21 квітня 2020 року Справа № 160/3986/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
13.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 31.01.2020 року №60122256, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.161 КАС України.
Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем на підтвердження сплати судового збору подано платіжне доручення від 11.03.2020р. №879 АТ КБ «Приватбанк» на суму 2102,00грн. за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
При цьому відповідно до довідки начальника відділу аналітики та судової статистики Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2020р. №70 станом на 16.04.2020р. зазначене вище платіжне доручення про сплату судового збору від 11.03.2020р. №879 прикріплене та обліковується у КП «ДСС» за адміністративною справою №160/2198/20 за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
Судом встановлено, що первинно позивач звертався з цим позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 24.02.2020р., проте, ухвалою суду від 02.03.2020р. у справі №160/2198/20 позовна заява була залишена без руху, а ухвалою суду від 16.03.2020р. у цій справі позов повернуто.
Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Отже, у зв'язку із поверненням позову у справі №160/2198/20 позивач може скористатися правом на повернення сплаченого у цій справі судового збору в порядку приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, зважаючи на те, що платіжним дорученням про сплату судового збору від 11.03.2020р. №879 сплачено судовий збір саме у справі №160/2198/20 і саме за цією справою воно прикріплене та обліковується у КП «ДСС», і може бути в подальшому використане позивачем для повернення сплаченого відповідно до нього судового збору в порядку приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», вважати таке платіжне доручення належним підтвердженням сплати судового збору у справі, що розглядається, неможливо.
Отже, в порушення вимог ч.3 ст.161 КАС України позивачем не додано до позовної заяви належного документа про сплату судового збору.
Водночас, сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Так, з поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру. Зокрема, позивач у позовній заяві просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 31.01.2020 року №60122256, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відповідно до якої на позивача накладено штраф у сумі 10200,00грн.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2102,00 грн.
За змістом приписів пп.1 п.3 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить - 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21020,00 грн.).
За таких обставин, позивачу слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви з вимогою майнового характеру.
Судовий збір має бути сплачено у розмірі 2102,00грн. за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 238999980313131206084004008
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, згідно з ч.2 ст.161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позивачем виступає суб'єкт владних повноважень і в порушення вищенаведеної норми останнім не додано доказу щодо надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення або направлення на електронну адресу, за її наявності, копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.
До того ж, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За приписами ч.2, ч.4 ч.5 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.
Відповідно до п.8 гл.10 розд.ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис «Копія» ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов'язково зверху цього паперу робиться напис: «Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів», вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.
Однак, в порушення вищевказаних вимог, додані до позовної заяви копії документів для суду засвідчені лише частково.
Крім цього, відповідно до ч.1, абз.1 ч. 2, ч.3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 287 КАС України позовну заяву у справах такої категорії може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу 31.01.2020 року №60122256.
Щодо заявленого клопотання суд зазначає, що воно жодним чином необґрунтоване, оскільки позивач у даному випадку удався лише до констатації факту, що копія оскаржуваної постанови отримана ним 14.02.2020 року, при цьому з позовною заявою про її оскарження вперше він звернувся 24.02.2020 року, тобто в межах встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України десятиденного строку на її оскарження, однак, первинний позов було залишено без руху, а в подальшому через не усунення ним недоліків цього позову - повернуто ухвалою суду від 16.03.2020р. Водночас, позивач не зазначає та не надає доказів щодо дати отримання ним ухвали суду від 16.03.2020р., від якої має обчислюватися строк звернення до суду повторно з цією позовною заявою. При цьому, вдруге з позовною заявою Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звертається вже 07.04.2020 року, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла ця позовна заява. Разом з цим, жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду з повторною позовною заявою позивачем не вказано та не надано жодних документів на підтвердження поважності цих причин.
За наведених обставин, вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначити дату отримання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду про повернення первинного позову від 16.03.2020р. та поважні причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом повторно, а також докази на підтвердження поважності цих причин.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подана без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2102,00грн;
- доказів щодо надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення або направлення на електронну адресу, за її наявності, копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу;
- належним чином завірених копій документів, що додані до позовної заяви, для суду;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням в ній дати отримання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду про повернення первинного позову від 16.03.2020р. та поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом повторно, а також доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку звернення.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Турова