Справа № 622/141/20 р.
2/622/203/20
23.04.2020 смт Золочів
Золочівський районний суд Харківської області Квітка О.О. в складі:
головуючого - судді Квітки О.О.,
при секретарях - Поповій В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Золочів за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Золочівської селищної ради, ОСОБА_3 про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Золочівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати за ним у порядку спадкування після смерті його брата ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на земельну частку (пай) по ВАТ «Конгресівське», площею 5,17 в умовних кадастрових гектарах.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його рідний брат ОСОБА_4 , після смерті якого залишилася спадщина, а саме земельна ділянка із земель внутрішньогосподарського резервного фонду ВАТ «Конгресівське». Постановою нотаріуса від 04.07.2018 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із тим, що не надані документи, що посвідчують право власності спадкодавця на земельну ділянку чи земельний пай, і він не був зареєстрований за однією адресою із братом на день його смерті. Після смерті брата він до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, так як у цей час переважно знаходився на заробітках закордоном, оскільки двотисячні роки були надзвичайно важкими у фінансовому плані. Тож його фактичне місце перебування було значно віддалене від Золочівського району. Також не був обізнаний про необхідність подання такої заяви, оскільки йому не було відомо про те, що брат має у власності нерухоме майно, яке спадкується у нотаріальному порядку. Після смерті брата він забрав фотографії та годинник. Цим самим він вважав, що вступив у володіння спадковим майном. Про наявність у брата земельної ділянки йому із сестрою стало відомо лише у 2018 році, коли йому повідомили про це односельчани. Земельна частка (пай), яка належала його братові, була віднесена до невитребуваних земельних часток (паїв), сформована у земельну ділянку з присвоєнням кадастрового номеру 6322680500:01:000:0387 і передана в оренду фермерському господарству «Альфа» згідно із розпорядженням Золочівської районної державної адміністрації від 27.01.2017 № 306 та договору оренди землі від 04.12.2017 як не витребувана земельна частка (пай) на строк до моменту витребування земельної ділянки власником. Отже, він, як брат ОСОБА_4 , є спадкоємець другої черги за законом. У зв'язку із тим, що нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, він змушений звернутися із позовом до суду.
У судове засідання позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 не з'явилися, від представника позивача через канцелярію суду надійшла письмова заява з проханням справу розглядати без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просив задовольнити. (а.с. 61, 63).
Від представника відповідача Золочівської селищної ради Канівця Л.В. через канцелярію суду надійшла заява, в якій останній зазначив, що просить розглянути справу без участі представника, вирішивши справу на розсуд суду (а.с. 64).
Від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява, в якій остання зазначила, що спадщину після смерті брата ОСОБА_4 вона не приймала і до суду з цього приводу звертатися не буде. Позов вона визнає та не заперечує проти задоволення. Просить розглядати справу без її участі.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 20).
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є братами, що підтверджується свідоцтвами про народження та витягами із державного реєстру актів цивільного стану громадян (а.с. 21, 48).
У відповіді відділу у Золочівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 33/142-19 від 04.06.2019 зазначено, що державний акт на право колективної власності ВАТ «Конгресівське» серія І-ХР №000158 було видано 28.07.2000. Громадянин ОСОБА_1 відсутній у списку громадян, який додається додержавного акту, але він включений до додаткових списків пропущених членів ВАТ «Конгресівське» в ході розпаювання земель колективної власності. Згідно із проектом організації території земельних часток (паїв) по ВАТ «Конгресівське» ОСОБА_4 проектувалась земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 4,3180 га. Сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_4 не виготовлявся і не видавався. Станом на 01.01.2013 в книгах реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку, державних актів на право постійного користування землею та договорів оренди землі державний акт на ОСОБА_4 не виготовлявся. Земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 4,3180 га, що проектувалася ОСОБА_4 була віднесена до категорії невитрибуваних земельних часток (паїв), сформована у земельну ділянку з кадастровим номером 6322680500:01:000:0387 (а.с. 9-19). Вартість земельної частки (паю) по ВАТ «Конргесівське» загальною площею 5,17 в умовних кадастрових гектарах станом на 01.01.2019 становить 176896,88 грн (а.с. 28).
У відповіді Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області від 11.03.2020 зазначено, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 була заведена спадкова справа № 233/ 2018. 04.07.2018 до нотаріальної контори надійшла заява про видачу свідоцтва про право на спадщину від ОСОБА_5 , яка діє від імені рідного брата спадкодавця ОСОБА_1 . 24.07.2018 державним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії на тій підставі, що він пропустив строк для прийняття спадщини та не був зареєстрований із спадкодавцем за однією адресою на день відкриття спадщини. Більше заяв про прийняття чи відмову від спадщини не надходило. Свідоцтва про право на спадщину не видавались. Заповіти ОСОБА_4 не посвідчувалися (а.с. 41-48).
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.07.2018 ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв'язку тим, що спадкоємець не звертався до нотаріальної контори протягом шести місяців після смерті спадкодавця, а також тому, що не були надані документи, які посвідчують право власності спадкодавця на земельну ділянку чи земельний пай (а.с. 52).
Згідно із свідоцтвами про смерть батько позивача - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 66), а мати позивача - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.25).
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Пунктом 2 цього ж Указу передбачено, що право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності. Стаття 1 вказаного Закону перелічені особи, які мають право на земельну частку (пай). Так право на земельну частку (пай) мають в том числі: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.
Громадянам, зазначеним в абзаці п'ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.
Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до положень п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16 квітня 2004р. сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК).
Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
Стаття 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановлює, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) в тому числі: розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
Стаття 13 регламентує питання використання нерозподілених та не витребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв). Так нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).
Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.
У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.
За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).
Згідно із ч. 2 ст. 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Відповідно до ч. 1 ст.15 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, крім цього ст. 16 цього ж кодексу зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
В частині 1 ст. 1268 ЦК України зазначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
У ОСОБА_1 за життя виникло право на земельну частку (пай), оскільки він включений до додаткового списку громадян-членів ВАТ «Конгресівське». Хоча відповідний сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_1 не виготовлявся та не видавався.
Після смерті ОСОБА_1 єдиним спадкоємцем, хто звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою, є його брат - ОСОБА_4 . Спадкоємці першої черги відсутні. Спадкоємець другої черги - сестра ОСОБА_3 до нотаріальної контори звернулася із заявою про відмову від прийняття спадщини, заявлений позов визнала. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач позбавлений можливості оформити своє право на земельну частку (пай) в нотаріальному порядку, а тому його право необхідно захистити в судовому порядку, задовольнивши позов та визнавши право на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування.
На підставі ст.ст. 5, 13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. 19 ЗК України, ст. ст. 15, 1216, 1218, 1268 ЦК України, ст. 41 Конституції України, керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 142, 235, 258, 259, 263- 265, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Золочівської селищної ради, ОСОБА_3 про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) у ВАТ «Конгресівське», площею 5,17 в умовних кадастрових гектарах.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
відповідачі:
-Золочівська селищна рада Золочівського району Харківської області, адреса: 62203, Харківська область, Золочівський район, смт Золочів, вул. Центральна, б. 13А, ЄДРПОУ 25175462;
- ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О. О.Квітка