Справа № 766/6083/20
н/п 2-з/766/126/20
про відмову в забезпеченні позову
28.04.2020 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Войцеховської Я.В.
при секретарі Кобець А.І.
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Перша Херсонська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним,-
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якій просить визнати недійсним заповіт складений його матір'ю : ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з позовом позивач звернувся з заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити Приватному нотаріусу Херсонського міського нотаріального округу Живцовій Надії Миколаївні здійснювати дії, пов'язані із видачею свідоцтва про право на спадщину померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 28.04.2020р., після надходження відомостей про місце реєстрації відповідачів, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по даній праві.
Вивчивши матеріали заяви, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 9 ст. 467 ЦПК України розгляд питання про вжиття передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову здійснюється відповідно до глави 10 розділу І цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується в тому числі забороною вчиняти певні дії.
Саме про такий спосіб просить позивач, але без достатнього обґрунтування даний вид забезпечення порушить права інших осіб на оформлення спадкових прав, що є неприпустимим втручанням.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9від 22грудня 2006року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилався на оформлення відповідачами спадкових прав, що може унеможливити виконання рішення суду щодо усунення відповідачів від спадщини, оскільки останні вже зможуть нею розпорядитися шляхом відчуження.
При цьому суд звертає увагу, що посилання в заяві на потенційну можливість розпорядження майном без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заява позивача не містить належного обґрунтування припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його задоволення.
Керуючись ст. ст.149-151, 153, 354 ЦПК України, приймаючи до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України від 22грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,
ухвалив:
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Перша Херсонська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним - відмовити.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ ЦПК України цей строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Я.В. Войцеховська