Справа № 369/2888/20
Провадження №2/369/2716/20
21.04.2020 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Середенко Б.С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві питання про прийняття зустрічного позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
16 березня 2020 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Вказав, що він проживає з дітьми, повність їх утримує, цікавиться їх життям, забезпечує належний рівень життя, тому аліменти слід стягувати з ОСОБА_1 на його користь. Зважаючи на що, задоволення зустрічного позов виключає задоволення первісного позову, вони виникли з одних і тих самих правовідносин..
Дослідивши подану заяву, предмет та підстави позову, зустрічного позову, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Встановлено, що у жовтні 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що після припинення шлюбних відносини діти проживають з нею та перебувають на її утриманні. Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів.
Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно із нормами цивільного процесуального права, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.
Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки : виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстав позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов'язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов'язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.
Варто зазначити, що підставою позову не може вважатись посилання позивача на певні норми матеріального права. Пленум Верховного Суду України в п. 9Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5зазначив, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, наведені в позовній заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом необхідно керуватись під час вирішення спору. Крім того, поряд із предметом і підставою позову виділяють окремий елемент позову - його зміст. Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад,ст. 16 Цивільного кодексу України), з яким позивач звертається до суду. Законодавець у ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права й інтересу, а в ч. 2ст.16ЦК України наведене орієнтовний перелік способів здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. Предметом позову є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті. Предметом позову є позовні вимоги. Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права. Таке ж розуміння елементів позову закріплюється на рівні судової практики, зокрема у п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5. Під предметом спору розуміється об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.
Встановлено, що позивач просить стягнути аліменти на утримання дітей. У зустрічному позові порушується питання також стягнення аліментів на утримання дітей, при цьому ОСОБА_2 стверджує, що проживає з дітьми та повністю їх утримує.
Подаючи зустрічний позов, відповідач навів обґрунтування доцільності спільного розгляду позовів, оскільки обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, так як вони виникли щодо утримання спільних дітей. При цьому прийняття зустрічного позову не призведе до ускладнення розгляду справи, не збільшить обставини, які підлягають доказуванню, дослідження нових, не пов'язаних обставин. Тому клопотання про прийняття зустрічного позову суд задовольняє.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 193 ЦПК України, -
Клопотання задоволити.
Об'єднати зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Копію ухвали невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.
Відповідачу за зустрічним позовом роз'яснити право подати відзив на зустрічний позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали, копії зустрічного позову.
Позивач за зустрічним позовом має право подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня його отримання.
Відповідач за зустрічним позовом має право подати до суду заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Ухвала оскарженню не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на дану хвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя