Господарський суд Харківської області
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" квітня 2020 р. Справа № Б-50/120-09
вх. № 6348/2-50
Господарський суд Харківської області у складі: судді: Усатого В.О.
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
та за участю:
від ГУ ДПС у Харківській області - Клюєва Н.І. (положення про відділ, затверджено 10.01.2020; посадова інструкція 24.01.2020; наказ від 11.09.2019 № 131-о); ОСОБА_1 (положення про відділ, затверджено 10.01.2020, довіреність № 2682/9/20-1/10-08-07-03 від 17.10.2019; посадова інструкція 24.01.2020; наказ від 11.09.2019 № 122-о, довіреність № 2683/9/20-40-08-0703 від 17.10.2019);
керуючого санацією боржника - арбітражний керуючий Булижин І.В. (свідоцтво 1524 від 15.07.2013);
від боржника - Моргун А.М. (за довіреністю від 15.01.2020),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Харківської області заяву керуючого санацією боржника (вх. 6612 від 16.03.2020 з урахуванням уточнень вх. 9140 від 14.04.2020) про заборону примусового списання коштів з рахунків боржника у справі
за заявою : ТОВ "Санлайт Україна С. Р. Л.", м. Київ
до ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка", м. Харків
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2009 введено (запроваджено) процедуру санації ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка", призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Задружного Д.Р.
Ухвалою суду від 09.08.2010 призначено керуючим санацією ДП "ХПЗ ім.Т.Г. Шевченка" арбітражного керуючого Байдацького О.І.
Ухвалою суду від 25.11.2010 задоволено клопотання керуючого санацією, продовжено строк процедури санації на 6 місяців, тобто до 06.05.2011, затверджено запропонований керуючим санацією план санації боржника.
Ухвалою суду від 18.06.2013 задоволено клопотання голови комітету кредиторів про задоволення заяви керуючого санацією про дострокове його звільнення, задоволено клопотання ДК "Укроборонпром" про задоволення заяви керуючого санацією про дострокове його звільнення, задоволено заяву арбітражного керуючого Байдацького О.І. про його дострокове звільнення від виконання покладених на нього обов'язків керуючого санацією ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка", звільнено арбітражного керуючого Байдацького О.І. від виконання покладених на нього обов'язків керуючого санацією ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка", призначено керуючим санацією ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка" арбітражного керуючого Булижина І.В.
До суду надійшла заява керуючого санацією про заборону примусового списання (стягнення) коштів з рахунків боржника (вх. № 6612 від 16.03.2020).
В заяві вказує на те, що 25.02.2020 до підприємства надійшло рішення № 1 від 23.01.2020 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, винесене заступником начальника Головного управління ДПС у Харківській області відповідно до п. 95.5 статті 95 Податкового кодексу України.
За висновком керуючого санацією, контролюючим органом вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установ ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка.
На думку керуючого санацією такі дії ДПС можуть перешкодити виконанню плану санації боржника, зроблять неможливим погашення вимог кредиторів та утруднять досягнення мети відновлення платоспроможності боржника.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.03.2020 заяву керуючого санацією (вх. 6612) призначено до розгляду в судовому засіданні 06.04.2020. Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області надати суду:
- письмові обґрунтування прийняття рішення № 1 від 23.01.2020 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу,
- підстави нарахування коштів для стягнення з ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка" в рахунок погашення податкового боргу,
- підтвердження нарахування таких коштів, із зазначенням сум.
Ухвалено керуючому санацією ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка" надати письмові пояснення відносно того, що примусове стягнення за рішенням Головного управління ДПС у Харківській області № 1 від 23.01.2020 утруднить виконання плану санації.
До суду від "Харківського приладобудівного заводу ім. Т.Г. Шевченка" надійшли письмові пояснення (вх. 8520 від 06.04.2020) щодо заяви про заборону примусового списання (стягнення) коштів з рахунків боржника, в яких він надає додаткове обґрунтування вимог заяви. Так, заявник вказує на те, що на даний час керуючим санацією ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка проводяться заходи з розроблення доповнень до плану санації на підставі Концепції змін та доповнень до плану санації, погоджених ДК "Укроборонпром". Зокрема, розроблення доповнень до плану санації потребує проведення оцінки вартості майна, яке не задіяне у виробництві та буде запропоноване до продажу. Проведенню оцінки передує оформлення прав власності та господарського відання на нерухоме майно. Для реалізації зазначених заходів орієнтовно заплановано здійснення боржником витрат на суму 700 тис. грн; крім того, заплановано здійснення витрат на послуги електронного майданчика проведення торгів. Безспірне списання коштів ГУ ДПС у Харківській області зі спеціального рахунку для супроводження процедури санації унеможливить проведення заходів для підготовки доповнень до плану санації та його реалізації. Крім того, боржник зазначає, що погашення заборгованості перед бюджетом (податки та збори) передбачені в Концепції змін та доповнень до плану санації.
До суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшли пояснення (вх. 8538 від 06.04.2020), в яких він посилається на те, що податковий борг підприємства станом на 23.03.2020 складає 58 338 680,50 грн. Сума визнаних кредиторських вимог як поточних складає 30 903 910,16 грн, сума не заявлених поточних вимог складає 27 434 770,34 грн, з них основного платежу 14 234 707,97 грн. ГУ ДПС у Харківській області зазначає, що наведені обставини стали підставою для постановлення та направлення боржнику рішення № 1 від 23.01.2020 про стягнення коштів платника податків з рахунків боржника у банках. За висновком податкового органу зазначені суми боргу виникли після постановлення судом ухвали про порушення провадження у справі, тому є поточними і підлягають стягненню відповідно до статті 95 Податкового кодексу України.
До пояснень додані копія рішення № 1 від 23.01.2020; розрахунок податкового боргу; копії податкових декларацій.
До суду від ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" надійшла уточнена заява (вх. 9140 від 14.04.2020), в якій додатково наводить доводи щодо своєї позиції у справі та просить суд розглядати прохальну частину заяву в наступній редакції: заборонити контролюючим органам, і тому числі Головному управлінню ДПС в Харківській області звертати стягнення (накладати арешт, вилучати, стягувати у примусовому порядку) на кошти, що містяться на банківських рахунках Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" (ідентифікаційний код 14315500) - у відділенні ПАТ "Перший Український міжнародний банк" МФО 334851, НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 .
В судове засідання 14.04.2020 прибули представники ГУ ДПС у Харківській області та керуючий санацією боржника. Представник ГУ ДПС у Харківській області заперечував проти задоволення заяви керуючого санацією та вважає, що відсутні правові підстави для її задоволення. Натомість, керуючий санацією боржника наполягав на задоволенні поданої ним заяви, та зазначив, що її незадоволення призведе до неможливості виконання плану санації та фінансового краху боржника.
Після розгляду матеріалів заяви та заслуховування доводів представників учасників, суд дійшов висновку про неможливість закінчення розгляду заяви в даному судовому засіданні та оголосив про перерву в судовому засіданні до 15.04.2020.
До початку судового засідання 15.04.2020 до суду надійшло клопотання від ГУ ДПС у Харківській області (вх. 9195), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи копію постанови Верховного Суду від 02.10.2019 № 826/16102/18, в якій на думку ДПС, висловлена правова позиція, яка свідчить про обґрунтованість доводів контролюючого органу.
В судовому засіданні 15.04.2020 керуючий санацією та представник ГУ ДПС у Харківській області підтримали раніше висловлені позиції у справі.
Суд оголосив про перерву в судовому засіданні до 16.04.2020.
До початку судового засідання 16.04.2020 від боржника надійшли додаткові пояснення до заяви про заборону примусового списання коштів з рахунків боржника (вх. 9250 від 16.04.2020 та 9272 від 16.04.2020).
В судовому засіданні 16.04.2020 керуючий санацією наполягав на задоволенні заяви, а представники ГУ ДПС у Харківській області заперечували проти її задоволення.
Заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі та розглянувши матеріали справи та заяви керуючого санацією про заборону примусового списання коштів з рахунків боржника суд зазначає про наступне.
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019 №2597-VIII.
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень, з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України " Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441). Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
З огляду на зазначене, подальший розгляд справи здійснюється відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у відповідній редакції, оскільки станом на момент набрання чинності Кодексом підприємство боржника перебувало у процедурі санації.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у відповідній редакції до 19.01.2013), господарський суд має право за клопотанням сторони або учасника провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів до забезпечення вимог кредиторів та визначено перелік таких заходів, який не є обмеженим.
Як вбачається з наданого ГУ ДПС у Харківській області копії рішення № 1 від 23.01.2020, податковий орган, керуючись статтею 95 Податкового кодексу України вирішив здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установах Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод імені Т.Г.Шевченка" код ЄДРПОУ 14315500.
Отримання боржником зазначеного рішення стало підставою для звернення керуючого санацією до суду з заявою про забезпечення (вх. 6612 від 16.03.2020).
