ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
21 квітня 2020 року справа №640/21826/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач)
доВиконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (далі по тексту - відповідач, КМДА)
про1) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не прийняття рішення про переведення садового будинку у жилий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ) зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 вересня 2019 року відповідно до приписів Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року №321
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення про переведення садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у жилий будинок, у зв'язку із тим, що КМДА всупереч вимогам Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року №321, не розглянула належним чином заяву ОСОБА_1 від 06 вересня 2019 року та не прийняла рішення про задоволення цієї заяви або відмови.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/21826/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав, про поважність не подання не повідомив, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, звертає увагу на наступне.
Матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 подав до КМДА заяву про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок, зареєстровану у Департаменті містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації від 06 вересня 2019 року, з проханням перевести садовий будинок АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 .
До вказаної заяви позивач додав копію документа, що підтверджує право власності на будинок, засвідчену в установленому порядку - свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2, видане 26 жовтня 2010 року Головним управлінням житлового забезпечення, та звіт про проведення технічного огляду будинку.
На вказану заяву позивача надано відповідь Департаменті містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації у листі 13 вересня 2019 року №055-10783, яким повідомлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року №321 "Про затвердження Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки" Київська міська рада розробила та оприлюднила 14 березня 2016 року проект рішення "Про затвердження Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки" для одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, і, що вказаний проект рішення буде розглянуто згідно з Регламентом Київської міської ради від 07 липня 2016 року №579/579. Далі Департамент вказав, що повернеться до розгляду звернень щодо переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки після проходження усіх погоджувальних процедур по затвердженню відповідного Порядку.
Частиною другою статті 4 Житлового кодексу УРСР встановлено, що житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).
Згідно зі статтею 6 Житлового кодексу УРСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.
Відповідно до статті 81 Житлового кодексу УРСР громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування.
Таким чином, положеннями статті 81 Житлового кодексу УРСР передбачено порядок переведення дачних і садових будинків у жилі, водночас як і положеннями статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не визначено, що для реєстрації місця проживання в садовому будинку особа має подати рішення про переведення садового будинку в житловий.
На виконання вимог частини статті 81 Житлового кодексу УРСР Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 квітня 2015 року №321, якою затверджено Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки (далі по тексту - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов'язані адміністративно або територіально.
За правилами пункту 3 Порядку для переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа (далі - власник) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли в сільській раді виконавчий орган не утворено, - сільському голові (далі - уповноважений орган) заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: - копія документа про право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку; - письмова згода співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий; - звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам за формою згідно з додатком 2.
Відповідно до пункту 4 Порядку за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів уповноважений орган протягом місяця з дня їх надходження приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.
Прийняття рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав: неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку; виявлення в поданих документах недостовірних відомостей; встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм, що зазначені у розділі I (обов'язковий) результатів технічного огляду звіту про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку (додаток 2).
У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право повторно подати документи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення.
З наведених правових норм вбачається, що переведення дачних і садових будинків, які відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється, зокрема, виконавчим органом міської ради за заявою власника, за наслідками розгляду якої приймається одне з рішень - про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.
Частиною першою статті 101 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" визначено, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.
Таким чином, КМДА, як виконавчий орган Київської міської ради, зобов'язана була розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок від 06 вересня 2019 року та прийняти одне із рішень - про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували, що КМДА розглянула заяву позивача та прийняла відповідне рішення за результатами її розгляду.
Як встановлено вище, на заяву позивача надав відповідь Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації у листі 13 вересня 2019 року №055-10783, однак, суд звертає увагу, що вказаний лист не є рішенням у розумінні пункту 4 Порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі №363/541/16-а, адміністративне провадження №К/9901/13832/18.
Враховуючи вищевикладене, поведінка Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 є протиправною бездіяльністю.
Однак, позовні вимоги у цій частині належить задовольнити частково, тому що за умови не розгляду відповідачем заяви позивача, у суду відсутні підстави вважати, що КМДА мала прийняти рішення про переведення садового будинку у жилий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
У свою чергу доведена протиправна бездіяльність КМДА є підставою для зобов'язання розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок від 06 вересня 2019 року та прийняти відповідне рішення відповідно до норм Порядку та задовольнити позов у цій частині.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, матеріали справи не підтверджують правомірність дій відповідача у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог у розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань КМДА.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок від 06 вересня 2019 року та не прийняття відповідного рішення.
3. Зобов'язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок від 06 вересня 2019 року та прийняти відповідне рішення згідно з Порядком переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 29 квітня 2015 року №321.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 00022527).
Суддя В.А. Кузьменко