Провадження № 11-кп/803/1151/20 Справа № 210/401/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 квітня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
засудженого(в режимі відеоконференції) ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_9 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2020 року про умовно- дострокове звільнення від відбування покарання щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого: 07.07.2016 року вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 289 КК України до позбавлення волі строком на 8 років,
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2020 року подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія №80» ОСОБА_10 було задоволено. Засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умовно-достроково звільнено з місць позбавлення волі на не відбутий строк покарання 1 рік 10 місяців 19 днів.
Рішення суду обґрунтовано тим, що ОСОБА_8 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, яке згідно ч.4 ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, станом на 12.02.2020 року відбув 3/4 призначеного покарання.
Суд зазначив, що доводи прокурора про те, що засуджений ОСОБА_8 лише стає на шлях виправлення є необґрунтованими та не підтверджуються жодними доказами, оскільки спростовуються матеріалами особової справи та додатковими характеризуючими документами відносно останнього, наданими з боку установи виконання покарання. Крім того, відповідно до вимог ст.81 КК України, ОСОБА_8 підпадає під категорію осіб, до яких можливо застосувати умовно-дострокове звільнення.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_8 за весь період відбування покарання сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та відбув 3/4 строку покарання, призначеного за вироком суду, за весь період відбування покарання характеризувався позитивно, дотримувався норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, не порушував умови відбування покарання, провину у вчиненому відповідно до вироку суду визнав, суд прийшов до висновку про можливість умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_8 з місць позбавлення волі.
Прокурор не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2020 року скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання начальника ДУ ДУ “Криворізька виправна колонія №80” про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_8 .
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ухвала районного суду є незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що ОСОБА_8 відбуває покарання за особливо тяжкий злочин, що потребує більш ретельного вивчення особистості засудженого та його поведінки за весь строк відбування покарання. Вказує на те, що не можна вважати сумлінною поведінкою лише формальній факт відсутності у засудженого не знятих або не погашених у порядку, встановленому ст. 134 КВК України, заходів стягнення, оскільки на його думку дотримання вимог режиму відбування покарання є обов'язком засудженого.
Звертає увагу на те, що питання про можливість застосування до засудженого ОСОБА_8 умовно-дострокового звільнення розглядалось по відбуттю 3/4 строку покарання і цей строк настав лише у зв'язку із застосуванням до нього ч. 5 ст. 72 КК України, чим скорочено було покарання більш ніж на 1 рік та 4 місяці, що свідчить про передчасне настання можливості вирішення питання про застосування ст. 81 КК України, зокрема з огляду на тяжкість злочину. Вважає, що залишок невідбутого строку покарання 1 рік 10 місяців 19 днів є значним, а відбута частина покарання (фактично 4 роки 7 місяців) не є достатньою для його виправлення.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка просила задовольнити вимоги апеляційної скарги, думку засудженого та його захисника, які, кожен окремо, заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно із ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений добросовісною поведінкою та відношенням до праці довів своє виправлення.
Статтею 81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Однак вказаних вимог кримінального закону суд першої інстанції не дотримався.
Розглядаючи клопотання про умовно-дострокове звільнення та задовольняючи його, суд послався на те, що відповідно до вимог ст.81 КК України, ОСОБА_8 підпадає під категорію осіб, до яких можливо застосувати умовно-дострокове звільнення. За весь період відбування покарання сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та відбув 3/4 строку покарання, призначеного за вироком суду, за весь період відбування покарання характеризувався позитивно, дотримувався норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, не порушував умови відбування покарання, провину у вчиненому відповідно до вироку суду визнав, а тому на даний час засуджений довів сумлінною поведінкою та ставленням до праці своє виправлення.
Між тим, судом першої інстанції не надано належної оцінки даним, що характеризують особу засудженого, а саме, що він відбуває покарання за особливо тяжкий злочин, за весь час відбування покарання, строк якого почався 07.05.2015 року, має лише 5 заохочень. Крім того, ОСОБА_8 мав 3 стягнення, які хоч і погашені, однак повинні враховуватися при розгляді питання щодо умовно-дострокового звільнення, як дані, що характеризують особу засудженого.
Також засуджений ОСОБА_8 в місцях позбавлення волі з 08.05.2015 року. Під час утримання у Криворізькому слідчому ізоляторі характеризувався негативно, мав 3 стягнення до вступу вироку в законну силу, заохочень не мав.
Крім того, можливість застосування до засудженого ОСОБА_8 умовно-дострокового звільнення по відбуттю 3/4 строку покарання настала лише у зв'язку із застосуванням до нього ч. 5 ст. 72 КК України, чим скорочено було покарання більш ніж на 1 рік та 4 місяці, що свідчить про передчасне настання можливості вирішення питання про застосування ст. 81 КК України, зокрема з огляду на тяжкість злочину та значний залишок невідбутого строку покарання - 1 рік 10 місяців 19 днів.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення враховуються дані у сукупності з усіма іншими обставинами за весь період відбування покарання.
За таких обставин, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що засуджений ОСОБА_8 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, оскільки відбута засудженим частина покарання не є достатньою для виправлення останнього і не можна вважати сумлінною поведінкою лише формальній факт відсутності у засудженого не знятих або не погашених у порядку, встановленому ст. 134 КВК України, заходів стягнення, оскільки дотримання вимог режиму відбування покарання є обов'язком засудженого, а тому у задоволенні клопотання про умовно - дострокове звільнення засудженого від відбування покарання слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.409 КПК України, підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню, а подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія №80» ОСОБА_10 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі засудженого ОСОБА_8 на не відбутий строк покарання - залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 537, 539 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_9 - задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2020 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія №80» ОСОБА_10 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4