Справа № 336/5631/19
Пр. № 2/336/461/2020
19 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Щасливої О.В.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 , наймачем якої є позивач.
В позові вказав, що відповідачі ОСОБА_2 , яка доводиться йому колишньою дружиною, та ОСОБА_3 , що є донькою позивача, зареєстровані в квартирі, але з травня 2018 року в житлі не проживають. Відповідач ОСОБА_2 квартиру залишила добровільно у зв'язку з розірванням шлюбу з позивачем, виїхавши на інше місце проживання, не користується житлом без поважних причин. Відповідач ОСОБА_3 також має інше місце помешкання, створивши кілька років тому власну сім'ю. Витрат по сплаті послуг по водо-, енерго-, газопостачанню та інших комунальних послуг не несуть, інтересу до житла не виказують, залишаючи квартиру, забрали всі свої особисті речі. Від вирішення питання припинення реєстрації в позасудовому порядку відповідачі ухиляються. Про встановлені законом підстави для збереження за ними права на житло на час їхньої відсутності позивачу невідомо.
На підставі викладеного просить визнати відповідачок такими, що втратили право користування житлом, оскільки вони не мешкають в ньому у відсутність поважних причин понад встановлені законом строки.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2019 року заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Заходи забезпечення позову в справі не приймалися.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши письмове звернення, яке містить прохання про задоволення позову, розгляд справи без його участі, а також згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що в силу ст. ст. 211, 223 ЦПК України дає суду підстави для вирішення спору у відсутність представника позивача.
Відповідачі, які належним чином повідомлялися про дату, час та місце вирішення справи, до суду не з'явилися з невідомих причин. Відзиву на позов, клопотання про розгляд справи у їх відсутність в порядку ст. 211 ЦПК України суду не надали.
За згаданих обставин зі згоди представника позивача, висловленої у письмовій заяві, суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Представник третьої особи, вчасно повідомленої про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився.
Третя особи повідомлення про згоду на участь у справі, клопотання про відкладення справи або вирішення спору у відсутність її представника не надала, тому суд у відповідності до ст. 223 ЦПК України знаходить за можливе провести судовий розгляд у відсутність представника цього учасника справи.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення з наступних міркувань.
Судом встановлено, що позивач є наймачем квартири АДРЕСА_1 , що належить Запорізькій міській раді та перебуває на балансі об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Експрес-4» (а. с. 8). Крім нього на реєстраційному обліку в житлі перебувають відповідачі (а. с. 10). Як випливає з акту комісії, утвореної об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Експрес-4», від 22.08.2019 року, відповідачі в зазначеному житлі не проживають, не з'являються до спірного помешкання з травня 2018 року, не зберігають в ньому свої речі (а. с. 14-15).
Особливості користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду внормовано Главою 2 ЖК України.
Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення в силу ст. 61 ЖК України
У відповідності до ст. 64 ЖК члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
З наведеного положення житлового законодавства випливає, що лише ті члени сім'ї, що проживають разом з наймачем, користуються нарівні з ним правами, які встановлені договором найму жилого приміщення. На це вказує зміст словосполучення «проживають разом з наймачем».
Виходячи з викладеного суд вважає, що право користування приміщеннями у будинках державного і громадського житлового фонду може бути зумовлено його реалізацією, тобто постійним проживанням в цих приміщеннях.
Наслідки непроживання в таких приміщеннях понад встановлені законом строки врегульовані статтею 71 ЖК України, відповідно якої при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
При цьому вказане обмеження, як зазначено, застосовується як до наймача, так і до інших осіб, що проживають в приміщенні.
Виключення з цього правила, коли тимчасово відсутні особи вправі залишити житло на строк, більш тривалий, встановлений частиною третьою цієї статті.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом (ч. 2 ст. 71 ЖК України).
За роз'ясненнями пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.1985 року, у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Вирішуючи спір на користь позивача, суд виходить з того, що надані ним фактичні дані беззаперечно свідчать про непроживання відповідачів в спірному приміщенні понад встановлені законом строки без поважних причин; про відсутність у них права на зберігання за ними житла понад шість місяців; а також про відсутність у них броні на вказане приміщення.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку.
Завданням цивільного судочинства є ефективний захист порушених прав учасників цивільних правовідносин, тому суд, констатуючи наявність порушень права позивача фактом формального збереження права відповідачів на користування спірним житлом, вбачає всі підстави для застосування обраного позивачем способу захисту права та задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 61, 64, 71, 72 ЖК України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя О.В. Щаслива