Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м. Харків
"14" січня 2010 р. № 2а- 42621/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонова М.О.
за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад"
до Управління пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова
про про скасування вимоги ,
Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод "Точмедприлад", звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати вимогу про сплату боргу № Ю-336 від 05.10.2009 року, Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Київському районі м. Харкова щодо перерозподілу сум надходжень від Відкритого акціонерного товариства «Харківський завод «Точмедприлад".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наведена вимога підлягає скасуванню у повному обсязі у зв'язку з тим, що її було пред'явлено з порушенням ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та відповідач під час прийняття рішення не врахував норми ч. 6 та абз. 2 ч. 12 ст. 20 та ч. 4 ст. 106 наведеного закону, а також порушив норми власного нормативного акту пп. 5.1.6. п. 5.1. “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”. Також позивач вважає, що дії відповідача щодо здійснення перерозподілу надходжень до пенсійного фону, сплачених у серпні 2009 року (згідно повідомлення), суперечать абз. 4 та 8 ч. З ст. 106 Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування»та п. 2.2. «Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з чим є протиправними.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 14.01.2010 р. не з"явився та надав суду заяву, в якій просив слухати справу без його участі.
Відповідно до заперечень відповідача, які знаходяться в матеріалах справи, представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки згідно п.6 ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 № 1058-ІV страхові внески страхувальниками нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Оскільки, зазначив відповідач, позивачем страхові внески, нараховані за серпень 2009 року не були сплачені у встановлені законом термін, управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова ВАТ Харківський завод "Точмедприлад" було надіслано вимогу № Ю-336 від 05.10.09 про сплату боргу.
Крім того, відповідач зазначив, що пунктом 10 Інструкції передбачено, що у разі коли страхувальник мас несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи встановив наступне.
Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод "Точмедприлад" зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова.
Як встановлено судом, 05.10.2009 року відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова склав та направив позивачу - Відкритому акціонерному товариству "Харківський завод "Точмедприлад" вимогу про сплату боргу від 05.10.2009 року № Ю-336.
Згідно п.6 ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 № 1058-ІV страхові внески страхувальниками нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Як встановлено судом, оскільки позивачем страхові внески, нараховані за серпень 2009 року не були сплачені у встановлені законом термін, управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова ВАТ Харківський завод "Точмедприлад" було надіслано вимогу № Ю-336 від 05.10.09 про сплату боргу.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 01.12.2003 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663.
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 Інструкції, вона розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з вимогами абзацу 1 підпункту 5.1.4 пункту 5 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Порівнюючи зазначені положення інструкції з положеннями ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зрозуміло, що відповідно до частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Крім того, порядок визначення розміру страхових внесків, встановлений статтею 19 Закону та пунктом 4 Інструкції, відповідно до якого розмір страхових внесків розраховується виходячи із суми фактичних витрат на оплату праці (грошове забезпечення) працівників.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на помилковому висновку про те, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачає обов'язку сплати страхових внесків незалежно від факту виплати заробітної плати (доходу).
Вимоги позивача ґрунтуються на аналізі вибіркових положень, ст.20 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в якій зазначені строки та порядок сплати нарахованих страхових внесків. Однак не враховані положення частини б статті 19 цього ж Закону, яка визначає порядок їх нарахування.
Відповідно до ч. 6 ст.19 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплети та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
В ч.1 та 2 ст.19 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено суми, на які нараховуються страхові внески. До них насамперед відносяться витрати роботодавця на виплату заробітної плати найманим працівникам. Отже, в статті 19 Закону зазначено, що страхові внески нараховуються на суму заробітної плати незалежно від того, чи були вони виплачені працівникам після її нарахування.
Згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (абз.1 ч. 6 ст.20 Закону). Статтею 20 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено граничний (кінцевий) термін сплати страхових внесків. Базовим звітним періодом для страхувальників-роботодавців є календарний місяць.
Разом з тим Законом передбачено, що у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат, на які нараховуються страхові внески, платники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежу у вигляді сум страхових внесків, що нараховуються на ці виплати (дохід) (абз.5 ч. б ст.20). При недостатності коштів у страхувальника для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати авансових платежів, виплата зазначених сум коштів на оплату праці та сплата страхових внесків (авансових платежів) здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду (абз. б ч. б ст.20).
Таким чином, абзаци 5 та 6 ч. 6 ст.20 Закону регулюють сплату саме авансових платежів, які справляються страхувальником - роботодавцем у разі виплати заробітної плати (доходу) протягом базового звітного періоду, за який нарахована така заробітна плата.
Виходячи з наведеного, у разі виплати протягом звітного місяця заробітної плати, нарахованої за звітний місяць, одночасно із виплатою цих сум у пропорційних розмірах роботодавцем сплачуються авансові платежі зі страхових внесків. Решта несплачених сум страхових внесків, нарахованих за звітний місяць, має бути перерахована роботодавцем на рахунок органу Пенсійного фонду до 20 числа місяця, наступною за звітним, що можна назвати остаточним розрахунком.
В той же час посилаючись на ч.ч.6, 12 ст. 20 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач прирівняв обов'язок страхувальника сплачувати авансові платежі до іншого обов'язку - остаточно розрахуватися із Пенсійним фондом до закінчення граничного терміну сплати внесків. Тобто позивач змішує ці поняття та помилково вважає, що вищезазначений Закон передбачає лише один порядок сплати внесків - одночасно з виплатою заробітної плати.
Помилковість цієї позиції підтверджується також іншими нормами Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків (п.2 ч.9 ст.106) та несплата, неповна або несвоєчасна сплата авансових платежів із страхових внесків (п.7 ч.9 ст. 106) є окремими видами порушень, які тягнуть застосування до страхувальників різних фінансових санкцій.
Враховуючи наведене, відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, незалежно від факту виплати заробітної плати (доходу).
Отже суд, не приймає посилання позивача на те, що заробітна плата не сплачена у повному обсязі, а тому у останнього не виникло обов"язку сплачувати страхові внески.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вимога про сплату боргу № Ю-336 від 05.10.09 до ВАТ Харківський завод "Точмедприлад" була застосована з додержанням вимог чинного законодавства та як така, що не підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Київському районі м. Харкова щодо перерозподілу сум надходжень від Відкритого акціонерного товариства «Харківський завод «Точмедприлад", суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми недоїмки погашаються у порядку календарної черговості їх виникнення за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки.
Тому, перерозподіл грошових коштів, вказаний в повідомленні управління Пенсійного фонду в Київському районі м. Харкова за № 52 від 06 жовтня 2009 року, здійснено відповідачем правомірно.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" до Управління пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова про скасування вимоги - відмовити. < Текст > < сума стягнення (цифрами) > < Текст > .
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку
Повний текст постанови виготовлено 18.01.2010 року.
Суддя Спірідонов М.О.