Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 216
17.07.2007
Справа №2-22/544-2006
за позовом Прокурора Центрального району м.Сімферополя в інтересах Міністерства палива та енергетики, ВАТ «Крименерго» , м.Сімферополь
до відповідача - ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія»
про стягнення 151446,61 грн.
Суддя С.В. Яковлєв
Представники:
Від позивачів - 1) не з»явився
2) Сіроткіна О.М. - пр-ник, дов. від 01.06.07 р.
Від відповідача - Облєтова Т.В. - ю/к, дов. від 01.11.04 р.
За участю прокурора Куїнджі М.О. - посв. № 03580
Сутність спору: Прокурор Центрального району м.Сімферополя звернувся до господарського суду АРК в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, ВАТ “Крименерго» до відповідача - ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія» 151446,61 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, прокурора , дослідивши представлені докази, суд
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом. Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, які вчиняються у відносинах між нимі та державою.
Конституційний суд України в пункті 1 резолютивної частини рішення у справі № 1-1/99 від 08.04.99 г. визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визачає в чому самє відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність іх захисту та зазначає орган, уповноваженний державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а відповідно до пункту 2 цієї ж частини рішення Конституційного Суду України під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах», зазначеним у частині 2 ст.2 ГПК України, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органа виконавчої влади
У позовній заяві прокурором позивачами визначені Міністерство палива та енергетики і ВАТ «Крименерго». Аргументом на користь того, що саме Міністерство палива та енергетики має бути позивачем, прокурором зазначено, що згідно з Указом Президента України від 14.04.200 г. № 598/2000 Міністерство є центральним органом виконавчої власті, діяльність якого направляє Кабінет Міністрів України. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.02.1997р. №112-р міністерство уповноважене здійснювати функції по управлінню акціями, частками енергогенеруючих і енергопостачальних компаній, які знаходяться у державній власності.
Однак, ВАТ “Крименерго» є самостійним господарюючим суб'єктом , який здійснює управління господарською діяльністю через свої органи та посадові особи в порядку, передбаченому ст.89 ГК України.
Таким чином, ВАТ «Крименерго», навіть за умови того, що 70% його акцій є державною власністю, не є органом державної влади або органом місцевого самоврядування.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що предметом позову є вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості на користь ВАТ «Крименерго» в розмірі 151446,61 грн., суд дійшов до висновку , що єдиним позивачем по вимозі про стягнення цих коштів може бути тільки сторона за договором про користування електричною енергією - відкрите акціонерне товариство «Крименерго»-, а відповідачем його контрагент за цим договором. В інтересах Міністерства палива та енергетики позовна заява вимог до відповідача взагалі не містить і не може містити, оскільки відповідач з приводу користування електроенергією не знаходиться у відносинах з державою.
Тому, заявляючи цей позов прокурор необґрунтовано визначив Міністерство палива та енергетики України, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки Міністерство палива та енергетики України не є стороною у даній господарській справі, а його права, як засновника і власника пакету акцій в статутному фонді енергетичної компанії врегульовані ст.10, 41 Закону України «Про господарські товариства» та ст.88 Господарського кодексу України. Щодо відсутності у ВАТ «Крименерго» коштів на оплату державного мита, то в цьому порушень інтересів держави суд не вбачає.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку що прокурором фактично пред'явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності, але це суперечить вимогам ст.121 Конституції України, положенням ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру».
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 22 лютого 2005 року у справі № 33/120-04.
За таких обставин, суд вважає, що у прокурора немає законних підстав підписувати цю позовну заяву. В зв'язку з наведеним, керуючись п.1 ст.81 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
Залишити позовну заяву без розгляду.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.