Ухвала
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 177/1469/17
провадження № 61-1254ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про визнання недійсним іпотечного договору,
У серпні 2017 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить відповідачам.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 06 липня 2007 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11178256000, відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 11 194,00 доларів США, зі сплатою 12,5% річних за користування кредитом, кінцевим строком повернення не пізніше 05 липня 2027. У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором ОСОБА_4 передав в іпотеку банку належний йому на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті за вказаним кредитним договором залишилася заборгованість у розмірі 8 105, 74 доларів США. Позивач посилаєсять, що 04 липня 2017 стало відомо, що за відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано право власності на предмет іпотеки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , у зв'язку з чим позивачем пред'явлено до суду позов про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження. Посилаючись на відсутність домовленості між сторонами щодо ціни предмета іпотеки, просив суд здійснити оцінку предмета іпотеки, для визначення його ринкової вартості, з метою продажу з прилюдних торгів.
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічними позовними вимогами до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсним іпотечного договору. Вимоги обгрунтовані тим, що її чоловік ОСОБА_4 уклав договір споживчого кредиту з ПАТ «УкрСибанк», в забезпечення якого уклав договір іпотеки, предметом якого стало майно, що набуте в період їх шлюбу, а отже є спільною сумісною власністю подружжя, а саме АДРЕСА_1 . Про існування кредитного договору та договору іпотеки їй не було відомо, згоди щодо передачі спільного майна в іпотеку вона не надавала. Після смерті ОСОБА_4 , вона як поручитель чоловіка за іншим кредитним договором, та як спадкоємець, через декілька днів після смерті чоловіка, виконала свій обов'язок щодо повідомлення ПАТ «УкрСиббанк» про смерть ОСОБА_4 , надавши йому копію свідоцтва про смерть. При цьому, кожен із сторін іпотечного договору, а саме ОСОБА_4 та ПАТ «УкрСиббанк», при укладенні іпотечного договору діяли недобросовісно, оскільки ОСОБА_4 не повідомив про факт перебування у шлюбі з ОСОБА_1 , та відповідно про те, що предмет іпотеки є їх спільною сумісною власністю, а ПАТ «УкрСиббанк» володіючи інформацію про наявність іншого кредитного договору з ОСОБА_4 від 23 листопада 2006 року, за яким ОСОБА_1 , як дружина ОСОБА_4 виступила поручителем, не звернув уваги на вказаний факт та допустив укладення іпотечного договору без її згоди. У зв'язку з чим, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 просила суд визнати договір іпотеки від 06. липня 2007 року недійсним, як такий, що укладений відносно об'єкта спільної сумісної власності подружжя, без згоди дружини.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2019 року відмовлено в задоволені позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк», зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним іпотечний договір № 11178256000-З від 06 липня 2007 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено частково.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2019 року скасовано.
В задоволені позовних вимог Акціонерного товариства «УкрСиббанк» відмовлено.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У лютому 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження в указаній вище справі.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
У березні 2020 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04 березня 2020 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку матеріали на усунення недоліків.
Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень (пункт перший частини першої статті 389 ЦПК України) зазначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 372/504/17 від 21 листопада 2018 року (провадження №14-325цс18).
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» та витребувано цивільну справу у суду першої інстанції.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про визнання недійсним іпотечного договору за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в десятиденний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Петров
С. Ю. Мартєв
В. М. Сімоненко