Справа № 2а-2529/10
14 квітня 2010 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі :
Головуючої судді Гладишенко І.В.
при секретарі Мінченковій С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених сум соціальної допомоги, -
Позивачка звернулася до суду з позовом, вказавши, що 20.10.2005р. вона народила дитину - ОСОБА_2. У зв'язку з народженням дитини вона перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради де отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На думку позивачки, відповідач всупереч вимогам Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам зумовленим народженням та похованням» не доплатив їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року. Просить суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача призначити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого чинним законодавством України прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та стягнути з відповідача на її користь 2984 грн. 51 коп.. Крім того, просить суд поновити їй строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки про порушення свого права вона дізналася лише у листопаді 2009 року.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та надала суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, надав суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність. Позовні вимоги не визнає, у письмових запереченнях просить суд у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що виплати позивачам управлінням праці та соціального захисту населення проводилися відповідно до діючого законодавства у межах витрат передбачених Державними бюджетами України. Крім того, посилається на той факт, що позивачка пропустила без поважних причин строк звернення до суду з адміністративним позовом. Просять суд у задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до довідки управляння праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради позивачці була призначена та сплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.04.2007р. по 31.08.2007р. по 129 грн. 03 коп. щомісячно, за вересень 2007р. - 138 грн.06 коп., за жовтень 2007р. - 136 грн. 13 коп., за листопад 2007р. -140 грн. 03 коп., з грудня 2007р. по вересень 2008р. по 144 грн. 10 коп. щомісячно, та за жовтень 2008р. - 92 грн.97 коп..
Закон України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” № 2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа ( один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.
Закон України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 вказаного Закону, при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Статтею 1 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 95 Конституції України регламентує, що тільки Законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Суд вважає за необхідне відмовити позивачці в частині позовних вимог, щодо визнання дій відповідача неправомірними у 2007 році з наступних підстав.
В обґрунтування своїх заперечень проти позову, викладених у письмовій заяві відповідач посилається на пропущення позивачкою строку звернення до суду з адміністративним позовом та просить суд відмовити у його задоволенні на підставі ч.1 ст. 100 КАС України
З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до суду за захистом свого порушеного права 18.01.2010р., що підтверджується штампом канцелярії суду.
Згідно зі ст. 99 КАС України, для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється річних строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Згідно з ч.1 ст.100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд вважає, що позивачка пропустила строк звернення до суду, не надала суду доказів поважності причин пропуску вказаного строку, а відповідач настоює на відмові у задоволенні позову на підставі вищезазначеної норми закону, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити позивачці в частині задоволення позовних вимог, щодо визнання дій відповідача незаконними у 2007 році та стягнення сум за 2007 рік на користь позивачки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. Конституцією України, Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.ст. 3, 10, 99, 100,159-163 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених сум соціальної допомоги - відмовити.
На підставі ч.3 ст. 160 КАС України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання судового рішення у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини постанови складені, підписані суддею у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 14 квітня 2010 року.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя: