Дата документу 27.02.2020 Справа № 554/494/20
Провадження №2/554/851/2020
іменем України
27 лютого 2020 року м.Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді Гальонкіної Ю.С.,
за участю секретаря судового засідання Юрченко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Полтава Будкомплекс», третя особа: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
У січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Полтава Будкомплекс», третя особа: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Приватного підприємства «Полтава Будкомплекс» щодо нерозгляду та ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, щодо працевлаштування; зобов'язати Приватне підприємство «Полтава Будкомплекс» повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо працевлаштування з наданням відповіді.
На обґрунтування заявлених вимог указала, що 02 вересня 2019 року вона з метою працевлаштування звернулася до Приватного підприємства «Полтава Будкомплекс» у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» із письмовим зверненням, в якому прохала надати їй інформацію стосовно можливості її працевлаштування. До вищевказаного звернення позивачем додано резюме. Проте жодної відповіді на своє звернення ОСОБА_1 не отримала.
На звернення до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у листопаді 2019 року позивач отримала лист від 31 жовтня 2019 року, в якому повідомлено, що за результатами перевірки було встановлено, що Приватне підприємство «Полтава Будкомплекс» не отримувало звернення позивача з резюме. Однак, ОСОБА_1 своє звернення направляла до Приватного підприємства «Полтава Будкомплекс» рекомендованим листом з повідомленням, тож вона має підтвердження того, що цей лист ними був отриманий.
27 січня 2020 року ухвалою судді відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду без повідомлення сторін за наявними матеріалами.
26 лютого 2020 року від Приватного підприємства «Полтава Будкомплекс» до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити. У відзиві зазначено, що Приватне підприємство «Полтава Будкомплекс» не порушувало прав позивача щодо розгляду її звернень. Зазначене звернення позивача від 02 вересня 2019 року щодо її працевлаштування не надходило за місцезнаходженням відповідача, і тому не було отримано уповноваженою особою відповідача взагалі. До матеріалів справи не додано доказів, що підтверджують отримання Приватним підприємством «Полтава Будкомплекс» поштової кореспонденції.
За наведених обставин суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у справі даних і представлених доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як слідує з матеріалів позову, 02 вересня 2019 року ОСОБА_1 з метою працевлаштування звернулася до відповідача Приватного підприємства «Полтава Будкомплекс» із письмовим зверненням, в якому прохала надати їй інформацію стосовно можливості її працевлаштування, додавши до звернення своє резюме. Відповіді на указане звернення ОСОБА_1 не отримала.
Разом із тим, статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Перевіривши наявні матеріали справи суд вважає, що стороною позивача не надано належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що вона зверталася та її звернення від 02 вересня 2019 року щодо працевлаштування дійсно було отримано відповідачем Приватним підприємством «Полтава Будкомплекс».
Будь-які докази з даного приводу, як-то зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення на ім'я відповідача, суду не представлені і доводів сторони відповідача, викладених у відзиві, щодо цих обставин не спростовано.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 за необґрунтованістю та недоведеністю.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, ураховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яку було звільнено від сплати судового збору, відшкодування судових витрат у даному випадку не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 265-268 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Полтава Будкомплекс», третя особа: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;
відповідач: Приватне підприємство «Полтава Будкомплекс», код ЄДРПОУ 40154823; місцезнаходження: вул.Алмазна, буд.12, кв.16, м.Полтава, 36023;
третя особа: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, код ЄДРПОУ 21661556; місцезнаходження: вул.Інститутська, буд.21/8, м.Київ, 01008.
Суддя: Ю.С. Гальонкіна