Справа № 159/282/20
Провадження № 1-кп/159/153/20
28 квітня 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретарів судового
засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши в залі судових засідань Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відкритому судовомузасіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019030110001863 від 07.10.2019 року, про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Торчин Луцького району Волинської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 04.06.2010 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 3 ст. 296, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 3 місяці; 18.11.2016 року звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання; 31.07.2019 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 125 КК України - кримінальне провадження закрито на підставі ст. 46 КК України,
у вчиненні ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_7 , будучи раніше судимим 03.03.2010 року Ковельським міськрайонним районним судом за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 70, ст.ст. 71, 72 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна (21.05.2010 року ухвалою Апеляційного суду Волинської області зазначений вирок змінено та останнього засуджено за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 70, ст.ст. 71, 72 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяця з конфіскацією майна), судимість за що не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий корисливий умисний злочин.
Так, він, повторно, 07.10.2019 року, у період часу з 03 год. 48 хв. по 04 год. 02 хв., перебуваючи у залі очікуванні залізничного вокзалу станції Ковель, що по вул. Ветеранів, 1а в м. Ковелі Волинської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись єдиним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, користуючись тим, що потерпілий ОСОБА_9 у цей момент спав у кріслі зали очікування, шляхом вільного доступу, таємно викрав чорний тканинний рюкзак, вартістю 300 грн., що перебував при потерпілому, де знаходились: мобільний телефон марки "Lenovo A6000" з навушниками, вартістю 1054 грн., де містилась сім картка мобільного оператора "ВФ Україна", вартістю 50 грн., на рахунку якої не було коштів; мобільний телефон марки "Apple iPhone 4", вартістю 1166,67 грн., де містилась сім картка мобільного оператора "Київстар", вартістю 50 грн., на рахунку якої не було коштів; два зарядних пристрої до вищевказаних мобільних телефонів, що не становлять для потерпілого майнової цінності; грошові кошти в сумі 1000 грн.; чоловіча теніска, вартістю 250 грн.; квиток на потяг, що не становить собою майнової цінності; паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду закордон на ім'я ОСОБА_9 , чим завдав останньому майнової шкоди на загальну суму 3870,67 грн.
Крім цього, він же, 17.11.2019 року, близько 15 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на дворі домоволодіння, що по АДРЕСА_2 , під час словесного конфлікту з односельчанином ОСОБА_5 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою заподіяння останньому тяжких тілесних ушкоджень, діючи умисно та утримуючи у руці металеву настінну побутову вішалку, наніс три удари по голові потерпілому ОСОБА_5 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно - мозкової травми з переломом лобної та правої тім'яної кістки з забоєм головного мозку і дрібними міжоболонковими гематомами та субарахноїдальною гематомою правої тім'яної ділянки, множинними ранами волосистої частини голови - рубець в тім'яній ділянці волосистої частини голови, рубець в правій лобно - скроневій ділянці і в ділянці зовнішнього кута правого ока та рубець в правій завушній ділянці, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , скориставшись своїм безумовним правом, від давання показань категорично відмовився. Висловити позицію щодо своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому діянь, а також позицію щодо заявлених цивільних позовів також категорично відмовився.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 в ході судового розгляду даного кримінального провадження не оспорювала причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому діянь, його винуватості у вчиненому та правову кваліфікацію його діянь.
Не зважаючи на таку його поведінку в судовому засіданні, винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому протиправних діянь повністю підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами.
Зокрема, по кожному з епізодів протиправної діяльності обвинуваченого судом встановлено наступне:
Епізод № 1 (по факту таємно викрадення майна, належного потерпілому ОСОБА_9 ).
Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.10.2019 року, ОСОБА_9 повідомив правоохоронні органи про те, що 07.10.2019 року, близько 03 год. 30 хв., невстановлена особа, перебуваючи в залі очікування залізничного вокзалу "Ковель" викрала сумку з особистими речами / а.п. 73/.
07.10.2019 року уповноважена особа вокзалу станції Ковель Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" добровільно видала працівникам поліції відеозапис з камер відеоспостереження, яке здійснювалось в приміщенні залу очікування залізничного вокзалу станції Ковель для приєднання до матеріалів даного кримінального провадження /а.п. 128/.
Згідно протоколу огляду речей від 17.10.2019 року, оптичні диски формату "DVD-R" із вказаними відеозаписами у встановленому порядку було оглянуто та встановлено, що на вказаних записах містяться відеофайли з приміщення залу очікування залізничного вокзалу станції Ковель, що по вул. Ветеранів 1-а в м. Ковелі. Зокрема, 07.10.2019 року о 02:19 год. до ближнього кута місця розміщення камери відеоспостереження заходить особа чоловічої статі високо зросту, худорлявий, одягнений у спортивний одяг, візуально схожий на ОСОБА_7 , сідає у крісло, при собі тримає продукти харчування, починає розмову з двома невстановленими особами, де вживає спиртні напої та продукти харчування. Час від часу підіймається з крісла, проходить залою очікування, палить цигарки у приміщенні зали очікування. 07.10.2019 о 03:48:38 год. ОСОБА_7 піднявся та направився через залу очікування, де з протилежної сторони зали підходить до особи чоловічої статі, яка у цей час спить, та о 03:48:58 год. з рюкзака дістає телефон та повертається до свого крісла, де попередньо знаходився, оглядає мобільний телефон. О 03:55:21 год. ОСОБА_7 знову підіймається зі свого крісла, направляється до тієї ж особи та о 03:55:27 год. бере навушники, знову повертається на своє місце, приєднує навушники до мобільного телефону. Залишивши мобільний телефон та навушники у кріслі, Білинський о 03:59:16 год. виходить із зали очікування. О 04:02:20 год. повертається до зали очікування, о 04:02:24 год. забирає з крісла мобільний телефон та навушники, направляється через залу, підходить до тієї ж особи чоловічої статі, що у попередніх два рази та о 04:02:35 год. забирає рюкзак та виходить із зали очікування /а.п. 129/.
Зазначені оптичні DVD-R-диски у встановленому порядку визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження /а.п. 132/.
Вартість викраденого майна підтверджується висновком експерта № 719 від 17.12.2019 року, згідно якого: ринкова вартість мобільного телефону марки "Lenovo" модель "А6000" з навушниками, станом на 07.10.2019, могла складати 1054 грн.; ринкова вартість мобільного телефону марки "Apple" серія "iPhone 4", станом на 07.10.2019, могла складати 1166,67 грн. /а.п. 123-127/.
Обравши своєрідну тактику захисту, ОСОБА_7 жодним чином не заперечив своєї причетності до вчинення даної крадіжки, в той час, як його захисник не оспорювала такої причетності.
Відтак, винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні даного інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) доведена повністю дослідженими в ході судового розгляду доказами.
Епізод № 2 (по факту заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ).
Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.11.2019 року, ОСОБА_5 повідомив правоохоронні органи про те, що 17.11.2019 року, близько 15 год., в с. Бруховичі по вул. Горького, 13, односельчанин ОСОБА_7 заподіяв йому три удари металевим предметом по голові, чим заподіяв йому тілесні ушкодження /а.п. 72/.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні суду показав, що в той день, точної дати не пам'ятає, до нього прийшов обвинувачений з металевим предметом (вішалкою) в руках та почав вимагати пошукати металолом. Він вказував, що ніякого металолому в нього не має, в зв'язку з чим між ними виник конфлікт, в ході якого він попередив ОСОБА_7 про те, що викличе поліцію. Почувши це, ОСОБА_10 наніс йому удар по голові металевим предметом, з яким прийшов. Після цього він схопив дерев'яну палицю та почав захищатись від обвинуваченого. В ході цього ОСОБА_10 наніс йому ще два удари по голові тим же металевим предметом. В подальшому він викликав працівників поліції. В подальшому, внаслідок заподіяння йому тілесних ушкоджень, проходив стаціонарне медичне лікування.
Показання потерпілого в судовому засіданні об'єктивно підтверджуються та узгоджуються із зібраними та дослідженими в ході судового розгляду іншими доказами.
