29 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/1880/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Денисюка Р.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Волиньбакалія» до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Дмитра Вікторовича, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Акціонерне Товариство "АЛЬФА-БАНК", товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» про визнання дій протиправними та скасування оцінки,
Публічне акціонерне товариство «Волиньбакалія» (далі - позивач, ПАТ «Волиньбакалія») звернулося з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Дмитра Вікторовича (далі - відповідач, приватний виконавець Таранко Д.В.) про визнання дій протиправними по визначенню вартості комплексу будівель, споруд та земельних ділянок, що розташовані за адресою місто Луцьк, вул. Клима Савура, 21 а та складаються з: нежитлової будівлі, продовольчий двоповерховий склад з підвалом С-1 загальною площею 1235,6 кв.м (2 535 331,00 грн.); продовольчого складу без підвалу М-1, загальною площею 1148,5 кв.м, (2 356 610,00 грн.); складу І-1, загальною площею 1027,3 кв.м (2 107 919,00 грн.); земельної ділянки, площею 2,3069 га, цільове призначення: для обслуговування виробничої бази, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0030 (7 848 440,00 грн.); земельної ділянки, площею 0,2574 гa, цільове призначення: для обслуговування виробничої бази, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0007 (1 090 450,00 грн.); земельної ділянки, площею 0,2295 га, цільове призначення: для обслуговування виробничої бази, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0029, (983 470,00 грн.), яка була визначена приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Таранко Д.В. і зазначена в повідомленні "Щодо вартості мaйнa" від 14.02.2020 № 583 (нa підставі Звіту за результатами проведення оцінки вартості мaйнa, підготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" (далі - ТзОВ "Приватна експертна служба") станом нa 22.01.2020) в розмірі 16 922 240,00 грн. та скасування оцінки вартості комплексу будівель, споруд та земельних ділянок, що розташовані за адресою: м . Луцьк, вул. Клима Савура , 21а.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 лютого 2020 року ПАТ "Волиньбакалія" отримало від відповідача повідомлення щодо вартості майна від 14 лютого 2020 року №583, згідно якого приватний виконавець Таранко Д.В. повідомив позивача про вартість описаного і арештованого майно товариства, а саме:
нежитлової будівлі, продовольчий двоповерховий склад з підвалом С-1 загальною площею 1235,6 кв.м (2 535 331,00 грн.);
продовольчого складу без підвалу М-1, загальною площею 1148,5 кв.м, (2 356 610,00 грн.);
складу І-1, загальною площею 1027,3 кв.м (2 107 919,00 грн.);
земельної ділянки, площею 2,3069 га, цільове призначення: для обслуговування виробничої бази, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0030 (7 848 440,00 грн.);
земельної ділянки, площею 0,2574 гa, цільове призначення: для обслуговування виробничої бази, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0007 (1 090 450,00 грн.);
земельної ділянки, площею 0,2295 га, цільове призначення: для обслуговування виробничої бази, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0029, (983 470,00 грн.).
Загальна вартість оцінки вищезгаданого нерухомого майна ПАТ "Волиньбакалія" за адресою м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21а, яка визначена приватним виконавцем Таранко Д.В. на підставі Звіту за результатами проведення незалежної оцінки вартості комплексу будівель і споруд, що розташовані за адресою Волинська область, м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21а, що підготовлений ТзОВ "Приватна експертна служба", становить 16922240,00 грн. ( з них вартість нерухомого майна - 6999860,00 грн; вартість земельних ділянок -9922360,00 грн.).
20 лютого 2020 року на сайті https://setam.net.ua/auction/409717 було розміщено повідомлення про проведення 23 березня 2020 року аукціону з продажу вищезгаданого нерухомого майна ПАТ "Волиньбакалія" одним лотом № 408293 .
Позивач не погоджується із вищевказаною оцінкою, вважає дану оцінку протиправною та такою, що порушує права та інтереси товариства, оскільки приватний виконавець зобов'язаний був визначити вартість майна боржника за ринковими цінами.
Вказує на те, що звіт про оцінку вищевказаних об'єктів нерухомості, що належать ВАТ "Волиньбакалія", ТзОВ "Вопак-Трейд" та розташовані за адресою Волинська область, м.Луцьк, вул. Клима Савура, 21а був підготовлений 09 січня 2017 року ТзОВ "Консалтингова компанія "БІ.ЕФ.Сі". Загальна різниця у визначенні вартості нежитлових та земельних ділянок ПАТ «Волиньбакалія», які визначені у Звіті про оцінку ТзОВ "Консалтингова компанія "БІ.ЕФ.Сі" та в Звіті про оцінку ТзОВ "Приватна експертна служба" (на підставі якого була визначена вартість нерухомого майна виконавцем) становить 7680481,00 грн., що с суттєвою.
Оскільки різниця між Звітами про оцінку об'єкту, які підготовлені ТзОВ "Консалтингова компанія "БІ.ЕФ.Сі" та ТзОВ "Приватна експертна служба" є суттєвими, що має велике значення для позивача, а тому з метою недопущення завдання істотних збитків стягувану - у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - реалізації майна за суттєво нижчою від ринкової вартості ціною, позивач вбачає наявність правових підстав для задоволення даного позову.
Крім того вказує, що відповідно до іпотечного договору, який укладений між ТзОВ ПАТ «Волиньбакалія» та ПАТ "Укрсоцбанк" і посвідчений 11 березня 2013 року Ариванюк Т.О. , приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу за р. № 678, нежитлові приміщення товариства склади С-1, М-1, І-1, що знаходяться за адресою м . Луцьк, вул. Клима Савура, 21а передано в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк", вартість предмета іпотеки (розділ "Визначення") становить 10896900,00 грн. Отже, різниця між іпотечною вартістю нерухомого майна та вартістю, визначеною приватним виконавцем, становить 3897040,00 грн., що теж, на думку позивача, є суттєвою.
Також вказує на ту обставину, що згідно витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.02.2019 вартість зазначених земельних ділянок площею 2,3069 га, 0,2574 га, 0,2295 га становить відповідно 38187018,18 грн, 4847197,42 грн. відповідно, що також вказує на велику різницю визначену у звіті.
Позивач зазначає, що такі дії відповідача порушують його права та інтереси, оскільки вартість визначена у звіті є нижчою ніж ринкова вартість зазначених об'єктів.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін суддею одноособово, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); призначено судове засідання у справі на 14:00 год. 06 квітня 2020 року.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача щодо якого не було відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового розгляду, з врахуванням п.3 «Прикінцевих положень» КАС України, розгляд справи було відкладено на 14.00 год. 29.04.2020.
Відповідач у заяві від 28 квітня 2020 року № 1014 позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з підстав правомірності вчинених дій. Вважає, що всі дії приватного виконавця, щодо опису, арешту та здійснення виконавчих дій щодо оцінки арештованого майна боржника, здійснені ним відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Частиною другою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Відомості щодо визначення вартості вищезазначеного майна від сторін виконавчого провадження не надходили. Крім того, відповідно до рецензії ДННУ "Академія фінансового управління" МОН України на звіт від 24 січня 2020 року, звіт ТзОВ "Приватна Експертна Служба" від 22 січня 2020 року за результатами проведення незалежної оцінки щодо вартості описаного та арештованого майна боржника визнано таким, що відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки. Вважає, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позовної заяви.
Третя особа ТзОВ «Приватна експертна служба» у надісланому на адресу суду відзиві вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, такими що не підлягають задоволенню. Зазначає, що за своїм змістом звіт про оцінку майна лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності висновки і свої дії щодо реалізації практичної діяльності, тобто є суб'єктивною думкою оцінювача. Зроблена оцінка майна третьою особою та ТзОВ Консалтингова компанія «Бі.ЕФ.СІ» 09.01.2017 не можуть впливати на правомірність та правильність одна одної. Також не може свідчити про неправильність визначення вартості майна і оцінка майна проведена в 2013 році при укладанні іпотечного договору, оскільки вона не враховує значний часовий проміжок який пройшов, інфляційні процеси та інше. Також не може бути взято до уваги посилання позивача на нормативну оцінку вартості землі, оскільки відповідно до положень Закону України «Про оцінку земель» вона служить для інших цілей та не визначає ринкоову вартість земельної ділянки. Вважають, що проведена ними оцінка майна позивач та визначення її вартості зроблені у відповідності до норм чинного законодавства та відповідають її ринковій вартості на момент її проведення. Також звертають увагу на порушення строків звернення позиваач з даним позовом до суду.
Третя особа АТ "АЛЬФА-БАНК" у встановлений судом строк не скористалася правом на подання пояснень щодо позову.
В судове засідання, призначене на 14.00 год. 29 квітня 2020 року, представники сторін не прибули, при цьому, позивача подав до суду клопотання від 29 квітня 2020 року №37 про відкладення розгляду справи, а у заяві від 28 квітня 2020 року №1014 відповідач заявив клопотання про розгляд справи без його участі.
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи мотивовано тим, що Постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 по 11.05.2020 на всій території України встановлено карантин. У листі голови РСУ від 16.03.2020 № 186/20 зазначено, що враховуючи зазначену Постанову КМ України на період карантину встановити особливий режим роботи та роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ. Взяти участь у режимі відеоконференція поза межами приміщення суду у уповноваженого представника немає можливості.
Посилаючись на п.3 «Прикінцевих положень» КАС України, ст. 2, 205 КАС України для забезпечення рівності учасників судового процесу просять визнати поважними неявку в судове засідання представника позивача та відкласти розгляд даної справи.
Згідно із частиною третьою статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
КАС України визначено особливості розгляду справ визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Частиною 1 статті 269 КАС України визначено, що у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Відповідно до частини четвертої статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
В даному випадку, позивач подав відповідну позовну заяву та додані до неї матеріали, а відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, третьою стороною було подано пояснення, тобто подані заяви по суті справи в межах розгляду даної справи. Тобто учасники справи в рівній можливості використали своє право на висловлення своєї позиції перед судом.
Дача особистих пояснень представниками не є обов'язковою для даної категорії справ.
Учасники справи не скористалися правом для подання додаткових документів, що в свою чергу було зазначено в ухвалі про відкриття провадження. Відтак у суду наявні всі можливості для розгляду даної справи по суті без порушення прав жодного учасника справи.
Отже, враховуючи вищевикладене в задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи необхідно відмовити.
Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відтак, оскільки відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, а неприбуття у судове засідання представника позивача та представника третьої особи незалежно від причин не перешкоджає розгляду справи, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що постановою приватного виконавця Таранка Д.В. від 16 грудня 2019 року ВП №60888262 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. № 1930 від 26 жовтня 2019 року про звернення стягнення на майно, а саме: нежитлової будівлі, продовольчий двоповерховий склад з підвалом С-1 загальною площею 1235,6 кв.м ) що знаходиться за адресою: Волинська обл., м . Луцьк , вул. Клима Савура, 21А;
продовольчого складу без підвалу М-1, загальною площею 1148,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська обл ., м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21А ;
складу І-1, загальною площею 1027,3 кв.м що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21А ;
земельної ділянки, площею 2,3069 га, цільове призначення: для обслуговування виробничої бази, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0030 що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21А;
земельної ділянки, площею 0,2574 гa, цільове призначення: для обслуговування виробничої бази, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0007 що знаходиться за адресою: Волинська обл ., м . Луцьк, вул. Клима Савура, 21А ;
земельної ділянки, площею 0,2295 га, цільове призначення: для обслуговування виробничої бази, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0029, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21А .
Зазначене нерухоме майно передане в іпотеку Іпотекодавцем - ПАТ «Волиньбакалія» за Договором іпотеки від 11 березня 2013 року, який посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О. за реєстровим №677 в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №06.1-20/002 від 11 січня 2013 року, укладеним між стягувачем - Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Укрсоцбанк", в подальшому правонаступником є Акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК" та Боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАККО ХОЛДИНГ".
За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна, частково задовольнити вимоги стягувана Акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК" у розмірі 88451226,90 грн.
16 грудня 2019 року приватним виконавцем Таранком В.Д. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП № 60888262 а саме: зазначеного вище нерухомого майна та земельних ділянок.
15 січня 2020 року приватним виконавцем Таранком В.Д. винесено постанову ВП 608882620 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТзОВ "Приватна експертна служба".
Згідно з пунктом 2 даної постанови суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТзОВ "Приватна експертна служба" зобов'язано надати висновок (звіт) щодо вартості описаного та арештованого майна боржника, а саме: нежитлової будівлі, продовольчий двоповерховий склад з підвалом С-1 загальною площею 1235,6 кв.м ) що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21А;
продовольчого складу без підвалу М-1, загальною площею 1148,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21А ;
складу І-1, загальною площею 1027,3 кв.м що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21А ;
земельної ділянки, площею 2,3069 га, цільове призначення: для обслуговування виробничої бази, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0030 що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21А;
земельної ділянки, площею 0,2574 гa, цільове призначення: для обслуговування виробничої бази, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0007 що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21А ;
земельної ділянки, площею 0,2295 га, цільове призначення: для обслуговування виробничої бази, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0029, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21А .
Крім того, згідно пункту 3 постанови попереджено суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання ТзОВ "Приватна експертна служба", в особі Кирилюка П.В., про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.
Постанова приватного виконавця Таранка Д.В. про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 15 січня 2020 року ВП 60888262 оскаржена позивачем в судовому порядку.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року в справі №140/418/20 в задоволенні адміністративного позову ТзОВ "Вопак-Трейд" до приватного виконавця Таранка Д.В. про визнання протиправною та скасування постанов, відмовлено повністю. Вказане рішення суду не набрало законної сили.
За результатами проведеної оцінки майна, ТзОВ "Приватною експертною службою" складено звіт від 22 січня 2020 року, з яким 25 лютого 2020 року позивач ознайомився.
Позивач, вважаючи протиправною оцінку арештованого майна, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон України №1404-VIII).
Статтею 1 Закону України №1404-VIII визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України №1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема виконавчого напису нотаріуса.
Частинами 1, 2 статті 74 Закону України №1404-VIII визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
В силу вимог частини першої, абзаців 1-3 частини другої статті 56 Закону України №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Також, відповідно до частини першої статті 20 Закону України №1404-VIII, для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Частиною третьою статті 57 Закону України №1404-VIII передбачено, що у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Наведене в сукупності свідчить, що приватний виконавець після проведення всіх необхідних виконавчих дій, зокрема, у десятиденний строк після вчинення опису та накладення арешту на майно, зазначене у виконавчому документі, виніс постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТзОВ "Приватна експертна служба".
Щодо посилання позивача на те, що вартість об'єкту оцінки нежитлового приміщення є заниженою та не ринковою, то суд зазначає наступне.
Згідно з висновку про вартість нерухомого майна проведеного суб'єктом оціночної діяльності - ТзОВ "Приватна експертна служба" від 22 січня 2020 року вбачається, що ринкова вартість об'єкта оцінки, на дату оцінки становить16922240,00 грн., а саме:
нежитлової будівлі, продовольчий двоповерховий склад з підвалом С-1 загальною площею 1235,6 кв.м (2 535 331,00 грн.);
продовольчого складу без підвалу М-1, загальною площею 1148,5 кв.м, (2 356 610,00 грн.);
складу І-1, загальною площею 1027,3 кв.м (2 107 919,00 грн.);
земельної ділянки, площею 2,3069 га, цільове призначення: для обслуговування виробничої бази, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0030 (7 848 440,00 грн.);
земельної ділянки, площею 0,2574 гa, цільове призначення: для обслуговування виробничої бази, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0007 (1 090 450,00 грн.);
земельної ділянки, площею 0,2295 га, цільове призначення: для обслуговування виробничої бази, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0029 (983 470,00 грн.).
Частиною 5 статті 57 Закону України №1404-VIII передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
17 лютого 2020 року позивач отримало від відповідача повідомлення щодо вартості майна від 14 лютого 2020 року №583.
21.02.2020 отримав Звіт про оцінку вищезгаданого майна.
Частиною третьою статті 12 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - Закон № 2658-III) встановлено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.
Відповідно до статті 3 Закону № 2658-III оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону № 1404-VIII для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Пунктами 15, 16 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 "Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі - Національний стандарт № 1) регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, та повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.
За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз'яснення та застереження.
При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об'єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.
Згідно з пунктом 59 Стандарту звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Документи та інші інформаційні матеріали, зібрані оцінювачами в процесі проведення оцінки майна, разом із звітом про оцінку майна зберігаються в архіві суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання не менше ніж п'ять років, якщо інше не встановлено договором на проведення оцінки майна.
Дослідивши зміст висновку про вартість майна, здійсненим ТзОВ "Приватна експертна служба" від 22 січня 2020 року, суд не вбачає підстав для висновку про недотримання у ньому суб'єктом оціночної діяльності вимог до оформлення висновку.
При цьому, ПАТ «Волиньбакалія» у позовній заяві фактично мотивує свої позовні вимоги лише незгодою з вартістю його нерухомого майна, визначеного у вказаному висновку, вважаючи таку вартість заниженою та не ринковою.
З даного приводу суд зауважує, що за приписами Закону №1404-VIII виконавець не наділений повноваженнями ставити під сумнів об'єктивність проведеної оцінки, або ж проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов'язаний лише залучати експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомляти сторонам результати визначення вартості майна. У своїй діяльності суб'єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна.
Крім того, суд не бере до уваги твердження позивача, що ринкова вартість оцінених нежитлових будівель суттєво занижена, оскільки останній не вказує які саме пункти Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" порушенні чи не дотримані суб'єктом оціночної діяльності.
На думку суду, у спірному випадку матеріали справи не містять жодних документальних доказів на підтвердження того, що при оцінці ТзОВ "Приватна експертна служба" від 22 січня 2020 року та належать ПАТ «Волиньбакалія» мало місце заниження ціни такого майна.
Суд звертає увагу не те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Наведене в сукупності свідчить про те, що встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17; застосовано у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі №826/12872/18.
Позивач на підтвердження неправильного визначення ринкової вартості майна ТзОВ «Приватна експертна служба» посилається на вартість зазначеного майна, яка була здійснена при укладанні іпотечного договору від 11 березня 2013 року, який посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О., за яким вказані об'єкти передано в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" і вартість приміщень по яких становить 10896900,00 грн., тобто на 3897040,00 грн. менше ніж у звіті.
Однак, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що даний іпотечний договір від 11 березня 2013 року свідчить про заниження суб'єктом оціночної діяльності вартості об'єкту, оскільки з моменту передачі майна в іпотеку протягом 7 років суттєво змінився сам об'єкт нерухомості так і ринкові ціни на нежитлові приміщення в країні так і в даному регіоні.
Із звіту про оцінку вищевказаних нежитлових будівель підготовленого ТзОВ "Консалтингова компанія "БІ.ЕФ.СІ" 09 січня 2017 року слідує, що вартість продовольчого двоповерхового складу з підвалом С-1 становить 5004200,00 грн. (різниця 246869,00 грн.) продовольчого складу без підвалу М-1 5107400,00 (різниця 2750790,00 грн.), складу І-1 2460481,00 грн.).
Доказів того, що вищевказаний звіт 2017 року був наданий позивачем ТзОВ "Приватна експертна служба", чи приватному виконавцю, суду не надано.
Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що проведені оцінки є суб'єктивними думками оцінювачів. Таким чином проведені оцінки майна ТзОВ «Приватна експертна служба», ТзОВ "Консалтингова компанія "БІ.ЕФ.СІ" проведені для різних цілей не можуть впливати на правильність один одного.
Не можуть бути взяті до уваги судом посилання позивача на те, що визначена третьою особою ринкова вартість земельних ділянок, що належать позивачу суттєво відрізняється від їх нормативної вартості, визначеної 28.02.2019.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оцінку земель» експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту, а нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Як встановлено частинами 5-7 статті 5 вказаного Закону -нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» визначено коли та для яких цілей проводиться нормативна оцінка земель, а коли експертна для визначення ринкової вартості.
Тобто, виходячи із зазначених норм, при визначенні ринкової оцінки вартості земельної ділянки, зокрема і у випадку їх продажу з аукціону як в даному випадку береться до уваги не нормативна оцінка земельної ділянки а експертна оцінка, яка визначена відповідним суб'єктом оціночної діяльності.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутнє право позивача, що підлягає судовому захисту, а сам звіт про оцінку майна за результатами проведення оцінки майна боржника лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань.
Разом з тим, суд зазначає, що пунктом 2 частини другої статті 4 Закону №2658-III передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
За замістом статті 13 Закону №2658-III рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Отже, виходячи з аналізу вказаної норми, порушення принципів, методів, методичних підходів, оціночних процедур можливо встановити лише шляхом рецензування звіту про незалежну оцінку.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів ПАТ «Волиньбакалія» таким правом не скористалося.
Водночас відповідач надав суду рецензію на звіт нерухомого майна, що знаходиться у м. Луцьку вул. Клима Савури, 21 а, складену рецензентом ОСОБА_2 , який діє на підставі свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 11.07.2005 року № 3580, з якої вбачається, що звіт відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, має незначні недоліки, які, однак, не вплинули на достовірність оцінки.
При цьому, ПАТ "Волиньбакалія" у позовній заяві фактично мотивує свої позовні вимоги лише незгодою з вартістю його нерухомого майна, визначеного у вказаному висновку, вважаючи таку вартість заниженою та не ринковою, у зв'язку з чим просить визнати протиправними дії відповідача по визначенню ринкової вартості вказаного майна.
З даного приводу суд зауважує, що за приписами Закону №1404-VIII виконавець не наділений повноваженнями ставити під сумнів об'єктивність проведеної оцінки, або ж проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов'язаний лише залучати експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомляти сторонам результати визначення вартості майна. У своїй діяльності суб'єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна.
В даному дії відповідача пов'язані із визначенням ринкової вартості майна позивача повністю відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб'єкта оціночної діяльності та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, приватний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність його дій, вчинених в рамках виконавчого провадження № 60888262, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Не заслуговують на увагу твердження третьої особи ТзОВ «Приватна експертна служба» про пропущення позивачем строків звернення до суду, оскільки як вбачається із штемпеля вхідної документації, позов до суду було подано 28.02.2020, а не 18.03.2020 як зазначає представник товариства, тобто в межах строків, визначених статтею 287 КАС України.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про виконавче провадження", суд
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Волиньбакалія» до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Дмитра Вікторовича, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Акціонерне Товариство "АЛЬФА-БАНК", товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» про визнання дій протиправними та скасування оцінки відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя Р.С. Денисюк