Провадження № 1-кп/537/121/2020
Справа № 536/1112/19
21.04.2020 року м. Кременчук
Колегія суддів Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8
законного представника потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_11 ,
захисників адвокатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.02.2019 року за №12019170220000064, за обвинуваченням
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бутейки Сарненського району Рівненської області, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, який одружений, має трьох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,
11.03.2020 року до Крюківського районного суду м. Кременчука відповідно до ухвали Полтавського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019170220000064, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.02.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2020 р. кримінальне провадження передано до провадження головуючого судді ОСОБА_14 , склад колегії: судді ОСОБА_2 , ОСОБА_15 .
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.03.2020 року задоволено заяву головуючого судді ОСОБА_14 про самовідвід.
19.03.2020 року згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями зазначене кримінальне провадження передано до провадження головуючого судді ОСОБА_1
13.04.2020 року згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями замінено суддю ОСОБА_15 на суддю ОСОБА_3 в зв'язку із звільненням судді ОСОБА_15 у відставку з 09.04.2020 року відповідно до рішення Вищої ради правосуддя за №917/0/15-20 від 09.04.2020 року.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що обвинувальний акт відповідає положенням ст.291 КПК України, угода в кримінальному провадженні не укладалась, відсутні підстави для закриття провадження, передбачені п.п. 4-8, 10 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України, тому за можливе призначити судовий розгляд за обвинувальним актом у відкритому судовому засіданні. Крім того прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого насильницького злочину проти життя особи та тяжкого злочину проти громадської безпеки, може ухилитися від виконання процесуальних обов'язків, покладених на нього як обвинуваченого, а також те, що застосування жодного з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_11 не має міцних соціальних зв'язків з сім'єю, негативно характеризується за місцем проживання, схильний до застосування насильства до оточуючих.
Потерпіла ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_8 підтримали позицію прокурора, просили прийняти до розгляду цивільний позов до ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином.
Потерпілий ОСОБА_7 та його законний представник ОСОБА_9 , представник адвокат ОСОБА_10 в підготовчому судовому засіданні підтримали позицію прокурора.
Законний представник ОСОБА_9 та адвокат ОСОБА_10 підтримали клопотання, подане до суду 08.04.2020 року, в якому просили визнати потерпілою у кримінальному провадженні №12019170220000064 від 01.02.2019 року неповнолітню ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є донькою вбитого ОСОБА_17 , залучити її до участі у справі. Також просили прийняти позовні заяви, подані ОСОБА_9 в інтересах її неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_16 до ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисники ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вважали за можливе призначити судовий розгляд за обвинувальним актом.
Обвинувачений ОСОБА_11 заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив суд обрати більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, мотивуючи тим, що інкримінованих злочинів він не вчиняв, має постійне місце проживання та роботи, утримує трьох малолітніх дітей, не перешкоджав ніяким чином у проведенні досудового і судового провадження. Вилучена зброя за ним зареєстрована не була та ймовірно підкинута працівниками правоохоронних органів, які під час досудового розслідування застосовували до нього недозволені методи слідства.
Одночасно ОСОБА_11 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст. 263 КК України, за що встановлено покарання у виді довічного позбавлення волі, заявив клопотання про розгляд кримінального провадження відносно нього судом присяжних.
Захисники ОСОБА_12 та ОСОБА_13 заперечували щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Підтримали клопотання обвинуваченого про розгляд кримінального провадження судом присяжних.
08.04.2020 року ОСОБА_19 надала до суду клопотання, в якому просила визнати її потерпілою у кримінальному провадженні №12019170220000064 від 01.02.2019 року та залучити її до участі у справі. Також подала позовну заяву до ОСОБА_11 про стягнення моральної шкоди завданої злочином. Подала письмову заяву, в якій просила підготовче судове засідання провести без її участі.
Колегія суддів, вислухавши думки учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 3 статті 31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.
Частиною 2 статті 384 КПК України встановлено, що обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
За викладених обставин, оскільки ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні в тому числі кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 2 статті 115 КК України, за вчинення якого передбачено максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі, враховуючи думку учасників провадження, з метою всебічного та повного забезпечення права обвинуваченого на захист, суд вважає клопотання ОСОБА_18 про розгляд справи судом присяжних таким, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про визнання потерпілими, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Частиною 2 статті 55 КПК України передбачено, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про залучення її до провадження як потерпілої.
Згідно з ч.3 ст.55 КПК України, потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з чим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб. (ч. 6 ст. 55 КПК України).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_17 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком малолітньої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 03.02.2010 року Крюківським відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області.
ОСОБА_19 є матір'ю ОСОБА_17 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 20.05.1968 р. Міськбюро ЗАГС м. Кременчук.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_16 є донькою, а ОСОБА_19 є матір'ю вбитого ОСОБА_17 , тому суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.55 КПК України задовольнити їх клопотання та залучити їх до участі у кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_11 як потерпілих.
