вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"21" квітня 2020 р. Справа № 910/5829/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Попікової О.В.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 (повний текст складено 24.09.2019)
у справі №910/5829/19 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
до Приватного підприємства «Дари України»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1) ОСОБА_1 ;
2) ОСОБА_2 ;
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 позовні вимоги задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" за кредитним договором №KIR0GA0000040п від 01.11.2007 в розмірі 77358,53 євро, що станом на 22.04.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 2337056,58 грн., та складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 62262,44 євро, заборгованості за відсотками в сумі 10353,06 євро, заборгованості з комісії в сумі 4743,03 євро, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нежилих приміщень від 01.11.2007, укладеним між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою К.В. та зареєстрованим за №331, а саме: нежилі приміщення №1, №2 (групи приміщень №101), №1 (групи приміщень №102) в літ. А, загальною площею 39,30 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".
Не погодившись із прийнятим рішенням, 19.03.2020 ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення суду.
Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування підстав пропуску строку скаржник посилається на те, що вона участі у судових розглядах не приймала та оскаржуваного рішення не отримувала. За адресою місця проживання: АДРЕСА_2 , - ОСОБА_1 особисто ніяких судових рішень та/або повідомлень про розгляд справи не отримувала. 09.12.2019 апелянт через представника подала клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та лише 28.02.2020 матеріали були надані судом для ознайомлення. Тобто, оскаржуване рішення суду першої інстанції апелянт отримала лише 28.02.2020 під час ознайомлення з матеріалами справи, що, на думку скаржника, є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Дослідивши подане клопотання колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно положення п. 1 ч. 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч. 4 статті 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 261 ГПК України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч. 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, копія оскаржуваного рішення від 12.09.2019 (повний текст складено 24.09.2019) була надіслана, зокрема, скаржнику 25.09.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу: АДРЕСА_2 . Проте, 28.10.2019 поштове відправлення повернулось до Господарського суду міста Києва з відміткою: «за закінченням встановленого строку зберігання» (довідка Укрпошти ф.20).
09.12.2019 адвокат скаржника подав клопотання про видачу копії судового рішення та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
24.02.2020 адвокат скаржника подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та 28.02.2020, відповідно до відмітки адвоката, був ознайомлений з матеріалами справи.
Тобто, щонайменше з 09.12.2019 ОСОБА_1 знала про наявність оскаржуваного рішення.
Разом з тим, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР, Реєстр), рішення суду першої інстанції від 12.09.2019 у даній справі було надіслано до цього Реєстру 24.09.2019, 24.09.2019 - зареєстровано, 25.09.2019 - оприлюднено.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" №3262-IV від 22.12.2005.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Відповідно, ОСОБА_1 не була позбавлена об'єктивної можливості ознайомитись з оскаржуваним рішенням у відкритому безоплатному цілодобовому доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень та скористатись наданими їй процесуальними правами, проте такими можливостями не скористалась.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обрахування процесуальних строків щодо звернення з апеляційною скаргою саме з моменту фізичного отримання за супровідним листом, зокрема за умови наявності доказів скерування судом рішення суду на адресу сторони у справі.
При цьому судом апеляційної інстанції беруться до уваги як обставини невжиття з боку апелянта жодних заходів для ознайомлення із самим рішенням (починаючи з 9.12.2019 - дата клопотання про ознайомлення з рішенням від 12.09.2019) до 28.02.2020 (дата фактичного ознайомлення з матеріалами справи), так і обставини досить тривалої бездіяльності заявника щодо звернення із апеляційною скаргою (за відсутності обґрунтування поважності причин такої бездіяльності).
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає поважних підстав для поновлення процесуального строку та відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Разом з тим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19 слід відмовити на підставі вищезазначених приписів процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 4 статті 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою керівника ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі №910/5829/19.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
3. Скаржнику надіслати копію даної ухвали та апеляційну скаргу з доданими до неї документами.
4. Матеріали справи №910/5829/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя О.В. Попікова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков