Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" квітня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/449/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720)
до Липковатівського аграрного коледжу (63221, Харківська область, с. Липкуватівка, вул. Доценко, 1, ідентифікаційний код 00705657)
про стягнення 1 994,72 грн
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Липковатівського аграрного коледжу (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у загальній сумі 1 994,72 грн, у тому числі: пеня у сумі 1 887,16 грн, три проценти річних у сумі 107,56 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме 2102,00 грн. сплаченого судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідачем були порушені умови договору № 3105/15-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу від 04.12.2014 щодо своєчасної оплати переданого газу за даним договором.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.02.2020, з урахуванням ухвали від 21.02.2020, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/449/20. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Вищевказаною ухвалою роз'яснено відповідачу, що згідно статті 251 ГПК України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відзиву на позов у встановлений строк, справа згідно з ч.9 ст.165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
Відповідач своїм правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.02.2020, була надіслана на адресу відповідача: 63221, Харківська область, с. Липкуватівка, вул. Доценко, 1, яка зазначена позивачем у позовній заяві та відомості про місцезнаходження відповідача за цією адресою містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказана ухвала суду вручена представнику відповідача 25.02.2020.
Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
04 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Липковатівським аграрним коледжем (покупець) було укладено договір № 3105/15-ТЕ-32 купівлі - продажу природного газу (надалі - договір), одного газу (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №226 “Деякі питання акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” змінено тип публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Зміна типу акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” не є його реорганізацією (перетворенням, злиттям, приєднанням) у розумінні ст.104, 106-109 Цивільного кодексу України” та не передбачає правонаступництва.
Відповідно до п. 1.2. договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.
Згідно з п. 2.1 договору, продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 370 тис. куб. метрів (триста сімдесят тисяч куб м), в тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.): у січні обсягом 65; у лютому обсягом 65; у березні обсягом 50; всього за І кв обсягом 180; у квітні обсягом 30; всього за ІІ квартал обсягом 30; у період з травня по вересень включно продажа газу передбачена не була; у жовтні обсягом 30; у листопаді обсягом 65; у грудні обсягом 65, за ІV квартал обсягом 160.
Згідно з п. 3.3. договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання передачі. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.
Умовами пункту 5.2 договору сторони узгодили, що ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладання договору становить 1 091,00 грн з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість.
До сплати за 1000 куб.м. Природного газу - 1091,00 грн, крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн, всього ПДВ - 1 309,20 грн (одна тисяча триста дев'ять грн. 20 коп).
Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 7.2 договору сторонами встановлено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11 договору “Строк дії договору”).
Сторонами вносились зміни до договору: додатковими угодами № 1 від 31.03.2015; № 2 від 30.07.2015; № 2/3 від 31.07.2015; № 4 від 07.10.2015; № 5 від 30.11.2015.
Зокрема додатковою угодою № 1 сторони виклали з 01.04.2015 пункт 5.2 статті 5 “Ціна газу” Договору у наступній редакції:
“ 5.2. Ціна за 1000 куб.м природного газу становить 2 495,25 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 495,25 грн, крім того ПДВ - 20% - 499,05 грн, всього ПДВ - 2 994,30 грн (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири грн. 30 коп).”.
Додатковою угодою № 2 сторони додали пункт 6.3. до статті 6 “Порядок та умови проведення розрахунків” абзацами в наступній редакції:
“За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець зараховує кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.
Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.”
Додатковою угодою № 2/3 сторони виклали з 01.04.2015 пункт 5.2 статті 5 “Ціна газу” Договору у наступній редакції:
“ 5.2. Ціна за 1000 куб м природного газу становить 2 994,30 грн, в тому числі:
Тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 53,30 грн, крім того ПДВ - 20% - 10,66 грн, всього з ПДВ - 63,96 грн (шістдесят три гривні 96 коп);
- тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами - 610,20 грн (в т.ч. вартість газу на виробничо - технологічні витрати та власні потреби, що враховано в структурі тарифу з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, встановленого постановою НКРЕКП), крім того ПДВ - 20% - 122,04 грн, всього з ПДВ - 732,24 грн (сімсот тридцять дві гривні 24 коп).
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%) - 35,92 грн, крім того ПДВ 20 % - 7,18 грн, всього з ПДВ 43,10 грн.
Ціна за 1000 куб м природного газу, як товару становить 1 795,83 грн, крім того ПДВ - 20% - 359,17 грн, всього з ПДВ - 2 155,00 грн.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 495,25 грн, крім того ПДВ - 20% - 499,05 грн, всього ПДВ - 2 994,30 грн (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири грн. 30 коп).”.
Додатковою угодою № 4 сторони виклали з 01 жовтня 2015 року пункт 5.2. статті 5 “Ціна газу” Договору у наступній редакції:
“ 5.2. Ціна за 1000 куб.м газу становить 1 770,74 грн без урахування податку на додану вартість збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, крім того:
збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
податок на додану вартість за ставкою - 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 689,10 грн, крім того ПДВ - 20 % - 137,82 грн., всього з ПДВ 826,92 грн (вісімсот двадцять шість гривень 92 коп). В структуру тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, затвердженого постановою НКРЕКП, враховано вартість газу на виробничо - технологічні витрати та власні потреби газорозподільного підприємства.”.
У додатковій угоді № 5 сторони внесли зміни до договору щодо банківських реквізитів продавця за договором.
На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 127 059,28 грн, що підтверджується наступними актами приймання - передачі природного газу:
- за зобов'язаннями березня 2015 року на суму 7 775,34 грн ( акт приймання - передачі природного газу від 31.03.2015 арк. справи № 24);
- за зобов'язаннями квітня 2015 року на суму 15 447,60 грн ( акт приймання - передачі природного газу від 30.04.2015 арк. справи № 25);
- за зобов'язаннями жовтня 2015 року на суму 24 301,74 грн ( акт приймання - передачі природного газу від 31.10.2015 арк. справи № 26);
- за зобов'язаннями листопада 2015 року на суму 35 781,89 грн (акт приймання - передачі природного газу від 30.11.2015 арк. справи № 27);
- за зобов'язаннями грудня 2015 року на суму 43 752,71 грн (акт приймання - передачі природного газу від 31.12.2015 арк. справи № 28).
Акти приймання-передачі природного газу підписані представниками сторін без зауважень чи заперечень, підписи яких скріплені печатками підприємств.
Проте відповідачем, всупереч умовам договору, не вчасно проводились розрахунки за поставлений природний газ, внаслідок чого позивачем на прострочені відповідачем платежі нараховані: пеня у сумі 1 887, 16 грн; три проценти річних у сумі 107,56 грн.
Відповідач правом на участь у розгляді справи не скористався та відзив на позов до суду не надав.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, згідно з ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" господарським судам України роз'яснено, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Також, суд звертає увагу, що згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на суд, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін." (Справа "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece, Рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 р.)
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".).
Судом перевірено розрахунок 3% річних за допомогою системи "Ліга Закон" та встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 107,56 грн обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 887,16 грн, що нарахована позивачем за такі періоди: з 15.04.2015 по 25.05.2015 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 7 775,34 грн у розмірі 524,04 грн; з 15.05.2015 по 25.05.2015 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 15 447,60 грн у розмірі 279,33 грн; з 26.05.2015 по 22.06.2015 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 7 775,34 грн у розмірі 357,88 грн; з 17.11.2015 по 29.11.2015 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 24 301,74 грн у розмірі 380,84 грн; з 15.12.2015 по 22.12.2015 на суму простроченої відповідачем оплати у розмірі 35 781,89 грн у розмірі 345,07 грн.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом (Господарським).
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Так, з огляду на те, що відповідач свої зобов'язання в частині оплати за поставлений позивачем природний газ не виконав у встановлений договором строк, та мало місце прострочення здійснення останнім оплати, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.
При цьому невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна оплата відповідачем отриманого природного газу поставленого позивачем) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2 договору сторонами встановлено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю, або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
За приписом статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.
Сторонами у договорі період нарахування пені не збільшено, отже й нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 1.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. за № 14, господарським судам роз'яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Крім того, у п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз'яснено, що господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
За таких обставин, перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, мало місце прострочення оплати за допомогою системи "Ліга Закон" судом встановлено, що сума пені, що заявлена до стягнення з відповідача у розмірі 1887,16 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача, а отже судові витрати по сплаті судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2102,00 грн. слід покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 611, 612, 623-629, 655, 712 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Липковатівського аграрного коледжу (63221, Харківська область, с. Липкуватівка, вул. Доценко, 1, ідентифікаційний код 00705657) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню у сумі 1 887,16 грн та три проценти річних у сумі 107,56 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Судовий збір в сумі 2102,00 грн. покласти на відповідача у справі: Липковатівський аграрний коледж (63221, Харківська область, с. Липкуватівка, вул. Доценко, 1, ідентифікаційний код 00705657).
Стягнути з Липковатівського аграрного коледжу (63221, Харківська область, с. Липкуватівка, вул. Доценко, 1, ідентифікаційний код 00705657) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Позивач: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720).
Відповідач: Липковатівський аграрний коледж (63221, Харківська область, с. Липкуватівка, вул. Доценко, 1, ідентифікаційний код 00705657).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "21" квітня 2020 р.
Суддя І.О. Чистякова