Щодо прийняття до розгляду позовних заяв потерпілих, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
Згідно зі ст. 62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Враховуючи, що цивільні позови ОСОБА_6 , ОСОБА_19 , дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , подані в їх інтересах законним представником ОСОБА_9 , відповідають нормам діючого законодавства і не суперечить засадам кримінального судочинства, суд вважає необхідним прийняти позовні заяви до розгляду у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.02.2019 року обрано відносно ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 діб, який обчислювати з 16 год. 00 хв. 01 лютого 2019 року до 16 год. 00 хв. 02 квітня 2019 року.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.03.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 30 квітня 2019 року.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.04.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 30 травня 2019 року.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.05.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_11 строком на 60 днів на період досудового розслідування, з 18 год. 00 хв. 29.05.2019 року по 18 год. 00 хв. 27 липня 2019 року.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 26.07.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_11 до 23 вересня 2019 року включно.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 18.09.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_11 на 60 діб, до 17 листопада 2019 року.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.11.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_11 на 60 діб, до 10 січня 2020 року.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02.01.2020 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_11 на 60 діб, до 01 березня 2020 року.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.02.2020 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_11 на 60 діб, до 26 квітня 2020 року.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.
У відповідності до ст.5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою при провадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, Колегія суддів враховує, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, один з яких є особливо тяжким злочином проти життя особи, за який законом передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Зі змісту Ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області про обрання запобіжного заходу тримання під вартою від 04.02.2019 року вбачається встановленою обґрунтованість підозри ОСОБА_11 у вчиненні інкримінуємого йому злочину.
При вирішенні клопотання прокурора суд з дотриманням положень ст.178 КПК України враховує особу обвинувачеого.
Так, ОСОБА_11 раніше не судимий, має задовільний стан здоров'я, працює, одружений та с дружиною має двох спільних дітей, не перебуває на обліку в психоневрологічному чи неврологічному диспансері. Разом з тим під час перебування в зареєстрованому шлюбі у ОСОБА_11 народилась дитина від іншої жінки. Цей факт вказує на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків зі своєю сім'єю.
ОСОБА_11 негативно характеризується за місцем свого проживання, як особа схильна до конфліктів та застосування насильства до сусідів. Наведені факти вказують на наявність ризику незаконного впливу обвинуваченим на потерпілих та свідків.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; незаконний вплив на потерпілих, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Щодо доводів обвинуваченого про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_11 у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілого, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти від настання вищеперерахованих ризиків, а також не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов'язків.
До суду не зверталися особи, що заслуговують на довіру, з письмовим зобов'язанням про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до суду. До суду не зверталися власники житлового приміщення з клопотанням про надання дозволу щодо використання належного їм приміщення для виконання ОСОБА_11 обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, в разі застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Суду не подані відомості про те, що ОСОБА_11 має у власності житлове приміщення.
Згідно положень ст. 183 ч.4 п.1 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування .
За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_11 , з метою запобігання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення кримінального провадження до судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше 10 днів після постановлення ухвали про його призначення.
Враховуючи, що відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне завершити підготовче провадження, призначити кримінальне провадження щодо ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, до судового розгляду судом присяжних у відкритому судовому засіданні з викликом учасників процесу.
Учасники судового провадження мають право ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, з дотриманням положень ст.317 КПК України, якщо вони про це заявлять клопотання.
Керуючись ст.ст. 55, 61, 62, 128, 314-317, 370-372, 383, 176-178, 183, 194 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 про розгляд кримінального провадження №12019170220000064 від 01.02.2020 року судом присяжних - задовольнити.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2019 року за №12019170220000064, по обвинуваченню ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, на 29.04.2020 року об 11 годині 00 хвилин у відкритому судовому засіданні судом присяжних в залі судових засідань в приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області, розташованого за адресою м. Кременчук вул. Троїцька буд.37/49.
Задовольнити клопотання ОСОБА_9 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання потерпілою ОСОБА_16 та залучення її до участі у справі.
Визнати ОСОБА_16 потерпілою у кримінальному провадженні №12019170220000064 від 01.02.2020 року та залучити її до участі у справі.
Задовольнити клопотання ОСОБА_19 про визнання її потерпілої та залучення до участі у справі.
Визнати ОСОБА_19 потерпілою у кримінальному провадженні №12019170220000064 від 01.02.2020 року та залучити її до участі у справі.
Прийняти до розгляду цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Прийняти до розгляду цивільний позов, поданий законним представником ОСОБА_9 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
Прийняти до розгляду цивільний позов, поданий законним представником ОСОБА_9 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
Прийняти до розгляду цивільний позов ОСОБА_19 до ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
Визнати цивільними позивачами ОСОБА_6 , ОСОБА_19 , неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_9 .
Визнати ОСОБА_11 цивільним відповідачем.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 21.04.2020 року по 19.06.2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 21.04.2020 року о 16 год. 00 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3