29 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/4469/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткача І.В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020
(головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019
(суддя Данилова М.В)
у справі №910/4469/19
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Благодій+"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 ; ОСОБА_30 ; ОСОБА_31 ; ОСОБА_32 ; ОСОБА_33 ; ОСОБА_34 ; ОСОБА_35 ; ОСОБА_36 ; ОСОБА_37 ; ОСОБА_38 ; ОСОБА_39 ; ОСОБА_40 ; ОСОБА_41 ; ОСОБА_42 ; ОСОБА_43 ; ОСОБА_44 ; ОСОБА_45 ; ОСОБА_46 ; ОСОБА_47 ; ОСОБА_48 ; ОСОБА_49 ; ОСОБА_50 ; ОСОБА_51 ; ОСОБА_52 ; ОСОБА_53 ; ОСОБА_54 ; ОСОБА_55 ; ОСОБА_56 ; ОСОБА_57 ; ОСОБА_58 ; ОСОБА_59 ; ОСОБА_60 ; ОСОБА_61 ; ОСОБА_62 ; ОСОБА_63 ; ОСОБА_64 ; ОСОБА_65 ; ОСОБА_66 ; ОСОБА_67 ; ОСОБА_68 ; ОСОБА_69 ; ОСОБА_70 ; ОСОБА_71 ; ОСОБА_72 ; ОСОБА_73 ; ОСОБА_74 ; ОСОБА_75 ; ОСОБА_76 ; ОСОБА_77 ; ОСОБА_78 ; ОСОБА_79 ; ОСОБА_80 ; ОСОБА_81 ; ОСОБА_82 ; ОСОБА_83 ; ОСОБА_84 ; ОСОБА_85 ; ОСОБА_86 ; ОСОБА_87 ; ОСОБА_88 ; ОСОБА_89 ; ОСОБА_90 ; ОСОБА_91 ; ОСОБА_92 ; ОСОБА_93 ; ОСОБА_94 ; ОСОБА_95 ; ОСОБА_96 ; ОСОБА_97 ; ОСОБА_98 ; ОСОБА_99 ОСОБА_100 ; ОСОБА_101 ; ОСОБА_102 ; ОСОБА_103 ; ОСОБА_104 ; ОСОБА_105 ; ОСОБА_106 ; ОСОБА_107 ; ОСОБА_108 ; ОСОБА_109 ; ОСОБА_110 ; ОСОБА_111 ; ОСОБА_110 ; ОСОБА_111 ; ОСОБА_112 ; ОСОБА_113 ; ОСОБА_114 ; ОСОБА_115 ; ОСОБА_116 ; ОСОБА_117 ; ОСОБА_118 ; ОСОБА_119 ; ОСОБА_120 ; ОСОБА_121 ; ОСОБА_122 ; ОСОБА_123 .; ОСОБА_124 ; ОСОБА_125 ; ОСОБА_126 ; Товариство з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний фонд»
про визнання недійсним протоколу загальних зборів,
23 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 (повний текст складено 03.03.2020) та рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі №910/4469/19.
Верховний Суд залишає касаційну скаргу без руху з таких підстав.
Законом України від 15.01.2020 №460-ІХ змінено підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Проте касаційну скаргу ОСОБА_1 подав без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Зважаючи на вказані положення, скаржнику необхідно врахувати, що у касаційній скарзі повинна бути зазначена підстава (підстави), на якій (яких) вона подається, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на статтю 310 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що суди допустили порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Проте в порушення вищенаведених вимог процесуального законодавства у поданій касаційній скарзі не визначено конкретної підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зауважує, що з огляду на приписи пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, недослідження зібраних у справі доказів може бути підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Втім, посилаючись у касаційній скарзі на те, що суд не дослідив зібраних у справі доказів, скаржник не наводить підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
Крім того, зазначаючи про встановлення судом обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник не зазначає які саме докази, враховані судами, він вважає недопустимими та не наводить обґрунтувань цьому.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу. Скаржнику необхідно усунути недоліки поданої ним касаційної скарги та зазначити відповідну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною 2 статті 287 цього Кодексу.
Водночас Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25 березня 2020 №239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV -2" та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22 квітня 2020 №291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS -CoV -2" та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.
Отже, Суд встановлює скаржнику строк на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги - протягом десяти днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України. При цьому Верховний Суд роз'яснює скаржнику, що за можливості, він не позбавлений права усунути недоліки поданої ним касаційної скарги у менший строк, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлений Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292, пунктом 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі №910/4469/19 залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України.
3. Роз'яснити скаржнику, що за можливості, він не позбавлений права усунути недоліки поданої ним касаційної скарги у менший строк, ніж строк карантину.
4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ткач