Іменем України
24 квітня 2020 року м. Кропивницький
справа № 405/7416/18
провадження № 22-ц/4809/545/20
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Мурашка С. І.,
учасники справи:
позивач - Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда (суддя Драний В. В.) від 25 вересня 2019 року,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ДП «СХІДГЗК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПрАТ СК «ПЗУ Україна») про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Позов обґрунтовано тим, що 29 травня 2018 року в м. Кропивницькому на перехресті вулиць Кропивницька та Верхня Пермська сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортних засобів ЛАЗ 695Н, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ДП «СХІДГЗК» та MERCEDES-BENZ 152L, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який належить ОСОБА_3 . У результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 серпня 2018 року водія автомобіля MERCEDES-BENZ 152L, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачено ст. 124 КУпАП.
Відповідач є власником транспортного засобу, а тому він несе відповідальність за шкоду завдано при експлуатації джерела підвищеної небезпеки.
Згідно з висновком експертного авто-товарознавчого дослідження ринкова вартість автобуса ЛАЗ 605Н, номерний знак НОМЕР_1 станом на 29 травня 2018 року становила 55629,95 грн, а вартість його відновлювального ремонту - 67865,04 грн. Частина завданих відповідачем збитків, а саме у розмірі 17002,55 грн, що становить різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП та вартістю його залишків, відшкодовано ПрАТ СК «ПЗУ Україна», а тому невідшкодованою залишається шкода в сумі 38626,95 грн.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 н матеріальну шкоду у розмірі 38626,95 грн, а також витрати на проведення експертного товарознавчого дослідження в сумі 4118,40 грн і судовий збір - 1762 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 березня 2019 року (с. 87 - 88) за клопотанням позивача замінено первісного неналежного відповідача ОСОБА_3 належним відповідачем - ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 вересня 2019 року позов задоволено повністю. Суд ухвалив стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП «СХІДГЗК» матеріальну шкоду у розмірі 38626,95 грн. та судові витрати в сумі 5880,40 грн.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що на підставі п. 30.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку із знищенням колісного транспортного засобу ЛАЗ 605Н номерний знак НОМЕР_3 «ПЗУ Україна», яка застрахувала цивільно-правову відповідальність відповідача, виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. Враховуючи, що страхова виплата повною мірою не компенсує завдану позивачу майнову шкоду, він має право на стягнення завданих збитків з відповідача у розмірі38626,95 грн, а також стягнення компенсації витрати на проведення експертного товарознавчого дослідження та судовий збір.
Короткий зміст апеляційної скарги та відзиву на неї
Не погодившись з рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 вересня 2019 року, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі він просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ДП «СХІДГЗК» повністю.
Доводами апеляційної скарги, є те, що цивільно-правова відповідальність відповідача, як користувача транспортного засобу, на час ДТП була застрахована ПрАТ СК «ПЗУ Україна». Згідно з страховим полісом ліміт відповідальності страховика становив 100000,00 гривень. Оскільки розмір завданої позивачу матеріальної шкоди менший ліміту відповідальності страховика, а законні підстави для звільнення страховика від здійснення страхової виплати відсутні, то відповідно до норм статей 3, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також ст. 1194 ЦК України зобов'язаною перед позивачем особою є страховик.
Також відповідач вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: ігнорування його клопотання про участь у судових засіданнях у режимі відео конференції та прийняття від позивача відповіді на відзив, яку відповідач не отримав.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апеляційної скарги, як безпідставні. Просив залишити її без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 вересня 2019 року без змін.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПрАТ «СК ПЗУ Україна» своїм правом на відзив на апеляційну скаргу не скористалася.
З урахуванням ціни позову, яка менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув цю справу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. У зв'язку з цим судове засідання не проводилося і його фіксація технічними засобами не здійснювалася. За таких умов згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 268, ст. 383 ЦПК України, постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини
29 травня 2018 року о 06:00 годині в м. Кропивницький, на перехресті вул. Садова та вул. Верхня Пермська Кованов Д. М. керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ 152L, номерний знак НОМЕР_2 , був неуважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, наближаючись до перехрестя нерівнозначних доріг по вул. Садова, не переконався в безпечності, не надав переваги в русі транспортному засобу ЛАЗ 695 Н, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався головною дорогою (вул. В. Пермська), та допустив з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
За цим фактом постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 серпня 2018 року у справі № 405/4216/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, автобуса ЛАЗ 695Н, номерний знак НОМЕР_1 належить ДП «СХІДГЗК».
Власником автомобіля MERCEDES-BENZ 152L, номерний знак НОМЕР_2 , являється ОСОБА_3 .
Згідно з договором страхування (полісу) АК № 760786 від 01 вересня 2017 року цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля MERCEDES-BENZ 152L, номерний знак НОМЕР_2 була застрахована ПрАТ «СК ПЗУ Україна».
Згідно із страховим актом від 10 серпня 2018 року № UA2018052900012/L01/03 ПрАТ «СК ПЗУ Україна» визнала випадок страховим.
Відповідно до страхового акту вартість транспортного засобу ЛАЗ 695Н, номерний знак НОМЕР_1 на момент страхового випадку склала 54572,55 грн, вартість відновлювального ремонту - 66404,57 грн, а вартість залишків - 37570,00 грн, а розмір страхового відшкодування: 54572,55 - 37570 =17002,55 грн.
11 вересня 2018 року ПрАТ СК «ПЗУ Україна» сплатила ДП «СХІДГЗК» страхове відшкодування у розмірі 17002,55 грн.
Згідно з висновком експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження, проведеного експертом Кропивницького відділення Київського НДІСЕ від 24 жовтня 2018 року № 3531/18-27, ринкова вартість автобуса ЛАЗ 695Н, номерний знак НОМЕР_1 , станом на 29 травня 2018 року складала 55629,50 грн, вартість відновлювального ремонту складає 67865,04 грн, а вартість матеріального збитку відповідно складає 55629,50 грн.
Позивач сплатив за проведення експертного дослідження Кропивницького відділення Київського НДІСЕ 4118,40 грн.
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу відповідача обґрунтовано посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
При цьому позивач не оскаржує повноту та правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи.
У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції не перевіряє рішення суду першої інстанції в частині встановлених судом фактів.
Суд встановив, що з вини ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з порушенням ПДР, сталася ДТП під час якої належний позивачу транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а самому позивачу завдану майнову шкоду. Суд також встановив, що витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу ЛАЗ 695Н, номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу, перевищують його вартість до дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За змістом п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» (№ 85/96-ВР) в Україні страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-ІV) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону № 1961-ІV).
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону № 1961-ІV).
Відповідно до п. 2.1. ст. 22 Закону № 1961-ІV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 28 Закону № 1961-ІV визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Нормами ст. 30 Закону № 1961-ІV передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Встановивши, що вартість відновлювального ремонту належного ДП «СХІДГЗК» колісного транспортного засобу марки ЛАЗ 695Н, номерний знак НОМЕР_1 перевищує його вартість до дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до змісту п. 30.1. ст. 30 Закону № 1961-ІV, суд першої інстанції зробив висновок, що цей транспортний засіб є фізично знищеним.
Правильність цього висновку суду не оспорюється жодним з учасників справи.
У зв'язку з цим на підставі п. 30.2. ст. 30 Закону № 1961-ІV місцевий суд правильно зазначив у своєму рішенні, що позивач мав право на отримання від страховика страхове відшкодування у розмірі різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, що в цій справі ставить 17002,55 грн.
Оскільки ПрАТ СК «ПЗУ Україна» сплатила ДП «СХІДГЗК» страхове відшкодування у розмірі 17002,55 грн, що підтверджується наявною у справі копією платіжного доручення від 10 вересня 2018 року № 20535 (с. 31), суд обґрунтовано вважав, що обов'язок страховика перед потерпілим виконано в обсязі, встановленому договором страхування та Законом.
Схожі за змістом висновки щодо застосування ст. 30 Закону № 1961-ІV зробив Верховний суд у постановах від 10 жовтня 2018 року № 308/8358/15-ц, від 12 грудня 2018 року по справі ЄУН 466/7010/16-ц, від 18 грудня 2018 року по справі ЄУН 524/561/16-ц.
Водночас, отримана ДП «СХІДГЗК» сума страхового відшкодування не компенсує його втрат у зв'язку з фізичним знищенням майна, а отже деліктне зобов'язання заподіювача шкоди перед потерпілим не припинилося.
Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду вража, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права і обґрунтовано стягнув з відповідача (винуватця ДТП) на користь позивача (потерпілого) різницю між фактичним розміром завданої шкоди та страховою виплатою.
Доводи апеляційної скарги правильність застосування норм матеріального права не спростовують.
Посилання відповідача на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 липня 2018 року по справі ЄУН 755/18006/15-ц, є помилковим так, як у тій справі, на відміну від справи яку переглядає апеляційний суд, суди встановили, що відповідальною особою за відшкодування збитків, завданих відповідачем, є його страховик - третя особа. Встановивши, що позивач не звертався до третьої особи (страховика) із заявою про сплату страхового відшкодування у порядку регресу та не отримав її відмову, суд першої інстанції, з яким погодився Верховний Суд, відмовив у задоволенні позову.
Отже, у справі ЄУН 755/18006/15-ц було встановлено, що страховик не виконав свої зобов'язання, які виникли із договору страхування, а тому відмовив у позові до заподіяювача шкоди (страхувальника).
Натомість у цій справі суд дійшов висновку про повне виконання страховиком своїх зобов'язань перед потерпілим.
Таким чином фактичні обставини цих справ є різними, а тому посилання відповідача в обґрунтування свого аргументу про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права на правовий висновок Верховного Суду у справі ЄУН 755/18006/15-ц є недоречним.
Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд, керуючись принципом диспозимтивності, не вирішив питання про передачу решток цього майна після відшкодування збитків особі так, як відповідних заяв від учасників справи до суду не надходило.
З урахуванням положень частин 2, 3 ст. 376 ЦПК України колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги про незадоволення судом першої інстанції клопотання відповідача про розгляд справи в режимі відеоконференції, а також про прийняття місцевим судом відповіді позивача на відзив після спливу строку на її подання так, як ці аргументи не свідчать про те, що вказані обставини призвели до неправильного вирішення справи або являються обов'язковими підставами для скасування рішення суду.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Аргументи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.
За таких обставин і відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384ЦПК України, суд
Залишити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 вересня 2019 року без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 квітня 2020 року.
Головуючий О. Л. Карпенко
Судді А. М. Головань
С. І. Мурашко