Справа № 635/6590/16-ц Головуючий суддя І інстанції Сітбаталова Н. І.
Провадження № 22-ц/818/2152/20 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Справи про визнання спадщини відумерлою
23 квітня 2020 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретарів судового засідання Семикрас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2016 року, ухвалене у складі судді Сітбаталової Н.І., по цивільній справі за заявою заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою,
У вересні 2016 року Харківська місцева прокуратура №6 Харківської області в інтересах держави в особі Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області звернулась до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 у вигляді земельної частки (паю) загальною площею 5,47 умовних кадастрових гектарів, розташованої на території Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області та передачу даної земельної ділянки (паю) у власність Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_2 спадщину ніхто не прийняв.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2016 року задоволено заяву заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі: Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою.
Визнано спадщину, яка відкрилась після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді земельної частки (паю) загальною площею 5,47 умовних кадастрових гектарів, відповідно сертифікату від 15 вересня 1997 року серія ХР № 0204368, розташованої на території Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області, відумерлою.
Передано відумерлу земельну частку (пай), загальною площею 5,47 умовних кадастрових гектарів, відповідно сертифікату від 15 вересня 1997 року серія ХР № 0204368, розташованої на території Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області, після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у власність Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою.
Вказав, що він являється спадкоємцем після смерті рідної бабусі ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Веселе, Харківського району та прийняв спадщину і оформив на себе спадкове майно, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області 16 липня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі № 3-686. Спадкова справа № 555/2019.
Спадщина, на яку видано вищезазначене свідоцтво складається з: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розташований будинок літ. «А-1» дерев'яний, житловою площею 17,60 кв.м. загальною площею 40,40 кв.м. з надвірними будівлями сараї літ. «Б», «В», літньої кухні літ. «Д», льоху та огорожі.
Право власності на житловий будинок зареєстровано за апелянтом в державному реєстрі нерухомого майна, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.07.2019, номер запису про право власності: 32404822.
Послався на те, що правовстановлюючих документів на будь-яке інше спадкове майно, у нього не було, але він звернувся до нотаріуса Харківської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини на земельну ділянку (пай) інформацію щодо якої нотаріус витребовував би з Держгеокадастру Харківського району. Нотаріус відмовив в оформленні спадщини, так як ним не надано документів, що стверджують факт наявності спадкового майна на земельну частку(пай) на прізвище моєї бабусі.
Зазначив, що він звернувся до адвоката за юридичною допомогою, щоб отримати інформацію щодо того, чи значилось прізвище ОСОБА_2 в списку додатку до Державного акту на право колективної власності на землю громадян-членів КСП «Липці», чи присвоювався земельній ділянці кадастровий номер і т.д. 20 січня 2020 року був поданий відповідний запит адвоката на адресу начальника Міськрайонного управління у Харківському районі та м. Люботин ГУ Держгеокадастру у Харківській області, який залишився без відповіді.
Вказав, що зазначене стало підставою для того, щоб 30.01.2020 аналогічний запит був направлений адвокатом на адресу ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
ОСОБА_1 посилається на те, що 07.02.2020 адвокатом особисто був отриманий лист за № 29-20-11-1094/0/19-20 від 05.02.2010 за результатами розгляду адвокатського звернення та повідомлено, що у Додатках до Державного акту на право колективної власності на землю в Списках громадян-членів КСП «Липці» ім'я гр. ОСОБА_2 зазначене під № 369.
Відповідно до Книги реєстрації сертифікатів направо на земельну частку (пай) членів колишнього КСП «Липці» сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0204368 зареєстрований під № 368 від 15.09.1997 на ім'я ОСОБА_2 , але підпис власника про одержання зазначеного сертифіката відсутній.
Згідно з Розпорядженням голови Харківської РДА № 765 від 08.09.1997 розмір земельної частки (паю) по КСП» Липці» становить 5,47 умовних кадастрових гектарів.
Відповідно до Розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації № 118 від 24.04.2002 « Про затвердження технічної документації та видачі державних актів на право приватної власності на землю КСП « Липці», передбачене виділення в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 земельної ділянки № 582 площею 4,3935 га на підставі вищезазначеного сертифіката на право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП «Липці». Земельній ділянці під № 582 присвоєно кадастровий номер 6325180500:04:003:0350.
На підставі рішення Харківського районного суду Харківської області по справі № 635/6590/16-ц від 22.09.2016 право на земельну частку (пай) згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_3 визнане відумерлою спадщиною та передано до територіальної громади Веселівської сільської ради. 24.05.2019 року за Веселівською сільською радою зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325180500:04:003:0350.
Вважає, що право на земельну частку (пай) було неправомірно визнане відумерлою спадщиною, так як відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 правила абзацу другого пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України слід застосовувати, якщо спадщина відкрилась після 01 липня 2003 року , проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мають право спадкування відповідно до норм Цивільного кодексу УРСР. В даному випадку, спадщина відкрилась 23.11.2002 і спадщину він прийняв, що підтверджується нотаріальним оформленням та видачею апелянту Свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.
Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Підстави для скасування судового рішення визначені у ст. 376 ЦПК України, за якоюпідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Наведеній нормі цивільного процесуального права оскаржене рішення не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується записом акта про смерть за № 34 від 26.11.2002 (а. с. 6).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді земельної частки (паю) загальною площею 5,47 умовних кадастрових гектарів, розташованої на території Веселівської ради Харківського районну Харківської області на землях колективної власності реформованого КСП «Липці».
Земельна частка (пай) належить ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0204368 від 15.09.1997 зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 15.09.1997 за № 368 (а. с. 9).
На час смерті ОСОБА_2 з нею ніхто не проживав та не був зареєстрований. Відомості про наявність спадкоємців після померлої ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області були відсутні, що підтверджується листом сільської ради від 05.08.2016 за №991 (а. с. 7).
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 22.06.2016 за № 44239294 вбачається, що інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, в тому числі і на вказану вище земельну частку (пай) загальною площею 5,47 умовних кадастрових га, після померлої ОСОБА_2 , відсутня (а. с. 10).
Задовольняючи заяву прокурора, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що оскільки спадщина після смерті ОСОБА_2 до теперішнього часу ніким не прийнята, орган місцевого самоврядування звернувся з листом до Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області з проханням вжити відповідні заходи представницького характеру по вказаному вище питанню, що підтверджується листом Веселівської сільської ради від 05.08.2016 за № 991 (а. с. 7), а відповідно до ст.45 ЦПК України прокурор має право звернутися до суду в інтересах держави.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року .
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом.
У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України.
Відповідно до частини першої та третьої статті 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції, Закону 2004 року) визначено, що правила статті 1277 ЦК України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.
Норми пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, за якими ЦК України застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, необхідно розуміти таким чином, що правила Книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК Української РСР.
Тобто, правила абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України підлягають застосуванню, якщо спадщина відкрилась після 01 липня 2003 року , проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мають право спадкування відповідно до норм ЦК Української РСР.
Таким чином, сплив однорічного строку, встановленого частиною другою статті 1277 ЦК України та абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, може підлягати обчисленню, починаючи не раніше 01 липня 2003 року.
Установивши, що спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася 23 листопада 2002 року , тобто до набрання чинності ЦК України з 01 січня 2004 року, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність підстав для задоволенні заяви прокурора, оскільки до цих правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме ЦК Української РСР 1963 року, яким не передбачалась можливість визнання спадщини відумерлою та перехід прав і обов'язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування у судовому порядку.
На день відкриття спірної спадщини діяв інший, позасудовий порядок вирішення долі спадщини, яку ніхто зі спадкоємців не прийняв. Якщо після смерті спадкодавця протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини ніхто спадщину не прийняв, то відповідно до статті 555 ЦК Української РСР 1963 року спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави.
Саме такі висновки стосовно застосування згаданих норм права викладені у постановах Верховного Суду: від 15 травня 2019 року у справі № 391/769/17 (провадження №61-39068св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 671/1656/17 (провадження № 61-5099св18), від 21 жовтня 2019 року у справі № 671/1153/18-ц (провадження № 61-5353 св 19), від 21 жовтня 2019 року у справі № 671/23/19 (провадження №61-7584св19), від 11 листопада 2019 року у справі № 671/24/19, (провадження № 61-8643св19), 04 грудня 2019 року у справі № 671/1558/18 (провадження № 61-15487св19), від 13 січня 2020 року у справі № 671/1090/18 (провадження № 61-1383св19), які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд апеляційної інстанції мutatis mutandis враховує у даній справі.
Аналогічне правило визначено у ч. 3 ст. 524 ЦК УРСР 1963 року, що діяв на день відкриття спірної спадщини: якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.
Копією свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , виданого державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області 16 липня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі № 3-686, спадкова справа № 555/2019 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, підтверджується той факт, що апелянт прийняв вказану спадщину після смерті ОСОБА_2 (а. с. 47-48).
Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.10.2019 причиною відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу на його ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), що знаходиться в КСП «Липці» Харківського району Харківської області після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , - було те, що спадкоємцем ОСОБА_1 не надано документів, що стверджують факт наявності згаданого спадкового майна (а. с. 50).
Таким чином, з огляду на те, що при ухваленні оскарженого рішення судом було порушено норми матеріального та процесуального права, доводи скарги такі висновки спростовують, суд апеляційної інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове про відмову у задоволенні заяви прокурора.
Керуючись ст.ст. 259, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2016 року - скасувати.
У задоволенні заяви заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 28 квітня 2020 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії І.В. Бурлака.
О.М. Хорошевський.