Справа № 296/2129/20
2-а/296/153/20
"16" квітня 2020 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі:
головуючої судді Маслак В.П.,
при секретарі Рабчинській Я.В.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1-го батальйону, 3-ої роти УПП в Житомирській області ДПП, лейтенанта поліції Білоуса Павла Олександровича, Управління патрульної поліції в Житомирській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення-
В березні 2020р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати незаконною постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК №2217721 від 09.03.2020р.;
- скасувати постанову інспектора 1-го батальойону 3-ої роти УПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції Білоуса П.О. серія ЕАК №2217721 від 09.03.2020р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за ч.1 ст.126 КУпАП;
- закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
В обгрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що близько 4-ої год. ночі 09.03.2020р. він був зупинений інспектором Білоусом П.О. на вул.Старовільській. Причиною зупинки, зі слів інспектора, було порушення позивачем п.2.9. ПДР України (водій керував транспортним засобом, у якого в темну пору доби був недостатньо освітлений задній номерний знак). Прохання позивача щодо надання можливості скористатись юридичною допомогою було проігноровано працівником поліції. Розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу унеможливив виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. Відповідач при винесені постанови про притягнення позивача до адмінвідповідальності грубо порушив вимоги ст.ст.278, 279 КУпАП. Посилаючись на практику суду касаційної інстанції, позивач вважає, що відповідач не мав права вимагати пред'явлення водієм для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, оскільки поліцейським належним чином не задокументовано факту порушення водієм Правил дорожнього руху. При цьому, оскаржена постанова не містить посилань, зокрема, на показання свідків, технічних приладів та засобів, інші офіційні документи, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що відповідно до мотивувальної частини постанови водій керував транспортним засобом BMW 740І, н.з. НОМЕР_1 , з недостатньо освітленим номерним знаком в темну пору доби, що не дало можливості розпізнати символи номерного знаку з відстані 20м., а також не пред'явив реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив п.п.2.4 ПДР України. Відповідач зазначає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, при складенні оскарженої постанови лейтенантом поліції не було допущено процесуальних порушень закону, які були б підставою для її скасування. Відповідач вважає, що достатнім доказом правомірності його рішення є відповідні пояснення поліцейського, який виніс оскаржену постанову, відеофіксація події та визнання фактичних обставин події самим позивачем. На думку відповідача, вина позивача є доведеною.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити.
Представники відповідачів в засідання суду не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, надавши їм оцінку, враховує наступне.
Як свідчать матеріали справи, позивач, керуючи транспортним засобом BMW 740І, н.з. НОМЕР_1 , 09.03.2020р. по вул. Старовільській, 17, що в м.Житомирі, був зупинений працівниками поліції.
Згідно оскарженої постанови водій керував транспортним засобом, у якого в темну пору доби був недостатньо освітлений задній номерний знак, що не давало змогу розпізнати символи номерного знаку з відстані 20м., чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України. Також, під час перевірки документів водій не пред'явив реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив п.2.4. а Правил дорожнього руху.
За скоєне адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу у розмірі 425,00 грн.
Вважаючи, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є незаконною та необґрунтованою позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи питання на предмет задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд враховує наступне.
Положеннями ч. 6 ст. 121 КУпАП визначено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підпунктом 1.3 пункту 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з пп. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису,у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що згідно зі ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху України.
Частиною 2 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Як зазначає відповідач у відзиві, зупинка транспортного засобу мала місце у зв'язку з порушенням позивачем пп. «в» п.2.9 ПДР, а саме недостатньо освітлений номерний знак в темну пору доби.
На підтвердження вчинення позивачем вказаного порушення відповідачем надано відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Разом з тим, вказаний відеозапис не містить підтвердження, що під час руху транспортного засобу номерний знак автомобіля, яким керував позивач, був неосвітлений.
Так, за змістом оскаржуваної постанови водій керував транспортним засобом, у якого в темну пору доби був недостатньо освітлений задній номерний знак, в той час як відеозапис не фіксує руху і безпосередньо моменту зупинки транспортного засобу.
Інших доказів на підтвердження факту вчинення позивачем вищезазначеного порушення ПДР відповідачем не надано.
Також суд звертає увагу на те, що Правилами дорожнього руху не визначено поняття «недостатньо» освітленого номерного знаку. Притягнути водія до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, можливо, зокрема, за керування транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений чи перевернутий.
За таких обставин, відповідачем не доведено факту порушення позивачем пп. «в» п.2.9 ПДР.
Крім того, поза увагою суду не може залишитись той факт, що відповідачем недотримано процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в частині незазначення технічного засобу, яким здійснено відеозапис, що долучений відповідачем до матеріалів справи.
Приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 73 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, відповідачем порушено процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Аналогічний висновок з розгляду даного питання наведено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.02.2020р. у справі №524/9716/16-а.
Також, з оскарженої постанови вбачається, що під час перевірки документів позивач не пред'явив реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив п.2.4.а Правил дорожнього руху.
Як вже зазначалось, відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем пп. «в» п.2.9 ПДР України.
Враховуючи наведене, неправомірними є вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред'явлення документів в т.ч. реєстраційного документу на транспортний засіб.
В зв'язку з чим, слід дійти висновку про відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 15.03.2019р. у справі №686/11314/17.
Суд зауважує, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано суду доказів в підтвердження порушень ОСОБА_1 п.п. "в" п.2.9 Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.
За таких обставин, суд вважає за можливе скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2217721 від 09.03.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень, та провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 251, 258, 287-289 КУпАП ст.ст. 241 - 246, 286 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК №2217721 від 09.03.2020р. незаконною.
Скасувати постанову інспектора 1-го батальйону, 3-ої роти УПП в Житомирській області ДПП, лейтенанта поліції Білоуса Павла Олександровича серії ЕАК №2217721 від 09.03.2020р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя В. П. Маслак