Як встановлено та зазначено вище, на думку керуючого санацією одночасне безспірне списання контролюючим органом всієї суми податкового боргу матиме наслідком неможливість виконання плану санації, виплат кредиторам та взагалі зробить неможливим досягнення мети введення самої процедури санації, крім того, керуючий санації в обґрунтування вимог заяви вказує на те, що таке списання призведе до неможливості виплати заробітної плати, що є неприпустимим.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2009 введено (запроваджено) процедуру санації боржника, крім іншого скасовано арешт, накладений на майно боржника, у т.ч. податкову заставу і інші обмеження дій боржника щодо розпорядження майном боржника. Ухвалено, що арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника відносно його майна можуть бути накладені судом тільки в межах процедури санації у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам інших конкурсних кредиторів.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону про банкрутство планом санації визначаються заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2010 затверджено запропонований керуючим санацією план санації боржника, який передбачає повне погашення заборгованості перед поточними кредиторами та реєстровими кредиторами.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.03.2014 визнано рахунок № НОМЕР_3 у відділенні ПУМБ РЦ в м. Харків МФО 334851 спеціальним рахунком для супроводження процедури санації.
Також зазначений рахунок для супроводження процедури санації є рахунком, який використовується для здійснення виплати заробітної плати працівникам підприємства. З даного рахунку перераховуються кошти на заробітну плату у відповідності до укладеного боржником з банком договору про надання комплексних послуг з відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб, зарахування та виплати заробітної плати та інших платежів.
Як вбачається з наданих керуючим санацією відомостей на момент квітень 2019 року на підприємстві боржника обліковується часткова заборгованість із заробітної плати перед працівниками у розмірі 3 388, 9 тис. грн.
Частиною 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність на обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.06.2015 зобов'язано керуючого санацією боржника відкрити у банківській установі окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів, що надходять від Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
На виконання вимог ухвали від 18.06.2015 у відділенні ПУМБ РЦ у м. Харків відкрито рахунок № 260413079 зі спеціальним режимом використання - окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492.
Так, згідно довідки Відділення ПУМБ "РЦ Північно-Східний" (МФО 334851) сформовано за стандартом IBAN банківські рахунки боржника :
№ НОМЕР_3 на НОМЕР_1 (спеціальний рахунок для супроводження процедури санації);
№ НОМЕР_4 на НОМЕР_2 (поточний рахунок для зарахування страхових коштів).
З аналізу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що під санацією розуміється система заходів, які направлені на фінансове оздоровлення підприємства та можливості задовольнити вимоги кредиторів в повному обсязі або у якомога більшій частині.
Суд зазначає, що кінцевою та першочерговою метою провадження у справі про банкрутство є саме можливість відновити платоспроможність боржника та відновити його господарську діяльність, а також дотримати права кредиторів щодо задоволення їх вимог.
Зважаючи на те, що у разі успішного проведення заходів, передбачених санацією боржника, вказані вище цілі можуть бути досягнуті та кредитори матимуть можливість задоволення своїх вимог, незважаючи на те, що план санації передбачає тривалість строків його проведення, однак судом враховується, що наразі це єдина можливість отримати кредиторам задоволення їх вимог.
Відповідно до положень Закону про банкрутство (у відповідній редакції) арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.
Отже, законодавець, поклав на суд обов'язок здійснювати контроль виконання мети процедури санації боржника.
У процедурі санації передбачено задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих керуючим санацією згідно затвердженого судом плану. Затверджений судом план передбачає певний порядок як надходження коштів на рахунки боржника так і їх розподілу.
Отже, суд зауважує, що здійснення податковим органом безспірного списання коштів (всієї суми податкового боргу) з рахунків боржника поза межами цього порядку ставить під загрозу виконання плану санації, а також призводить до порушення рівності інших кредиторів боржника, які отримують задоволення своїх вимог відповідно до визначеної та затвердженої судом у плані черговості та розмірі.
Суд також враховує те, що згідно плану санації та розроблених доповнень до нього передбачено поступовий розрахунок боржника за зобов'язаннями перед бюджетом. Отже, порядок виконання зобов'язань боржника перед бюджетом наявні у плані санації.
Відповідно до статті 95.5 Податкового кодексу України у разі, якщо податковий борг виник у результаті якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
У таких випадках:
рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Отже, нормами Податкового кодексу України встановлено особливий порядок стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є податкові органи, перелік яких визначено статтею 41 ПК України.
Механізм виконання рішень ДПС про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22. Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, зокрема до п.п.11.2 глави 11 стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених пунктом 11.1 глави 11 цієї Інструкції з рахунків платників податків - на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України). При цьому судове рішення/рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, на підставі якого оформлене інкасове доручення (розпорядження), банку не подається.
Як встановлено судом та не заперечується представниками податкового органу та керуючим санацією заборгованість яку, відповідно до рішення № 1 від 23.01.2020 стягує податковий орган, є поточною.
Таким чином, для виконання рішення ДПС законодавством встановлено інший порядок стягнення грошових коштів (податкового боргу), який не передбачає звернення ДПС до державної виконавчої служби, якщо боржником є юридична особа. Як контролюючий орган за рішенням керівника ДПС здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Однак, як зазначено судом вище, в даному випадку боржник перебуває в особливому правовому режимі та у особливій процедурі - санації, яка запроваджена та покликана задля досягнення мети відновити фінансове становище боржника, зберегти можливість здійснення ним господарської діяльності, запобігти ліквідації підприємства, при цьому зберегти та захистити права кредиторів щодо отримання ними задоволення своїх вимог. Задоволення вимог кредиторів повинно відбуватися із застосуванням принципу справедливого та встановленого законом порядку черговості, пропорційності розподілу між ними коштів.
Задля цієї мети законодавцем чітко та конкретно визначений такий порядок задоволення та розподілу коштів між кредиторами, який, крім іншого забезпечує збереження майна боржника та акумулювання обсягу майна та коштів протягом всієї процедури. План санації передбачає джерела та періоди надходження коштів на рахунки боржника, з яких здійснюються в свою чергу відповідні відрахування в тому числі і на задоволення вимог кредиторів.
Безконтрольне порушення встановленого законом порядку та затвердженого судом плану санації призведене до порушення прав та інтересів як самого боржника, так і працівників підприємства, а також інших кредиторів.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що керуючий санацією в межах наданих йому прав та на виконання покладених на нього обов'язків звернувся до суду з даною заявою.
Суд вважає доведеними та наявними підстави для задоволення заяви керуючого санацією (вх. 6612), з урахуванням наступного.
Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».
Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.
У п. 2 наказу Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 453 "Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати" передбачено, що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.
Відповідно до статті 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
Як встановлено та зазначено вище ухвалою суду від 14.03.2014 визнано рахунок НОМЕР_1 у відділенні ПАТ "Перший Український міжнародний банк" МФО 334851 спеціальним рахунком для супроводження процедури санації. Зазначений рахунок є єдиним діючим розрахунковим рахунком , який також використовується для здійснення заробітної плати працівникам підприємства.
Отже, стягнення податковою службою грошових коштів з рахунку боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам підприємства, унеможливить своєчасне здійснення таких виплат.
Інший рахунок боржника НОМЕР_2 є спеціальним рахунком для зарахування страхових коштів (виплата за листками непрацездатності). Отже, стягнення коштів з такого рахунку унеможливить своєчасне здійснення таких виплат.
Також суд зазначає про те, що залишки коштів на зазначених рахунках не дозволяють здійснити повне погашення податкового боргу.
Крім того, суд зауважує на тому, що відповідно до положень Закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, під час перебування підприємства боржника у процедурі санації арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації.
З наявного в матеріалах справи плану санації та змін до нього вбачається, що ним, крім іншого, передбачені графік погашення заборгованості перед бюджетом.
Отже, з вищенаведеного вбачається, що у разі необхідності змін такого графіку (плану) чи зміни обсягу зобов'язань боржника перед бюджетом, податковий орган має звернутись до суду з метою розгляду заявлених до стягнення вимог та встановлення порядку їх задоволення у процедурі санації боржника.
Суд відхиляє як необґрунтоване та безпідставне посилання податкового органу на постанову Верховного Суду від 02.10.2019, як на підтвердження позиції та доводів ДПС, з огляду на те, що у зазначеному адміністративному провадженні мають місце інші обставини справи, які не є тотожними з обставинами даної справи.
Так, у справі, на поставу касаційної інстанції в якій посилається ДПС, боржник перебуває у процедурі розпорядження майном і, крім того, діє інша редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Крім того, суд зважає на те, що боржник оскаржив рішення контролюючого органу шляхом звернення до адміністративного суду з позовом про його скасування, про що подані відповідні докази. З копії поданого до адміністративного суду адміністративного позову та пояснень керуючого санацією боржника вбачається, що, крім іншого, боржник оскаржує також розмір зазначеної податковим органом заборгованості боржника перед бюджетом. Харківським окружним адміністративним судом ухвалою від 10.03.2020 відкрито адміністративне провадження по справі № 5020/3086/2020 за адміністративним позовом боржника.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги керуючого санацією боржника, викладені у заяві (вх. 6612 від 16.03.2020 з урахуванням уточнень вх. 9140 від 14.04.2020) законні, обґрунтовані, доведені належними доказами, що є підставою для задоволення вимог заяви.
Керуючись ст. ст. 137, 169, 232-235, 240 ГПК України, ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013), суд -
Задовольнити заяву (вх. 6612 від 16.03.2020 з урахуванням уточнень вх. 9140 від 14.04.2020) керуючого санацією ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка".
Заборонити Головному управлінню ДПС в Харківській області звертати стягнення (накладати арешт, вилучати, стягувати у примусовому порядку) на кошти, що містяться на банківських рахунках Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" (ідентифікаційний код 14315500) - у відділенні ПАТ "Перший Український міжнародний банк" МФО 334851, НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена. Порядок та строки оскарження ухвали передбачені статтями 254-258 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 21.04.2020
Суддя Усатий В.О.