79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.05.07 Справа№ 5/1574-11/240
Господарський суд Львівської області у складі
судді Сало І.А.- головуючий
судді Станько Л.Л.
судді Мартинюк В.Я.
При секретарі Легуцькому І.Б.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративний позовом: Державного підприємства “Угерський спиртовий завод», с. Угерсько Стрийського району Львівської області
до відповідача 1: ДПА у Львівській області, м. Львів
до відповідача 2: ДПІ у Стрийському районі, м. Стрий
Прокуратура Львівської області ввв інтересах держави в особі органів Державної податкової служби
Про визнання протиправними вчинених дій, визнання нечинним та скасування наказу ДПІ у Стрийському районі №232 від 30.10.2006р. та направлення №000306/23-3 від 30.10.2006р; стягнення з відповідачів солідарно матеріальної шкоди в сумі 1 200 000,00грн., та стягнення з відповідача-2 моральної шкоди в сумі 1 000 000,00грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Мичка Б.Р. -представник довіреність б/н від 26.02.2007р., Червонюк С.Л. -представник довіреність б/н від 26.04.2007р., Вершинін А.Г. -представник довіреність б/н від 26.04.2007р., Соловйов А.В. -представник від 26.04.2007р.
Від відповідача 1: Демчук І.Д. -ст.держ.под.інспектор довіреність №195/10-0 від 31.01.2007р.
Від відповідача 2: не з»явився
Від прокуратури: Мельничук Ю.І. -пом.прокурора посвідчення №370
Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.49-50 КАС України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.
Позов заявлено Державним підприємством “Угерський спиртовий завод», с. Угерсько Стрийського району Львівської області до державної податкової адміністрації у Львівській області, м. Львів та держаної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області, м. Стрий про визнання протиправними дій.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.09.2006р. відкрито провадження у справі та вжито заходів до забезпечення позову. За клопотанням відповідача-1 ухвалою суду від 14.09.2006р. заходи до забезпечення позову скасовано. Заявою від 22.09.2006р. заступник прокурора Львівської області повідомив суд про вступ у справу в інтересах держави в особі органів державної податкової служби. 03.10.2006р. в судовому засіданні позивачем подано клопотання про призначення судової експертизи. Ухвалою суду від 03.10.2006р. судом задоволено клопотання позивача, провадження у справі зупинено, призначено судову експертизу речовин та доручено її проведення спеціалістам Українського НДІ спирту і біотехнології продовольчих товарів, м. Київ. Ухвалою суду від 06.11.2006р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 16.11.2006р. В судовому засіданні 16.11.2006р. оголошувалась перерва до 20.11.2006р. Ухвалою суду від 20.11.2006р. провадження у справі зупинено, повторно призначено судову експертизу речовин та доручено її проведення спеціалістам Львівського НДІ судових експертиз. Ухвалою заступника голови господарського суду Львівської області від 01.03.2007р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Ухвалою суду від 02.03.2007р. провадження у справі поновлено, призначено судове засідання на 23.03.2007р. Ухвалою від 23.03.2007р. розгляд справи відкладено на 16.04.2007р. Ухвалою суду від 16.04.2007р. розгляд справи відкладено на 14.05.2007р. В судовому засіданні 14.05.2007р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Суть спору. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 05.09.2006р. після виїзду з території заводу транспортних засобів з належною позивачу продукцією для її транспортування в адресу покупця - ПП «Одисей», працівники податкової міліції ДПА у Львівській області та ДПІ у Стрийському районі Львівської області, на автомобілях без опізнавальних знаків, примусово перегородивши дорогу, зупинили та вилучили без пред'явлення будь-яких документів вантажні автомобілі з продукцією заводу та товаросупровідну документацію на товар (без документального оформлення вчинюваних ними дій). Дані дії представників відповідачів позивач вважає незаконними, такими, що вчинені з перевищенням наданих їм повноважень та такими, що характеризуються як неправомірне втручання у здійснення позивачем правомочностей щодо володіння, користування й розпорядженням належним йому майном. Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідачів щодо зупинення та вилучення транспортних засобів і вміщеного в них вантажу та зобов'язати відповідачів розмістити в обласному друкованому виданні офіційне вибачення перед ДП «Угерський спиртовий завод» щодо неправомірних дій представників даних установ по відношенню до позивача.
Заявою №499/4 від 02.11.2006р. позивачем збільшено позовні вимоги. Позивач додатково просить визнати нечинним та скасувати наказ відповідача-2 №232 від 30.10.2006р. та направлення №000306/23-3 від 30.10.2006р., стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду в сумі 1200000,00 грн., стягнути з відповідача-2 моральну шкоду в сумі 1000000,00 грн. Додаткові вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем-2 незаконно видано наказ №232 від 30.10.2006р. на проведення позапланової перевірки, на його підставі неправомірно видано направлення №000306/23-3 від 30.10.2006р. та протиправно проведено перевірку. Дії відповідачів позивач вважає тиском та неправомірним втручанням у здійснення господарської діяльності. Ці дії, на його думку, призвели до нанесення позивачу значної матеріальної та моральної шкоди. Так, порушення нормального режиму функціонування державного підприємства призвело до збитків в сумі 1200000,00 грн., а моральну шкоду, зокрема, завдану діловій репутації, заподіяну внаслідок порушення працівниками відповідачів прав підприємства, позивач оцінив в сумі 1000000,00 грн. В судових засіданнях представники позивача позов підтримали.
Представник відповідача-1 позов заперечив з мотивів, викладених у запереченнях в порядку ст. 49 КАС України. Вказує, зокрема, що 15.09.2006р. ст. слідчим СВПМ ДПА у Львівській області І.І.Гуменецьким порушено кримінальну справу №130-0217 по факту незаконного виготовлення підакцизних товарів шляхом використання обладнання ДП “Угерський спиртовий завод», що забезпечує їх масове виробництво, та здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, з отриманням доходу у великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 202 КК України. Дана кримінальна справа порушена на підставі висновку від 14.09.2006р. №2893/2894 Львівського НДІ судових експертиз, відповідно до якого рідини містять 94,71-94,98% спирту етилового ректифікованого. Постановою про прилучення до справи речових доказів від 22.09.2006р. виявлені 05.09.2006р. рідини долучені до кримінальної справи №130-0217 в якості речових доказів та передані на зберігання ТзОВ «Галицький промисловий альянс». Вважає, що зупинені транспортні засоби та їх вантаж не належать позивачу, а тому у нього відсутні правові підстави подавати адміністративний позов.
Представники відповідача-2 позов заперечили з мотивів, викладених у відзиві №13010/10/10-0 від 15.11.2006р. Вважають, що ДПІ у Стрийському районі на підставі постанови слідчого від 20.09.2006р. по кримінальній справі №130-0217 та листа ДПА у Львівській області від 29.09.2006р. правомірно видало наказ №232 від 30.10.2006р. і виписало відповідне направлення про проведення позапланової перевірки позивача з питань повноти нарахування акцизного збору, податків та інших обов'язкових платежів при виготовленні та реалізації підакцизних товарів ДП “Угерський спиртовий завод». Зазначають, що ніяких доказів нанесення матеріальної шкоди шляхом перешкоджання нормальному функціонуванню підприємства позивачем не представлено. В судове засідання 14.05.2007р. представник відповідача-2 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений, подав клопотання про відкладення розгляду справи.
За відсутності підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів ухвалила продовжити розгляд справи без представника відповідача-2.
Представник прокуратури позовні вимоги заперечив, надав аналогічні відповідачам пояснення.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.
ДП “Угерський спиртовий завод» (продавець) уклало з ПП “Одісей», м. Донецьк (покупець), договір купівлі-продажу № 12-Т від 26.06.2006р., у відповідності до якого позивач продає покупцю технічні рідини. 07.08.2006р. сторонами підписано додаткову угоду №1 до вказаного договору, згідно із якою товар переходить у власність покупця в момент отримання ним (покупцем) товару на складі в м. Донецьк. Зазначені договір купівлі-продажу чи додаткова угода недійсними чи розірваними не визнавались, доказів зворотнього суду не надано. За своїм змістом вони не суперечать вимогам ст. ст. 203, 215 ЦК України. За даних обставин, посилання відповідачів на відсутність у позивача права власності на вантаж, затриманий працівниками відповідачів, суперечить матеріалам справи та не підтверджено належними доказами.
На підставі зазначеного договору та додаткової угоди №1 до нього позивач відвантажив в адресу ПП “Одісей» по товарно-транспортним накладним 02АББ №№550066, 550067 від 05.09.2006р. продукцію заводу: технічну рідину «Засіб тонування деревини «Колір» в кількості 46000 л на загальну суму 184000 грн. Продукцію було завантажено на автомобілі марки ДАФ ДНЗ 366-42ЕВ (причеп 272-44ЕА) і АН3480АІ (причеп АН5760ХХ). Одразу після виїзду автомобілів з території заводу, вони були зупинені та затримані службовими особами відповідачів, товаросупровідні документи на вантаж вилучені. Факт зупинки та затримання автомобілів працівниками відповідачів, їх вилучення разом із вантажем та товарно-супровідними документами підтверджується матеріалами справи, зокрема заявою експедитора від 05.09.2006р., листами податкових органів. Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладається на відповідачів, однак належних доказів суду не надано.
У відповідності із Законом України «Про державну податкову службу в Україні», пунктів 21, 24 ст. 11 Закону України «Про міліцію», посадовим особам податкової міліції не надано права зупинки, затримання, огляду транспортних засобів або вантажу, вимагати будь-яких документів у водіїв або перевірки відповідності вантажів товарно-транспортним документам тощо. Згідно із «Положенням про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ», затвердженим Постановою КМ України №341 від 14.04.1997р., ці права належать до повноважень працівників Державтоінспекції і можуть використовуватись нею винятково у разі порушення вимог, правил, норм та стандартів забезпечення безпеки дорожнього руху, ознак, що свідчать про технічну несправність транспортних засобів або забруднення довкілля, а також у разі наявності даних про те, що вони використовуються з протиправною метою. Наявність передбачених законом підстав для зупинки, затримання, вилучення транспортних засобів, вантажів та документів відповідачами, у даному випадку не доведена суду у встановленому порядку належними доказами. Доказів залучення до здійснення даних дій у встановленому порядку працівників Державтоінспекції відповідачами суду не подано, матеріалами справи ця обставина не підтверджується. Суду не надано доказів і здійснення відповідачами 05.09.2006р. адміністративного затримання і огляду вантажу відповідно до ст. 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідного протоколу про адміністративне правопорушення суду не надано, протокол огляду місця події від 05.09.2006р. не містить посилання на застосування адміністративної процедури. Не надано суду також доказів вчинення зазначених дій у порядку, передбаченому Законом України “Про оперативно-розшукову діяльність»або у відповідності до КПК України. Отже, зазначені дії вчинені службовими особами відповідачів протиправно.
Як випливає зі змісту протоколу огляду місця події від 05.09.2006р., водіями та експедитором на вимогу працівників податкової міліції були пред'явлені на вантаж товарно-транспортні накладні 02АББ №№550066, 550067 від 05.09.2006р., податкова накладна №6/9 від 05.09.2006р., посвідчення якості №165 від 05.09.2006р., сертифікат відповідності №338132, договір купівлі-продажу від 26.06.2006р.
Ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та «Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджені наказом Мінтрансу України №363 від 14.10.1997р., визначають товарно-транспортну накладну як єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що супроводжує вантаж. Не зважаючи на пред'явлення товарно-транспортних накладних 02АББ №№ 550066, 550067 та посвідчення якості, що повністю ідентифікували вантаж як засіб тонування деревини «Колір» в загальній кількості 46000 л для його перевезення покупцю ПП "Одісей" у м. Донецьк, службовими особами відповідачів автомобілі із вантажем не були відпущені, документи на вантаж не були повернуті. Навпаки, як вбачається з матеріалів справи, з метою унеможливлення руху транспортних засобів біля вантажівок податковою міліцією було виставлено озброєний пост охорони. Суду не подано доказів, які б свідчили про правомірність зупинення та затримання транспортних засобів і вантажу на 17 діб (з 05.09.2006 р. по 22.09.2006р.), не надано також доказів заведення у встановленому порядку оперативно-розшукової справи.
Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, суд приходить до висновку, що у період з 05.09.2006р. до 22.09.2006р. автомобілі та вантаж, водії та експедитор утримувались податковою міліцією без законних підстав.
Службовими особами податкового органу було самостійно розпломбовано затриманий вантаж, відібрано його взірці, після чого півпричепи опломбували печатками УПМ ДПА у Львівській області, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними протоколами від 06.09.2006р. У відповідності до п. 24 ст. 11 Закону України «Про міліцію», органи міліції вправі приступити до проведення перевірки лише за умови наявності відповідного направлення на перевірку. Витребування і вилучення оригіналів документів, зразків сировини і продукції відбувається в присутності понятих та керівників підприємств за рішенням суду, опечатування допускається на термін лише до 24 годин. Відповідачами не надано суду доказів наявності у службових осіб відповідачів станом на 05.09.2006р. передбачених законом підстав для вчинення зазначених дій. Таким чином, суд вважає такі дії службових осіб відповідачів протиправними, здійсненими всупереч п. 24 ст. 11 ЗУ «Про міліцію». Крім того, згідно проміжкового акту участі у відборі проб засобу тонування деревини «Колір» від 06.09.2006р., відбір проб продукції здійснювався з порушенням вимог Постанови КМ України №215 від 02.04.1994р., без залучення службових осіб Держспоживстандарту та без дотримання вимог відповідних нормативних документів.
Відібрані з порушенням законодавства зразки вантажу податковою міліцією 07.09.2006р. було передано на дослідження в Львівський НДІ судових експертиз, згідно висновку спеціалістів якого за №2893/2894 від 14.09.2006р., відібрані рідини темно-коричневого кольору місять спирт етиловий ректифікований, вміст етилового спирту (об'ємна концентрації) в об'єктах становить 94,71-94,98% об'ємних, однак, рідини відповідають технічним показникам, зазначеним у посвідченні якості №165 від 05.09.2006р. для засобу тонування деревини «Колір».
Як вбачається з матеріалів справи та посилань відповідачів, підставою для вчинення вищенаведених дій працівників відповідачів послужив поданий і зареєстрований лише після затримання автомобілів із вантажем в КОЗП під №46 рапорт від 05.09.2006р. службової особи податкової міліції, який, із посиланням на наявність оперативної інформації, містить припущення про невідповідність вантажу товарно-супровідним документам та несплату акцизного збору. Однак, посилання на наявність оперативної інформації та здійснення оперативно-розшукових заходів відповідачами спростовуються матеріалами справи.
Крім того, у відповідності із наказом ДПА України №304 від 24.06.1998р. «Про затвердження деяких нормативних актів з питань приймання, реєстрації, обліку і розгляду в підрозділах податкової міліції заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини», рапорти працівників податкової міліції складаються після проведення перевірки відомостей про злочин виключно у разі їх підтвердження та не можуть містити будь-яких припущень, а після проведення огляду місця події за наявності для того підстав є приводом згідно п. 5 ст. 94 КПК України до негайного порушення кримінальної справи. Не зважаючи на відсутність станом на 05.09.2006р. передбачених законом приводів та підстав для порушення кримінальної справи, службові особи податкової міліції всупереч закону ініціювали здійснення подальших протиправних дій.
Тільки 15.09.2006р. ст. слідчим СВПМ ДПА у Львівській області І.І.Гуменецьким з посиланням на матеріали КОЗП №46 від 05.09.2006р. та на висновок спеціаліста №2893/2894 від 14.09.2006р. порушено кримінальну справу №130-0217 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 202 КК України по факту незаконного виготовлення ДП “Угерський спиртовий завод» підакцизних товарів шляхом використання обладнання, що забезпечує їх масове виробництво, та здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, з отриманням доходу у великих розмірах. 22.09.2006р. за постановою слідчого продукція була долучена до кримінальної справи в якості доказів і передана на зберігання в ТзОВ “Галицький промисловий альянс».
Однак, у відповідності до листа ДПА у Львівській області від 24.04.2007р. за №7922/10/09-0/70, 18.04.2007р. Сихівським районним судом м. Львова постанова слідчого про порушення кримінальної справи від 15.09.2006р. скасована, чим також підтверджено факт протиправних дій відповідачів, спрямованих на штучне безпідставне порушення даної кримінальної справи.
Крім того, за результатами проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 20.11.2006р., отримано Висновок №4077 від 23.02.2007р. комісійної криміналістичної експертизи матеріалів, речовин та виробів, яким спростовано відомості, вміщені у висновку спеціалістів №2893/2894 від 14.09.2006р. Зокрема, експертами встановлено, що:
- зразки рідини, які надані на експертизу, за своїми показниками не є спиртом етиловим, коньячним чи плодовим; спиртом етиловим ректифікованим; спиртом-сирцем виноградним або плодовим; спиртом етиловим ректифікованим денатурованим; спиртом етиловим денатурованим (спиртом технічним); абсолютованим спиртом; високооктановою кисневмісною добавкою до бензинів; фракцією головною етилового спирту; біоетанолом (спиртом етиловим зневодненим, виготовленим з біологічно відновлюваної сировини) чи будь-яким іншим спиртом;
- досліджувані рідини за своїми фізико-хімічними показниками відповідають технічним умовам засобу тонування деревини "Колір" ТУ У 24.1-00374733.005-2004;
- з огляду на ТУ У 24.1-00374733.005-2004, технічний регламент на виробництво технічних рідин в потоці ТР-30219014-003-2004 та технологічну інструкцію на виробництво технічних рідин в потоці в умовах ДП "Угерський спиртовий завод" ТІ-30219014-010-2004-ТРП спирт етиловий ректифікований на будь-якій стадії виробничого процесу виробництва засобу тонування деревини "Колір" не виготовляється;
- рідини, зразки яких надані на експертизу, містять етанол (етиловий спирт), видимий вміст якого у відгонах об'єктів становить 93,90-94,21% об'ємних. Встановити, чи містять рідини темно-коричневого кольору спирт етиловий ректифікований або інші спирти, не виявляється можливим, через непридатність об'єктів для дослідження цього питання. У випадку, якщо рідини темно-коричневого кольору (об. №№1-16) виготовлені на ДП "Угерський спиртовий завод" з дотриманням ТР-30219014-003-2004 та ТІ-30219014-010-2004-ТРП спирту етилового ректифікованого останні містити не будуть;
- флегмовий компонент денатурації ректифікований є напівпродуктом і не може розглядатися на відповідність будь-якого ДСТУ оскільки не є кінцевим продуктом виробництва і не має технічних умов, вимогам яких він має відповідати;
- об'єкти №№1-16 містять ацетон (ГОСТ 2768-84) та етилацетат (ГОСТ 8981-78), що входять в додаток №1 постанови КМУ "Про внесення змін у додатки до Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом" №1147 від 30.11.2005 року, в кількості, що не перевищує 0,5 відсотка. Досліджувані рідини (об. №№1-16), що надані на експертизу, містять етиленгліколь в кількості 20-25 гр/дм3, бітрекс в кількості 0,021-0,022 кг/1000 кг та синтетичний органічний барвник темно-коричневого кольору в кількості 0,4-0,48% масових. Етиленгліколь, бітрекс та органічний барвник темно-коричневого кольору не входять в додаток №1 постанови КМУ "Про внесення змін у додатки до Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом" №1147 від 30.11.2005 року.
Зазначене спростовує твердження відповідачів про допущені позивачем порушення законодавства, зокрема, щодо виробництва ДП “Угерський спиртовий завод» технічних рідин, зокрема, засобу тонування деревини «Колір», без дотримання технологічного регламенту ТР-30219014-003-2004 та технологічної інструкції ТІ-30219014-010-2004-ТРП. Отже, вироблений ДП “Угерський спиртовий завод» засіб тонування деревини «Колір» не містить спирту етилового ректифікованого, спирт етиловий ректифікований на будь-якій стадії виробничого процесу виробництва засобу тонування деревини "Колір" не виготовляється, що спростовує дані, вміщені в помилковому висновку спеціалістів №2893/2894 від 14.09.2006р., складеному по матеріалах, отриманих із порушенням вимог законодавства.
Колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідачів про порушення позивачем вимог постанови КМ України "Про внесення змін у додатки до Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом" №1147 від 30.11.2005 р. стосовно використання при виробництві технічних рідин, зокрема засобу тонування деревини «Колір», непередбачених у її додатку №1 денатуруючих добавок. У відповідності до п. 23 Постанови КМ України №1266 від 29.08.2002р. «Про затвердження Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом», визначені додатком №1 денатуруючі добавки мають бути складовою спирту етилового денатурованого (спирту технічного) як напівфабрикату, який відпускається підприємствам для виробничих потреб та в подальшому використовується в галузях промисловості на виробництво іншої продукції. Як вбачається з матеріалів справи, засіб тонування деревини «Колір» за своїми показниками не є спиртом етиловим денатурованим (спиртом технічним), він відповідає своїм, затвердженим у встановленому порядку, технічним умовам ТУ У 24.1-00374733.005-2004 та призначений для безпосереднього споживання, а не для подальшої переробки, а тому при його виробництві застосування виробником тих добавок, які передбачені додатком №1, суперечитиме ТУ та законодавством не вимагається.
За даних, зокрема, обставин суд прийшов до висновку, що продукція, яка була затримана працівниками відповідачів не є підакцизною, при її виробництві на ДП “Угерський спиртовий завод» підакцизна продукція не використовується.
У відповідності до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про власність», власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права. Згідно ст. 56 даного Закону жодний державний орган не має права втручатись у здійснення власником правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження своїм майном або встановлювати не передбачені законодавчими актами України додаткові обов'язки чи обмеження. Частина 1 ст. 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права, у разі його порушення, п. 10 ч. 2 ст. 16 цього Кодексу встановлює визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади як спосіб захисту цивільного права. Тому позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідачів щодо зупинення та вилучення транспортних засобів та вміщеного в них вантажу підлягають задоволенню.
Посилання відповідача-1 на відсутність правових підстав подавати адміністративний позов позивачем та посилання на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.09.2006р. безпідставні, оскільки на час винесення даної ухвали, суду невідомо було про наявність додаткової угоди №1 до договору купівлі-продажу №12-Т від 26.06.2006р.
30.10.2006р. відповідачем-2 на виконання листа відповідача-1 від 29.09.2006р. №15393/7/23-507/138 «Про проведення перевірки» та постанови ст. слідчого СВ ПМ ДПА у Львівській області, І.І.Гуменецького від 20.09.2006р. «Про призначення позапланової виїзної документальної перевірки» у зв'язку з порушенням кримінальної справи №130-0217 видано наказ №232 “Про проведення позапланової виїзної перевірки» від 30.10.2006р. На виконання зазначеного наказу відповідачем-2 було скеровано позивачу «Направлення №000306/23-3 від 30.10.2006р.», яким повідомлено, що з 30.10.2006р. по 10.11.2006р. відповідач-2 проводить виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань повноти нарахування акцизного збору, податків та інших обов'язкових платежів при виготовленні, реалізації підакцизних товарів за період з 01.04.2006р. по 30.09.2006р.
Виключний перелік підстав для проведення позапланових перевірок, що проводиться податковими органами, визначений у ст. 11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» та Указі Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності». З оскаржуваного наказу та направлення не вбачається наявність передбачених законом підстав для проведення позапланової виїзної перевірки. Посилання відповідача-2 на ч. 13 ст. 11-1 Закону - на відсутність обмеження у підставах проведення позапланової перевірки за наявності кримінальної справи, суперечить вимогам названого Закону. З огляду на постанову про порушення кримінальної справи №130-0217 від 15.09.2006р., на яку посилаються відповідачі, вона порушена по факту, а не проти платника податків -ДП “Угерський спиртовий завод». Тому відповідачем-2 неправомірно визначено у наказі в якості підстави для проведення перевірки ч. 13 ст.11-1, а ч. 8 ст. 11-1 не визначає підстав для проведення перевірки, а встановлює порядок прийняття рішення про проведення перевірки. До того вона ж містить норму про обов'язковість рішення суду як підстави для винесення наказу керівником податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки. Крім того, участь у перевірці працівника податкової міліції прямо суперечить ст. 11-1 Закону, якою працівникам податкової міліції заборонено брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірках.
За даних обставин, суд не вбачає передбачених законодавством підстав для проведення позапланової перевірки позивача. Згідно із ч. 2 ст. 20 ГК України, права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Відповідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, рішення відповідача-2 про проведення позапланової перевірки ДП «Угерський спиртовий завод» є протиправним, а оскаржуваний наказ та направлення від 30.10.2006р. є нечинними та підлягають скасуванню.
У відповідності до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи у сфері публічно-правових відносин. Однак, згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, особа має право на його захист лише у разі порушення права. Позивачем не доведено порушення його права шляхом заподіяння неправомірними діями відповідачів шкоди його діловій репутації та не обґрунтовано дану вимогу у встановленому порядку. Відповідно, вимога позивача про зобов'язання відповідачів розмістити в обласному друкованому виданні офіційне вибачення перед ДП “Угерський спиртовий завод»не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України "Про власність", державні органи несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження майном в обсязі, передбаченому п. 4 ст. 48 цього Закону. У відповідності із п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Однак, колегія суддів вважає, що незважаючи на встановлення судом протиправності дій відповідачів щодо затримання та вилучення транспортних засобів та вантажу, вимоги позивача щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди в розмірі 1200000 грн та 1000000грн відповідно, не підлягають до задоволення в зв'язку з неналежним обґрунтуванням позивачем розміру даних сум та недоведенням причинового зв'язку між цими діями відповідачів та завданою шкодою. Крім того, вимоги щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди з суб'єкта владних повноважень мають заявлятись у порядку, встановленому ГПК України.
За даних обставин колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 48,56 Закону України «Про власність», ст. 15 Цивільного кодексу України, ст. 20 ГК України, ст.ст. 6,7,17-19,24,25,69-71,86,94,104,158-163,167,257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії ДПА у Львівській області та ДПІ у Стрийському районі Львівської області щодо зупинення та вилучення транспортних засобів ДНЗ 366-42ЕВ (причеп 272-44ЕА) і АН3480АІ (причеп АН5760ХХ) та вміщеного в них вантажу - засобу тонування деревини «Колір» в кількості 46000л.
3. Визнати нечинним та скасувати наказ ДПІ у Стрийському районі Львівської області №232 від 30.10.2006р. "Про проведення позапланової виїзної перевірки" та направлення №000306/23-3 від 30.10.2006р.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Судові витрати залишити за позивачем.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскарження до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляціне оскарження.
Суддя