Зокрема, як вбачається з протоколу огляду місця події від 17.11.2019 року (з фототаблицями), працівниками поліції в присутності понятих було проведено огляд прибудинкової території житлового будинку АДРЕСА_2 , в ході якого було зафіксовано загальну обстановку на місці вчинення злочину, виявлено та вилучено з місця події спортивну кофту синього кольору з наявними слідами речовини бурого кольору, металеву конструкцію з наявними на ній слідами речовини бурого кольору. Крім цього, в різних місцях (на землі, на лавці) було виявлено сліди речовини бурого кольору, зразки яких було відібрано на марлеві тампони та поміщено в паперові конверти /а.п. 74-79/.
Зазначений вище огляд місця події від 17.11.2019 року у встановленому порядку був санкціонований відповідною ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду від 18.11.2019 року /а.п. 80/.
Вилучені в ході огляду місця події речі у встановленому порядку були визнані речовими доказами, що підтверджується відповідною постановою від 09.01.2020 року /а.п. 120/.
Згідно висновку експерта № 130/465 від 28.12.2019 року, кров на наданих на дослідження речах та предметах, виявлених та вилучених в ході огляду місця події 17.11.2019 року, може належати потерпілому ОСОБА_5 . Походження даної крові від підозрюваного ОСОБА_7 виключається /а.п. 95-118/.
Зазначений висновок експерта підтверджує ту обставину, що саме ОСОБА_5 було нанесено тілесні ушкодження.
В ході проведення слідчого експерименту з участю обвинуваченого ОСОБА_7 , що зафіксовано відповідним протоколом від 19.11.2019 року та додатком до нього - відеозаписом проведення слідчого експерименту, останній детально розповів про обставини нанесення тілесних ушкоджень потерпілому /а.п. 81-82, 83/.
Як вбачається з висновку експерта № 2 від 10.01.2020 року, в потерпілого ОСОБА_5 при проведенні судово-медичної експертизи відмічено тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно - мозкової травми з переломом лобної та правої тім'яної кістки з забоєм головного мозку і дрібними міжоболонковими гематомами та субарахноїдальною гематомою правої тім'яної ділянки, множинними ранами волосистої частини голови - рубець в тім'яній ділянці волосистої частини голови, рубець в правій лобно - скроневій ділянці і в ділянці зовнішнього кута правого ока та рубець в правій завушній ділянці, що є наслідком заживших ран, які утворились від дії тупого твердого предмету, можливо від ударів металевою настінною побутовою вішалкою, в час, вказаний у постанові та в медичній документації і потерпілим, і за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. По тілу ОСОБА_5 було нанесено не менше трьох ударів. Потерпілий ОСОБА_5 після отримання вищевказаних тілесних ушкоджень міг самостійно пересуватись, виконувати рухи до втрати свідомості. Потерпілий ОСОБА_5 був розміщений передньою поверхнею тіла до травмуючого предмету. Вищевказані тілесні ушкодження у ОСОБА_5 утворитись внаслідок падіння з висоти власного зросту на землю не могли /а.п. 86-89/.
Зазначений висновок експерта повністю підтверджує показання потерпілого щодо механізму та способу нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим.
Та обставина, що обвинувачений в момент вчинення даних протиправних діянь перебував у стані простого алкогольного сп'яніння, ознак патологічного сп'яніння не виявляв, підтверджується висновком судово-психіатричного експерта № 22 від 05.12.2019 року /а.п. 90-93/.
Згідно цього ж висновку, ОСОБА_7 в період скоєння інкримінованих йому протиправних дій виявляв, як виявляє і в даний час, ознаки емоційно-нестабільного розладу особистості, обтяженого зловживанням алкоголем, однак за своїм психічним станом міг і може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. Внаслідок цього ОСОБА_7 може бути визнаний осудним. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; на хронічний алкоголізмом та наркоманію не страждає.
Зважаючи на вказаний висновок експертизи, суд вважає, що ОСОБА_7 може нести кримінальну відповідальність за вчинення суспільно-небезпечних діянь.
Суд визнає здобуті по даній справі докази допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України. Доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено. Про визнання будь-яких доказів недопустимими в порядку, визначеному ч. 3 ст. 89 КПК України, учасниками судового провадження не заявлялось.
Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд прийшов до переконливого висновку, що потерпілий ОСОБА_5 отримав зазначені вище тяжкі тілесні ушкодження внаслідок умисних, протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 .
Враховуючи наведені обставини та кількість тілесних ушкоджень, їх характер і локалізацію, зокрема те, що вони наносились у життєво важливий орган потерпілого (голову), механізм нанесення тілесних ушкоджень, обстановку, при якій вони наносились, дає підстави вважати, що ОСОБА_7 діяв саме з умислом, спрямованим на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
За таких обставин суд вважає повністю доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення (злочину).
Таким чином, аналізуючи наведене вище в сукупності, суд прийшов до висновку, що, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України.
Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_7 своїми умисними діями, що виразились у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень (злочинів) та особу винного у їх сукупності, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин справи.
Так суд враховує, що ОСОБА_7 вчинено середньої тяжкості кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, та тяжке кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 121 КК України (ст. 12 КК України).
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить активне сприяння розкриттю злочину, про що свідчать матеріали кримінального провадження.
В той же час, суд не відносить до пом'якшуючої покарання обставини щире каяття обвинуваченого у вчиненому, як про це зазначено в обвинувальному акті, оскільки в ході судового розгляду обвинувачений жодного разу не висловив жалю з приводу вчиненого, не попросив у потерпілого пробачення, не розкаявся у вчиненому. Його поведінка в ході судового розгляду кримінального провадження жодним чином не свідчить про будь-яке розкаяння у вчиненому, про бажання будь-яким чином загладити вчинене та стати на шлях виправлення.
До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить рецидив злочинів та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому суд не відносить до обставини, що обтяжує покарання, вчинення злочину щодо особи з інвалідністю, як про це зазначено в обвинувальному акті, оскільки потерпілий ОСОБА_5 , з його ж показань, має інвалідність з приводу астми. Характерних, чітких зовнішніх ознак інвалідності не має. В судовому засіданні не здобуто переконливих доказів того, що обвинуваченому було відомо про інвалідність потерпілого. Сам потерпілий вказував, що обвинувачений, мабуть, не знав про його інвалідність.
Суд враховує також те, що обвинувачений не вперше притягується до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, що характеризує його як особу, схильну до вчинення умисних злочинів /а.п. 142/; негативно характеризується по місцю проживання, що підтверджується характеристикою Голобської селищної ради від 19.11.2019 року та спільною заявою жителів с. Бруховичі /а.п. 133, 138-139/; перебуває на диспансерному обліку в лікаря-психіатра /а.п. 134/; перебуває на консультативному спостереженні в наркологічному кабінеті з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання кількох наркотиків зі шкідливими наслідками з 2018 року /а.п. 135/.
Крім цього, суд враховує позицію потерпілого ОСОБА_5 щодо міри покарання, який просив суворо покарати обвинуваченого.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, індивідуалізації та законності, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, ступеню тяжкості скоєного та даним про особу винного.
Враховуючи наведене вище, а відтак - небезпеку ОСОБА_7 , як особи, для суспільства, суд прийшов до висновку, що його виправлення можливе лише в місцях позбавлення волі і про відсутність підстав для застосування щодо нього положень ст. 75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, чи положень ст. 69 КК України, яка передбачає призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Таким чином, вирішуючи питання щодо виду та строку покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд прийшов до висновку, що для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів, необхідним і достатнім покаранням є покарання, запропоноване прокурором, у виді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинення даних кримінальних правопорушень (злочинів).
Вирішуючи питання про призначення покарання за сукупністю злочинів, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, даних про особу обвинуваченого, при визначенні остаточного покарання обирає принцип часткового складання покарань.
Зважаючи на вид покарання, яке призначається судом та з огляду на вимоги ст. 377 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний щодо ОСОБА_7 , слід залишити без змін. Виняткових обставин для звільнення його з-під варти до набрання вироком законної сили судом не вбачається.
Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди, заподіяної злочином, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Розмір майнової шкоди, завданої потерпілому, зокрема витрат на лікування, підтверджений відповідними письмовими доказами, зокрема - товарними чеками та квитанціями на придбання медикаментів, відповідних препаратів та медичних послуг. Загальна сума понесених потерпілим витрат на лікування становить 5839,97 грн. /а.п. 39-42/.
Оскільки вина обвинуваченого у заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, а відтак - у заподіянні майнової шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого, повністю доведена, виходячи з вимог ст. 128 КПК України, суд прийшов до висновку про можливість та необхідність задоволення позову в цій частині в повному обсязі, а тому з ОСОБА_7 слід стягнути в користь потерпілого ОСОБА_5 5839,97 грн. майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд вважає переконливими твердження потерпілого про те, що внаслідок умисних протиправних дій обвинуваченого йому завдана моральна шкода.
Моральна шкода, яка заподіяна потерпілому, полягає у фізичному болю та в душевних стражданнях, які він був змушений терпіти через нанесення травм, зміну усталеного ритму свого життя, через страх за своє здоров'я, тривале погане самопочуття, тощо.
Суд вважає ці страждання інтенсивними та такими, що не можуть бути компенсовані, а тому вони вимагають належного відшкодування. Протиправні дії обвинуваченого безумовно і беззаперечно прямо зумовили для позивача вказану моральну шкоду, що не може бути спростовано.
Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди для потерпілого у 20000 грн., тобто в сумі, яку просив стягнути позивач.
Цивільний позов процесуального керівника у даному кримінальному провадженні - прокурора Ковельської місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_4 в інтересах держави до ОСОБА_7 про відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного.
Розмір витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5 повністю підтверджений відповідною довідкою Ковельського МТМО від 16.01.2020 за № 2/2020, відповідно до якої вартість лікування потерпілого становить 7395,94 грн.
Захисник обвинуваченого не заперечувала проти задоволення даного позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 1206 ЦК України, ст. 128 КПК України та зважаючи на доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, суд стягує з обвинуваченого зазначені витрати в повному обсязі.
Процесуальні витрати по справі, пов'язані із залученням експертів на проведення комплексної судової дактилоскопічної та імунологічної експертизита судової товарознавчої експертизи в загальній сумі 5854,96 грн. /а.п. 119, 122/, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави в повному обсязі.
Арешт, накладений на майно (речові докази) відповідно до ухвали слідчого судді від 19.11.2019 року, підлягає скасуванню з подальшим визначенням долі цих речових доказів у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Долю решти речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання:
-за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
-за ч. 1 ст. 121 КК України - у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з 17 листопада 2019 року.
На підставі ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_7 строк його попереднього ув'язнення (з 17 листопада 2019 року до набрання вироком законної сили) до строку відбування покарання за даним вироком з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 залишити попередній - тримання під вартою.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_5 5839 (п'ять тисяч вісімсот тридцять дев'ять) гривень 97 копійок у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок у відшкодування заподіяної немайнової (моральної) шкоди.
Цивільний позов процесуального керівника у даному кримінальному провадженні - прокурора Ковельської місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_4 в інтересах держави до ОСОБА_7 про відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_7 в користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради 7395 (сім тисяч триста дев'яносто п'ять) гривень 94 копійки витрат, понесених лікувальним закладом на лікування потерпілого від злочину.
Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави процесуальні витрати по кримінальному провадженні в сумі 5854 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) гривні 96 копійок за проведення комплексної судової дактилоскопічної та імунологічної експертизита судової товарознавчої експертизи.
Скасувати арешт, накладений на майно (речові докази) відповідно до ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.11.2019 року.
Речові докази:
-металеву настінну вішалку, спортивну кофту, три марлеві тампони зі змивами РБК та один контрольний марлевий тампон, зразки крові ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які передано на зберігання до камери схову речових доказів Ковельського ВП ГУНП у Волинській області - знищити;
-два DVD-R-диски з відеоматеріалами від 07.10.2019 року, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_7 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Головуючий ОСОБА_1