22 квітня 2020 року Справа №420/1053/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Національної поліції України в Полтавській області про стягнення 16307,71 грн.,-
21.01.2020р. (згідно штемпеля поштового зв'язку) Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Національної поліції України в Полтавській області та просить:
- стягнути з відповідача на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 16307,71 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2020р. дану справі було передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Вказана справа надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 16.03.2020р. та передана на розгляд судді Конєвій С.О. 16.03.2020р.
Ухвалою суду від 23.03.2020р. у справі №420/1053/20, вищенаведений адміністративний позов було залишено без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства.
Згідно до вимог п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ч.1 ст.26 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Так, перевіряючи дотримання позивачем правил підсудності під час вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі, судом встановлено, що відповідач у цій справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є фізичною особою та з 06.06.2018р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи відповіддю Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №2419/01-27 від 09.04.2020р.
За викладеного, суд приходить до висновку, що зазначений спір не віднесено до територіальної підсудності Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а віднесено до територіальної підсудності адміністративного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача - фізичної особи за нормами ч.1 ст.26 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно п.2 ч.1 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
При цьому, слід зазначити, що судом враховується і рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20.07.2016р. у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04, №29465/04), у якому зазначено, що відповідно до прецидентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Враховуючи все вищенаведене та те, що розгляд даної позовної заяви не віднесено до територіальної підсудності Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповідно до правил підсудності, встановлених ч.1 ст.26 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про необхідність передачі даної адміністративної справи на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду (36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26).
Керуючись п.2 ч.1 ст.29, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Національної поліції України в Полтавській області про стягнення 16307,71 грн. - передати на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду (36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26).
Дана адміністративна справа підлягає передачі до Полтавського окружного адміністративного суду не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
На період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на ухвалу суду продовжується на строк дії такого карантину згідно до п.3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва