Ухвала від 15.04.2020 по справі 554/10852/16-ц

Дата документу 15.04.2020 Справа № 554/10852/16-ц

Провадження № 6/554/135/2020

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючої судді - Чуванової А.М.,

за участю секретаря - Таран В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві подання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми)про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми) Кінаш Д. звернувся до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що у відділі перебуває виконавче провадження № 54974523 з примусового виконання виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави № 554/10852/16-ц від 28.08.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ОСОБА_2 у розмірі 1 297 165,6 грн.

На запит державного виконавця про розкриття банківської таємниці встановлено, що у АТ «ПроКредит Банк», ПАТ «Полтава-банк», АТ «УкрСиббанк», ПАТ «БАНК ВОСТОК» рахунки боржником не відкривались, цінні папери на зберіганні не перебувають.

Згідно відповіді територіального сервісного центру 5341 за боржником зареєстровано транспортні засоби: VOLKSWAGEN А308.51 реєстраційний номер НОМЕР_1 , РУТА 25 НОВА, реєстраційний номер НОМЕР_2 , MAN NM 223, реєстраційний номер НОМЕР_3 , SCANIA НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , які постановою від 31.01.2018 року оголошено у розшук. Станом на 14.03.2018 року вказані транспортні засоби не розшукані.

Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 18.12.2017 року №54365307 вказані транспортні засоби є заставним майном ТОВ «Порше Мобіліті», ПАТ «ПроКредит Банк», ОСОБА_3 .

У добровільному порядку рішення суду не виконується на виклики державного виконавця боржник не з'являється. Під час виходів державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , боржника не виявлено, дверей (фіртки) ніхто не відчиняє, на виклик у домофон та стукіт у двері ніхто не відповідає.

31.05.2019 року в рамках проведення виконавчих дій з опису та арешту рухомого майна боржника по АДРЕСА_2 було виявлено правовстановлюючі документи на ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку та будинок, що по АДРЕСА_1 . Вимога державного виконавця від 05.06.2019 року про заплановані виконавчі дії про проведення опису та арешту майна боржника ОСОБА_1 не виконана.

У зв'язку з викладеним, державний виконавець просить вирішити питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника для примусового виконання виконавчого документа.

Державний виконавець в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно подання просив проводити розгляд справи за відсутності державного виконавця.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні подання про надання дозволу на примусове проникнення до житла слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 частина 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Наведена норма законодавства передбачає можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. При цьому, факт наявності майна боржника у іншої особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази.

Відповідно до статті 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання виконавця, суд має перевірити вчинення державним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з'ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.

При цьому необхідно враховувати, що недоторканість житла гарантується статтею 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Відповідно до пункту 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року,статті 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи боржника є крайнім засобом для примусового виконання рішення суду, у разі, якщо виконавцем були виконані усі інші можливі спроби виконати рішення суду у відповідності до норм діючого законодавства без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що боржник перешкоджав вільному доступу приватного виконавця до свого житла.

Самі по собі акти від 20.04.2018 року, 14.05.2018 року, 22.06.2018 року, 14.09.2018 року, 31.05.2019 року, 05.06.2019 року, щодо не надання допуску виконавця до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій не свідчить про факт присутності боржника у вказаному жилому приміщенні. Крім того, відповідно до акту державного виконавця від 14.05.2018 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 боржник не проживає вісім років, за вказаною адресою проживає ОСОБА_4 зі своєю сім'єю.

Також, відсутні відомості про здійснення державним виконавцем викликів боржника та їх отримання ОСОБА_1 , а відтак твердження виконавця про те, що боржник навмисно ухиляється від виконання рішення суду, суд вважає необґрунтованим.

Окрім того, в матеріалах подання відсутні відомості про те, що боржнику було направлено повідомлення про дату проведення виконавчих дій, та його обов'язок допустити приватного виконавця для проведення виконавчих дій.

Таким чином, днржавний виконавець не навів обгрунтованих фактів на підтвердження необхідності проведення виконавчих дій із проникненням до житлового приміщення та виконання усіх інших можливих спроб виконати рішення суду, у відповідності до норм діючого законодавства, без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Керуючись ст. 18, 19, 22 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 439 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми)про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущенного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: А.М. Чуванова

Попередній документ
88844454
Наступний документ
88844456
Інформація про рішення:
№ рішення: 88844455
№ справи: 554/10852/16-ц
Дата рішення: 15.04.2020
Дата публікації: 23.04.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (14.04.2020)
Дата надходження: 14.04.2020