фактичної перевірки, -
товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СТВ ГРУП» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області №953 від 17.12.2019 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «КОМПАНІЯ СТВ ГРУП».
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуваний наказ №953 від 17.12.2019 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «КОМПАНІЯ СТВ ГРУП» порушує право позивача на свободу господарської діяльності, звичайний режим та розпорядок роботи та не визначає законних підстав для проведення такої перевірки. Вказує на те, що у посадових осіб відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, визначені у наказі, оскільки за адресою перевірки у позивача відсутній обіг готівки, відсутнє здійснення РРО, відсутність діяльності каси та її ведення та діяльності яка підлягає ліцензуванню. При цьому, зазначає, що позивачем не порушувались вимоги діючого законодавства, своєчасно та в повному обсязі подавались звіти, сплачувались податки і обов'язкові платежі. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні, з викликом сторін.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що у спірному наказі №953 від 17.12.2019 зазначені усі необхідні реквізити, а Податковий кодекс України не вимагає вказувати у наказі всю податкову інформацію, яка слугувала підставою для перевірки, а також не містить вимоги детального опису змісту обставин, які стали підставою для такої перевірки. Тому, приймаючи до уваги те, що перед початком перевірки представнику підприємства були пред'явлені всі необхідні документи (паспорти, довідки про приналежність до посадових осіб ДПС, направлення на перевірку, наказ), у контролюючого органу були наявні підстави для реалізації наказу на проведення фактичної перевірки ТОВ «КОМПАНІЯ СТВ ГРУП». З урахуванням наведеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до статті 205 КАС України суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив таке.
ТОВ «КОМПАНІЯ СТВ ГРУП» зареєстроване як юридична особа 02.11.2005 з присвоєнням ідентифікаційного коду 33816944. Основним видом діяльності є оптова торгівля парфумними та косметичними товарами.
17.12.2019 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області на підставі підпункту 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України видано наказ №953 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «КОМПАНІЯ СТВ ГРУП», яким призначено проведення фактичної перевірки за адресою здійснення діяльності: вул.Пролетарська (вул.Богородична), буд.32, м.Миколаїв, Миколаївська область, з 17.12.2019 тривалістю 10 діб за період діяльності з 01.01.2017 по дату закінчення перевірки, з метою дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
На підставі наказу №953 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «КОМПАНІЯ СТВ ГРУП» та відповідно до направлень на перевірку №№1025/14-29-01-04-36 та 1026/14-29-01-04-36 від 17.12.2019 працівниками Головного управління ДПС у Миколаївській області був здійснений вихід на господарську одиницю склад-магазин, який розташований за адресою: вул.Пролетарська (вул.Богородична), буд.32, м.Миколаїв, Миколаївська область.
ТОВ «КОМПАНІЯ СТВ ГРУП» не допущено посадових осіб Головного управління ДПС у Миколаївській області до проведення фактичної перевірки, про що відповідачем складено акт відмови в допуску до проведення перевірки №422/14-29-05-06/33816944 від 17.12.2019. Також відповідачем складено акт №423/14-29-05-06/33816944 від 17.12.2019 про відмову від підписання акту про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки.
Вважаючи наказ Головного управління ДПС у Миколаївській області протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).
Згідно з п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Згідно з вимогами п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1).
Згідно з п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених в підпунктах 80.2.1-80.2.7 пункту 80.2 ст.80 Податкового кодексу України.
Як встановлено судом, в оскаржуваному наказі зазначено, що рішення про проведення фактичної перевірки прийнято на підставі підпункту 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Згідно підпункту 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України підставою для проведення перевірки є неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.
Разом з тим, в оскаржуваному наказі зазначено, що перевірка здійснюється на предмет дотримання норм законодавства з питань регулювання обліку готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Зазначені підстави для фактичної перевірки визначені в підпунктах 80.2.1, 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що визначений у оскаржуваному наказі предмет проведення фактичної перевірки, не відповідає зазначеним у ньому підставам, що суперечить вимогам ст. 80 Податкового кодексу України.
При прийнятті рішення суд врахував правовий висновок, викладений у Постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 1440/2045/18.
У справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу покладено на контролюючий орган.
Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним наказу від 17.12.2019 року №953 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «КОМПАНІЯ СТВ ГРУП».
В даному випадку, належним способом захисту прав позивача є визнання оскаржуваного наказу протиправним та його скасування.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До матеріалів справи долучено квитанцію №25337486 від 13.02.2020 про сплату судового збору в сумі 2 102,00 грн, відповідно до ст. 139 КАС України такий підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СТВ ГРУП» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування наказу про проведення фактичної перевірки задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Миколаївській області № 953 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «КОМПАНІЯ СТВ ГРУП» від 17.12.2019.
3. Стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області (місцезнаходження: (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ: 43144729) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СТВ ГРУП» (місцезнаходження: вул. Головацького, 23-А, м. Львів, 79018; код ЄДРПОУ: 33816944) судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повний текст рішення складено 29.04.2020.
Суддя Качур Р.П.