Справа № 541/2761/19
Номер провадження 2/541/295/2020
іменем України
21 квітня 2020 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Куцин В.М.,
секретаря судових засідань Прус Т.В.,
з участю :
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника виконавчого комітету Миргородської міської ради, як органу опіки та піклування Кириченко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді в порядку загального провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа виконавчий комітет Миргородської міської ради, як орган опіки та піклування,
04 грудня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо його неповнолітньої доньки ОСОБА_4 та стягнення аліментів з ОСОБА_3 на її користь на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 08.06.2003 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. 20.10.2010 року рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області шлюб було розірвано.
За час перебування у шлюбних відносинах, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина: ОСОБА_4 .
Ще перебуваючи в шлюбних стосунках відповідач не приділяв достатньо уваги малолітній доньці. А після розірвання шлюбу відповідач лише одного разу брав дитину для спілкування, а потім взагалі перестав бачитись з нею, будь-яким чином цікавитись про її стан здоров'я, її досягнення або самопочуття. Будь-якої матеріальної допомоги дитині не надає.
Відповідач ніколи не виконував зобов'язань по утриманню доньки. Більше того, відповідач не надавав інформації щодо свого місця роботи та наявності доходів. Таким чином, відповідач і матеріально не піклуються про свою доньку, не приймає навіть мінімальної участі у витратах, необхідних для забезпечення життя та розвитку дитини, не надає будь-яких коштів на утримання дитини, чим фактично не виконує обов'язку із забезпечення дитини належним харчуванням, лікуванням, одягом, тощо.
Протягом останніх років відповідач по справі не спілкуються зі своєю дитиною та не проявляє ініціативи у такому спілкуванні, тобто не телефонує і не відвідує її з донькою. Відповідач не бере участі у навчанні дитини, не відвідує шкільний заклад, не допомагає у підготовці дитиною уроків, не відвідує святкові та змагальні заходи за участю дитини, не бере участі у розвитку дитини, не водить дитину на будь-які гуртки, розваги, не турбується про стан здоров'я дитини, під час хвороби не відвідує дитину, не цікавиться станом її здоров'я, не оплачує рахунки із медичних закладів, не надає необхідного лікування.
Зазначені обставини підтверджуються характеристикою учня 5-А класу Миргородської гімназії ім. Т.Г. Шевченка, ОСОБА_4 , відповіддю КНП «Миргородський центр первинної медико- санітарної допомоги» № 296 від 29.11.2019 р.
Незважаючи на повну відсутність участі відповідача, як батька, у піклуванні та вихованні доньки, нею, як матір'ю, надається дитині все потрібне та необхідне для доброго, гармонійного, всебічного розвитку та щасливого дитинства.
Оскільки, ОСОБА_3 не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї доньки, не цікавиться її навчанням, підготовкою до самостійного життя: не забезпечує необхідного харчування, що негативно впливає на її фізичний розвиток; не спілкується з нею; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, свідомо нехтуючи своїми обов'язками, тому позбавлення його батьківських прав відповідає інтересам неповнолітньої дитини.
Ухвалою судді від 10 грудня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання . Зобов'язано виконавчий комітет Миргородської міської ради, як орган опіки та піклування надати висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 28.01.2020 підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник, адвокат Долженко О.М., позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав викладених у позові. ОСОБА_2 суду пояснила, що дитина не знає, що відповідач є її батьком, ОСОБА_3 не проживав з нею до народження дитини. Відповідач ОСОБА_3 , який є батьком дитини ОСОБА_4 , не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї доньки, не цікавиться її здоров'ям, підготовкою до самостійного життя: не забезпечує необхідного харчування, що негативно впливає на її фізичний розвиток; не спілкується з нею; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не допомагає матеріально, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, свідомо нехтуючи своїми обов'язками. Та просили постановити рішення про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився повторно, про місце та час розгляду справи належно повідомлений за останньою відомою адресою місця проживання та шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду, офіційного веб-порталу судової влади (а.с. 39,40,52,54,64,66).
Представник третьої особи Виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області, як орган опіки та піклування надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до його малолітньої доньки ОСОБА_4 . В судовому засіданні представник, пояснила, що є доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , оскільки останній під час спілкування не заперечував проти задоволення позову, так як не має наміру піклуватися про дитину.
Враховуючи згоду позивача суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст.223 ч.4 ЦПК України та ухвалення заочного рішення відповідно до ст.280 ЦПК України.
Заслухавши позивача та її представника, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч.1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», ч.2 ст.150 СК України батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей, а за ухилення від виконання своїх обов'язків, відповідно до ст.164 СК України можуть бути позбавлені батьківських прав.
Верховний Суд України в ч. 2 п.16 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до вимог ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина 2 статті 182 Сімейного кодексу України, в редакції чинній на момент звернення до суду передбачає розмір аліментів 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 НОМЕР_1 видане 31 липня 2009 року Відділом РАЦС по місту Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області (а.с. 12).
Дитина ОСОБА_4 навчається в п'ятому класі Миргородської гімназії ім. Т.Г. Шевченка. Навчається з першого класу. Мати, ОСОБА_2 приділяє багато уваги навчанню та вихованню дочки. Приймає активну участь в її житті, завжди відвідує батьківські збори. Регулярно здійснює контроль за успішністю та поведінкою дочки. Вдома для навчання створені всі необхідні умови. Батько дівчинки, ОСОБА_3 , жодного разу не проходив в школу до дочки і не приймає участі в її шкільному житті (а.с. 14).
Відповідно до інформації КНП «Миргородський міський центр первинної медико - санітарної допомоги » від 29.11.2019 на прийом в амбулаторії загальної практики - сімейної медицини проводить мати, ОСОБА_2 (а.с. 13).
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 жовтня 2010 року шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 розірвано (а.с. 10).
Виконавчим комітетом Миргородської міської ради надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до його малолітньої доньки ОСОБА_4 (а.с. 42).
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї доньки, не забезпечує необхідного харчування, що негативно впливає на її фізичний розвиток; не спілкуються з нею в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, свідомо нехтуючи своїми обов'язками, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в інтересах малолітньої дитини.
Суд вважає, що відповідач є працездатним і спроможним надавати допомогу на утримання доньки, тому підлягають стягненню із ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 04 грудня 2019 року до досягнення дитиною повнолітнього віку на користь ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 1 частини 2 та частини 6 статті 141 ЦПК України стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 768 гривень 40 копійок судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду (а.с.1).
Роз'яснити позивачу положення п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог - що зумовлює стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь держави 768 гривень 40 копійок судового збору пропорційно до задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до п.1. ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.164, 165, 166 СК України, ст.ст. 12, 13, 78-80, 141, 258, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до його малолітньої дитини, дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 грудня 2019 року, до повноліття дитини.
Стягнути із ОСОБА_3 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп. на користь ОСОБА_2 судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Стягнути із ОСОБА_3 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп. судового збору на користь держави від сплати якого був звільнений позивач при зверненні до суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до п.п. 15 п. 1 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд з моменту проголошення і непізніше тридцяти днів з дня закінчення карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Учасники справи :
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка міста Миргород, Полтавської область , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець села Навля, Навлинський район, Брянська область, Російська Федерація, рнокпп НОМЕР_3 , остання адреса проживання АДРЕСА_2 .
Виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області, як орган опіки та піклування , місцезнаходження вул. Незалежності, 17, м. Миргород, Полтавська область. код ЄДРПОУ 04057468.
Повне судове рішення складене 21 квітня 2020 року.
Суддя В. М. Куцин