Справа №127/7174/20
Провадження №1-кп/127/254/20
23 квітня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
при розгляді відкритому підготовчому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2019 р. за №12019020000000458 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 - представника Служби у справах дітей Вінницької міської ради Вінницької області ОСОБА_6 ,
представника підрозділу ювенальної превенції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження застосованого до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки останні можуть ухилятися від суду, впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що запобіжний захід до обвинувачених застосований вірно, підстав для його зміни, скасування немає, а тому з метою попередження вчинення нових правопорушень просить продовжити строк застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти вказаним ризикам.
У підготовчому судовому засіданні законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 - представник Служби у справах дітей Вінницької міської ради Вінницької області ОСОБА_6 при вирішенні даного клопотання поклалася на розсуд суду.
У підготовчому судовому засіданні представник підрозділу ювенальної превенції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 при вирішенні даного клопотання поклалася на розсуд суду.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисника - адвокат ОСОБА_8 заперечили проти продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили суд про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки вважають, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_9 заперечили проти продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили суд про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки вважають, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені. Обвинувачений має постійне місце проживання, проживає з матір'ю, наміру ухилятися від суду немає.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.11.2019 року до обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.01.2020 року.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08.03.2020 року.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.04.2020 року.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.11.2019 року до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.01.2020 року.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.03.2020 року.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11.05.2020 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, до затримання мав постійне місце проживання.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, до затримання мав постійне місце проживання, в зареєстрованому шлюбі не перебуває.
Суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого обвинувачені, потерпілі та свідки на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинувачених, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинувачених.
При цьому суд, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими кримінального правопорушення, особи обвинувачених у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачені, опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження.
Оскільки позицію сторони захисту про можливість зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт не можливо визнати такою, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду, суд вважає за необхідне продовжити строк застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 315 КПК України, -
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, починаючи з 23.04.2020 року до 21.06.2020 року включно.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 60 днів, починаючи з 23.04.2020 року до 21.06.2020 року включно.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя