Справа № 604/64/20
провадження № 1-кп/598/155/2020
"28" квітня 2020 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі кримінальне провадження №604/64/20 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого,
за ч.4 ст.197-1 КК України,-
встановив:
ОСОБА_4 у період з кінця березня 2016 року по кінець вересня 2018 року, діючи всупереч вимогам ст.ст. 112, 116-126 Земельного кодексу України, що регламентують питання набуття та реалізацію права на землю, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, в порушення вимог п.5 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №209 від 04 березня 1997 року (із змінами внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №161 від 22 березня 2017 року), якими визначається, що охоронні зони електромереж встановлюються уздовж повітряних ліній електропередач у вигляді земельної ділянки і повітряного простору обмежених вертикальними площинами, що віддаленні по обидві сторони ліній від крайніх проводів за умови невідхильного їх положення на відстані 2 м для повітряних ліній напругою до 1 кВ, та в порушення ст.ст. 29, 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.4 Закону України «Про архітектурну діяльність», без документу, який посвідчує право власності або користування земельною ділянкою для будівництва, без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а також належно розробленої та затвердженої проектної документації, здійснив самовільне будівництво капітальної будівлі - гаражного приміщення загальною площею 0,003375 га на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,003375 га, яка знаходиться поблизу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі у прогоні опор №1-2, ПЛ-10 кВ фідера №11 (напругою 10000 В).
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 є винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України, як за ознаками самовільного будівництва будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка відноситься до земель в охоронній зоні.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю і в судовому засіданні пояснив, що дійсно він в період з кінця березня 2016 року по кінець вересня 2018 року здійснив самовільне будівництво приміщення гаража загальною площею 0,003375 га на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,003375 га, яка знаходиться поблизу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі. При цьому у нього і на даний час відсутні належні дозволи на будівництво гаража та на користування вищевказаною земельною ділянкою, яка перебуває в охоронній зоні. В даний час розкаюється у скоєному.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, те, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, беручи до уваги те, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд, вислухавши думку прокурора, яка не заперечила проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також беручи до уваги пом'якшуючі його вину обставини, як те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав вину у скоєному злочині, щиро кається, активно сприяв розкриттю злочину, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, застосувавши ст.69 КК України, вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,-
ухвалив :
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України, призначивши йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в дохід держави в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.
На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1