Житомирський апеляційний суд
Справа №295/18603/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
13 квітня 2020 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд
в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 , суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12019060020004760 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, одруженого, на утриманні має неповнолітнього сина, працюючого неофіційно, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого:
16.06.2015 Богунським районним судом м. Житомира за ст.ст.186 ч.2, 15 ч.3, 152 ч.1, 70 КК України до 5 років позбавлення волі, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187, КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9
Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2020 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Початок строку покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 11.11.2019 по день набрання вироком законної сили з розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 26.04.2020(включно).
Від прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 надійшло клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 26.04.2020 року. Прокурор посилається на те, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України не відпали. ОСОБА_7 неодноразово судимий, має непогашені судимості, а тому може продовжити злочинну діяльність для забезпечення себе засобами існування. Крім того, може незаконно впливати на потерпілу, з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій, оскільки останній має негативну характеристику. Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , з метою запобігання вказаних ризиків, прокурор вважає, що неможливо застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Заслухавши прокурора ОСОБА_8 , яка підтримала клопотання, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_9 , які заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, неодноразово судимий, має непогашені судимості, отже існує ризик того, що обвинувачений може продовжити злочинну діяльність та може незаконно впливати на потерпілу, з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій.
Отже існуючі ризики щодо переховування від органів слідства та суду не зменшились, їх запобігання неможливе без продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977\96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З урахуванням викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти існуючим ризикам та наявні достатні правові підстави для продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а також необхідним і доцільним для забезпечення його належної процесуальної поведінки та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи, що згідно вироку Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2020 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням кінцевого терміну його по 26.04.2020 року, апеляційний суд вважає доцільним продовжити обвинуваченим ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто по 11 червня 2020 року включно.
Керуючись ст.ст.197, 199, 401, 405 КПК України, апеляційний суд,
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 60 днів, а саме по11 червня 2020 року включно.
Строк дії ухвали по 11 червня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :