ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 13/418
24.04.07
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Українські мінеральні води"
Про стягнення 71244,62 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники:
Від позивача не з'явились
Від відповідача Бесклінська Л.В. (за дов. № б/н від 19.03.2007)
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Українські мінеральні води" про стягнення 71244,62 грн. шкоди.
Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. 23.11.2005 на вул. Жовтневій в селищі Рокитне Рівненської області трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Камаз-5410", державний номер 059-51 КА, що належить відповідачу, під керуванням водія Бочко Василя Івановича, який вчинив зіткнення з застрахованим позивачем автомобілем "Mitsubishi Pajero Sport", державний номер АА 5044АК. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований автомобіль, вартість ремонтних робіт якого склала 71244,62 грн. Оскільки дорожньо-транспортна пригода мала місце внаслідок неправомірний дій водія відповідача, на останнього (відповідача) покладається обов'язок відшкодування шкоди. Вимога позивача є регресною вимогою, оскільки попередньо ним відшкодовано власнику автомобіля заподіяну шкоду відповідачем. Доказом, який, на думку позивача, свідчить про неправомірність дій водія відповідача, є постанова Свалявського районного суду Закарпатської області про притягнення водія відповідача Бочка Василя Івановича до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Зокрема, відповідач посилається на те, що постановою Свалявського районного суду Закарпатської області від 27.12.2007 притягнуто водія Бочка В.І. за недотримання правил користування зовнішніми освітлювальними приборами, що було 22.11.2005. У зв'язку з цим відповідач вважає не доведеним факт вини водія Бочка В.І. у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 22.11.2005.
За клопотанням позивача судом була витребувана зі Свалявського районного суду Закарпатської області копія адміністративної справи за фактом ДТП, а також здійснено запит до Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області про надання інформації щодо надходження з Рокитнівського РВ УМВС України і Рівненській області матеріалів за фактом ДТП, яке мало місце 23.11.2005.
За результатами розгляду запиту Свалявським районним судом Закарпатської області надіслано на адресу суду адміністративну справу № 188 на громадянина Бочка В.І. по статті 122 частини 2 КпАП України, а відповіді зі Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області отримано не було.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
23.11.2005 на вул. Жовтневій в селищі Рокитне Рівненської області мала місце дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулись автомобіль "Камаз-5410", державний номер 059-51 КА, що належить відповідачу, під керуванням водія Бочко Василя Івановича, та автомобіль "Mitsubishi Pajero Sport", державний номер АА 5044АК.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання не договірної шкоди передбачено ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичній або юридичній особі, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, складовими елементами акту завдання шкоди є: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; настання шкоди; причинний зв'язок між вказаними двома елементами; вина завдавача шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 221 КпАП України адміністративні справи про адміністративні правопорушення за порушення правил дорожнього руху розглядають районні, районні у місті міські чи міськрайонні суди.
Отже, допустимим доказом у розумінні ч. 2 ст. 34 ГПК України, який встановлює протиправність поведінки водія, є постанова суду про притягнення його до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з цим лист Рокитнівського РВ УВМС України в Рівненській області від 03.04.2007 не може бути прийнято судом як допустимий доказ у справі.
У той же час, постанова суду у адміністративній справі, яка б встановлювала факт порушення водієм відповідача правил дорожнього руху під час ДТП, відсутня, і жодних матеріалів ДТП, на підставі яких можна встановити вину конкретних осіб, позивачем суду не подано.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,2, 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, -
У позові відмовити повністю.
Суддя
С.А. Ковтун
Рішення підписано 1 серпня 2007 року