ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 12/608
07.08.07
За позовом Державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»
До Державної акціонерної компанії «Хліб України»
3-я особа Сільськогосподарський виробничий кооператив «Україна»
Про стягнення 2283, 89 грн.
Суддя Л.В.Прокопенко
Представники:
Від позивача Сватуха О.В. -п/к (дов. від 19.01.06 р. №221д)
Від відповідача Луценко О.В. -п/к (дов. від 06.10.06 р. №12-14/582)
Від 3-ї особи не з'явився
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про стягнення боргу в розмірі 2283, 89 грн., що становлять суму дебіторської заборгованості, переданої відповідачем позивачу згідно розподільчого балансу від 31.07.03 р.
Відповідач надав відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Представник 3-ї особи до судового засідання не з'явився, пояснення щодо позову не надав.
В судових засіданнях 06.10.06 р. та 03.11.06 р. оголошено перерву.
В судовому засіданні 03.11.06 р. задоволено спільне клопотання представників сторін про продовження терміну вирішення справи.
В судовому засіданні 29.11.06 р. проводилася технічна фіксація судового процесу на підставі клопотання відповідача.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Постановою КМ України від 15.05.03 р. №690 «Про утворення державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»шляхом виділення зі складу Державної акціонерної компанії «Хліб України»утворено позивача -ДП «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»та віднесено його до сфери управління Міністерства аграрної політики України.
На виконання п. 3 Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 між позивачем та відповідачем підписано розподільчий баланс станом на 31.07.03 р. та акт приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р., що були погоджені протоколом від 02.09.03 р. №5 урядової комісії з реструктуризації ДАК «Хліб України», відповідно до яких до позивача переходить право вимоги до дебіторів відповідача за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до Постанови КМ України від 03.09.97 р. №977.
В тому числі, до позивача перейшло право вимоги до СВК «Україна»(код ЄДРПОУ 03735206) на суму 2 283, 89 грн. як актив балансу.
В процесі роботи по стягненню заборгованості позивачем встановлено, що до підписання розподільчого балансу боржник розрахувався з ДАК «Хліб України»шляхом поставки пшениці кількістю 2 687 кг на суму 2 283, 9 грн. Розрахунок підтверджується накладною від 29.04.03 р. №798.
Згідно ч. 1 п. 2 акту приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р. в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з відповідачем, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої позивачу за розподільчим балансом, відповідач зобов'язаний перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок позивача.
Позивач 30.03.04 р. надіслав вимогу №503 про оплату боргу, на яку не отримано відповіді і задоволення.
Відповідач проти позовних вимог заперечив з таких підстав.
Постановою КМ України від 15.05.03 р. №690 передбачалася передача відповідачу абсолютно всієї заборгованості без виключень, оскільки в Постанові не зазначено ніяких умов передачі боргу.
Передача заборгованості виникла в рамках адміністративних відносин, а не в процесі фінансово-господарської діяльності, а отже відповідач отримав всі ризики щодо стягнення заборгованості, тому в даному випадку не можна говорити про відповідальність позивача згідно ст. 519 ЦК України. у випадку виявлення безнадійної заборгованості позивач повинен був звернутися до її власника - КМ України -з питанням щодо врегулювання проблеми стягнення боргу.
Відповідач вважає, що позивач помилково сприймає суму дебіторської заборгованості, що вказана в Реєстрі, як загальну суму, на яку було відпущено мінеральних добрив, тоді як ним не враховано роботу по стягненню боргу, що проведена після передачі боргу.
Відповідач стверджує, що ним передано оригінали всіх документів на підтвердження заборгованості позивачу.
На думку відповідача, надане платіжне доручення від 04.08.03 р. №210 на суму 1 872 грн. не може бути доказом проведення розрахунків, так як у ньому не зазначено, що пшениця поставляється відповідно до Постанови КМУ від 03.09.97 р. №977.
Одержувачем зазначено ДАК «Хліб України», хоча код ЄДРПОУ іншої особи -00957933.
Також відповідач вважає обов'язковим надання первісних бухгалтерських документів.
Також відповідач зазначає, що надані позивачем копії документів неналежним чином засвідчені, тому не можуть бути прийняті до уваги.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з таких підстав.
Незважаючи на те, що правовідносини між сторонами щодо передачі дебіторської заборгованості за розподільчим балансом виникли на підставі адміністративного акту -Постанови КМУ від 15.05.03 р. №690 -вони є господарськими та до них застосовуються положення законодавства щодо передачі прав та обов'язків новоутвореній юридичній особі при виділі на загальних підставах.
Відповідно до ЦК УРСР (яким регулювалися відносини сторін на час передачі дебіторської заборгованості) адміністративні акти є одним з джерел виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 4), тому факт проведення реорганізації на підставі адміністративного акту не впливає на права та обов'язки сторін щодо передачі дебіторської заборгованості і не надає відповідачу ніяких особливих підстав для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, що виникли у зв'язку з передачею дебіторської заборгованості позивачу.
Відповідно до законодавства, яке діяло станом на дату прийняття Постанови КМУ від 15.05.03 р. №690 та підписання розподільчого балансу від 31.07.03 р. (ЦК УРСР), так і чинного законодавства (ЦК України, ГК України) при виділі права та обов'язки переходять до новоутвореної юридичної особи згідно розподільчого балансу.
Відповідно до Постанови КМУ від 15.05.03 р. №690 позивачу як новоутвореному підприємству передано непогашені зобов'язання ДАК «Хліб України», відображені у балансі, тобто, фактично мала місце зміна кредитора у зобов'язанні внаслідок правонаступництва (ст. 512 ЦК України), що відбулася на виконання зазначеної Постанови КМУ.
Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником.
Положення ЦК України застосовуються до правовідносин сторін, так як правовідносини між ними, що виникли з акту від 31.07.03 р., є триваючими.
В акті передачі-приймання від 31.07.03 р. сторони погодили наслідки передачі в якості дебіторської заборгованості, що вже погашена станом на дату підписання акту, тобто, недійсної заборгованості, а саме: відповідно до п. 2 акту в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з Компанією, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої Підприємству за розподільчим балансом, Компанія зобов'язана перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок Підприємства. В разі проведення розрахунку дебіторів з Компанією після підписання розподільчого балансу, що зменшує суму дебіторської заборгованості Підприємства, Компанія зобов'язана протягом трьох банківських днів перерахувати грошові кошти на рахунок Підприємства у сумі, еквівалентній зменшенню дебіторської заборгованості.
В даному випадку суд вважає, що позивачем не доведено належним чином факт погашення боржником заборгованості за отримані мінеральні добрива згідно Постанови КМУ від 03.09.97 р. №977.
Надана в якості доказу копія накладної №798, якою боржником поставлено пшеницю на суму 2283, 9 грн., не містить достатньої інформації, щоби вважатися належним доказом, а саме: зі змісту накладної не зрозуміло, хто отримав продукцію, так як в графі «отримувач»зазначено ДАК «Хліб України», тоді як підписалася в отриманні невстановлена особа, підпис якої не посвідчено навіть штампом підприємства.
Будь-яких доказів того, що продукція отримана за дорученням ДАК «Хліб України»третіми особами позивач також не надав, зі змісту накладної це також не випливає.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, ст. 519 ЦК України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовлено.
2. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко