73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"19" березня 2010 р.
10 год.45 хв.Справа № 2-а-14058/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Мкртчян А.С.,
за участю: представників позивача - Гацана А.М., Гацан О.А., Троцик І.М.,
представника відповідача - Костюніна В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Елена" до інспекції Головного державного Реєстратора флоту України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Елена» (далі-позивач або ПП) звернулось до суду з позовом до інспекції Головного державного Реєстратора флоту України (далі - відповідач або Інспекція), за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, у якому просить зобов'язати Інспекцію видати підприємству "Свідоцтво про мінімальний склад екіпажу" на термін дії документів на суховантажний теплохід "Аляска" до 12.06.2014 року та покласти на відповідача витрати по оформленню свідоцтва.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, суду пояснили, що 15.06.2009 року ПП звернулося до відповідача з клопотанням про видачу нового Свідоцтва про мінімальний склад екіпажу (далі - Свідоцтво) на суховантажний теплохід «Аляска» в зв'язку із закінченням терміну дії попереднього Свідоцтва, яке було видано на п'ять років. 24.06.2009 року відповідач видав нове Свідоцтво на зазначений теплохід терміном дії на один рік. Враховуючи, що судові документі та Класифікаційне свідоцтво на теплохід «Аляска» дійсні до 2014 року, у ПП виникає багато труднощів та перепон при здійсненні судном рейсів до інших країн зі Свідоцтвом, термін дії якого один рік та право видачі на яке має тільки Інспекція, тоді як будь-який інший документ на судно може бути продовжений консулом у іншій державі.
Крім того, представники позивача зауважили, що у 2007 році Інспекцією було видано позивачу Свідоцтва про мінімальний склад екіпажу на теплоходи «Марія» та Волго-Дон 4» на строк дії суднових документів на ці теплоходи - на чотири роки, за тих самих обставин, що існують на сьогодні - відсутності нормативних актів, які регулюють порядок видачі зазначених Свідоцтв.
ПП звернулося до Інспекції за роз'ясненнями щодо нормативного обґрунтування таких строків дії документу, однак відповіді не отримано до цього часу. Позивач вважає дії відповідача щодо видачі Свідоцтва на теплохід «Аляска» терміном дії на один рік безпідставними.
Представник відповідача проти позову заперечив. Суду пояснив, що метою діяльності Інспекції є здійснення загального керівництва та контролю за реєстрацією і веденням обліку суден в Україні, що мають право плавання під Державним Прапором України, у тому числі оформлення та видачу свідоцтв про мінімальний склад екіпажу. Нормативно-правовий акт, який регулює такі правовідносини втратив чинність 01.07.2002 року та на сьогоднішній день ніякого іншого нормативного акту не прийнято. Видача відповідачем Свідоцтва терміном дії на один рік здійснено з міркувань забезпечення пріоритету безпеки судноплавства, а також з метою унеможливлення появи протиріч між виданим Свідоцтвом та нормативно-правовими актами, які будуть прийняті найближчим часом.
Належним чином повідомлені треті особи в судове засідання не з'явилися. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в поясненнях, надісланих до суду, зазначає, що відповідно до статті 50 Кодексу торговельного мореплавства мінімальний склад екіпажу, при якому допускається вихід судна в море, встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту залежно від типу, району плавання, призначення судна. Наказом Міністерства транспорту України від 23.11.2001 року № 818 установлено, що Правила визначення мінімального складу екіпажу, при якому допускається вихід судна в море дійсні до 30.06.2002 року.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 35 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - Кодекс), який регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства, встановлено, що судно повинно мати такі основні суднові документи: свідоцтво про право плавання під Державним прапором України (судновий патент), свідоцтво про право власності на судно, класифікаційне свідоцтво, обмірне свідоцтво, свідоцтво про мінімальний склад екіпажу, список осіб суднового екіпажу (суднова роль) та інші.
Відповідно до цього Кодексу, інших актів чинного законодавства та міжнародних договорів України Міністерство транспорту України в межах своєї компетенції затверджує правила, інструкції та інші нормативні документи з питань торговельного мореплавства, що є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до статті 50 Кодексу мінімальний склад екіпажу, при якому допускається вихід судна в море, встановлюється Міністерством транспорту України (Міністерством рибного господарства України) залежно від типу, району плавання, призначення судна та відповідно до чинного законодавства України.
З метою забезпечення безпеки мореплавства та відповідно до статей 35 та 50 Кодексу торговельного мореплавства України, Міністерством транспорту України винесено наказ від 30.01.2001 року N 44, яким затверджено Правила визначення мінімального складу екіпажу, при якому допускається вихід судна в море (далі - Правила), та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02. 2001 року за N 141/5332.
Пунктом 4.6. Правил передбачено, що головний реєстратор на підставі висновку Держфлотінспекції оформлює Свідоцтво про мінімальний склад екіпажу терміном на 5 років. Термін дії цього Свідоцтва не повинен перевищувати терміну дії класифікаційного свідоцтва.
23.11.2001 року Міністром транспорту України з метою усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності" винесено наказ № 818, відповідно до якого до Правил унесено зміни і доповнення та установлено термін дії цих Правил до 30.06.2002.
Отже, з викладеного вище слідує, що нормативно-правовий акт, який регулює питання оформлення та видачі Свідоцтва про мінімальний склад екіпажу, з 01.07.2002 року втратив чинність.
Затвердження правил, інструкцій та інших нормативних документів з питань торговельного мореплавства статтею 3 Кодексу віднесено до компетенції Міністерства транспорту України, проте на сьогоднішній день зазначеним міністерством не затверджено нових Правил на заміну тим, які втратили чинність.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною третьою статті 2 КАСУ встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У своєму Рішенні Конституційний Суд України від 02.11.2004 N 15-рп/2004 зазначив, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Елементи права, зокрема, розмірність, рівність, мораль, об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права.
Посилаючись на необгрунтованість рішення відповідача, позивач виходив з того, що в разі закінчення терміну дії Свідоцтва у той час, коли судно знаходиться за межами територіальних вод України (а видати нове свідоцтво може тільки Інспекція) теплохід не має права на перемішення та несе значні матеріальні витрати за знаходження на території порту іншої держави, що в свою чергу заподіює матеріальної та моральної шкоди правам та інтересам позивача.
Приймаючи рішення про видачу позивачу Свідоцтва на суховантажний теплохід «Аляска» терміном дії на один рік, відповідач, відповідно до п.п. 2-8 ч. 3 ст. 2 КАСУ, повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Натомість Інспекція, без посилання на нормативно-правові акти, які надають їй право так діяти, не обґрунтувавши з яких підстав вона вважала, що доцільним є видача Свідоцтва терміном на один рік, прийняла таке рішення, незважаючи на термін дії судових документів на теплохід «Аляска» до 2014 року.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача в частині зобов'язання інспекції Головного державного Реєстратора флоту України видати ПП «Елена» Свідоцтво терміном дії до 12.06.2014 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позовні вимоги щодо покладення на відповідача витрат по оформленню Свідоцтва задоволенню не підлягають, оскільки Інспекція є державною установою, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету, в якому не передбачено коштів на такого роду витрати.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Позов приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Елена" до інспекції Головного державного Реєстратора флоту України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов'язати інспекцію Головного державного Реєстратора флоту України видати приватному підприємству виробничо-комерційній фірмі "Елена" "Сідоцтво про мінімальний склад екіпажу" на суховантажний теплохід "Аляска" терміном дії до 12.06.2014 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 березня 2010 р.
Суддя Кисильова О.Й.