Провадження № 11-сс/803/528/20 Справа № 208/611/20 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
15 квітня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
третьої особи, щодо майна якої
вирішується питання про арешт ОСОБА_6
представника третьої особи,
щодо майна якої вирішується
питання про арешт ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020040160000152,
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року клопотання слідчого СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , було задоволено. Накладено арешт на майно, тимчасово вилучене під час огляду, проведеного 24.01.2020 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040160000152 від 24.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, а саме на автомобіль «Шкода» д№ НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_9 .
Рішення суду обґрунтовано тим, що 24.01.2020 року органом досудового розслідування внесено відомості до ЄРДР №12020040160000152 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, а саме по факту підроблення свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 .
В ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження органом досудового розслідування під час огляду, проведеного 24.01.2020 року, виявлено та тимчасово вилучено речі, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення вищевказаного кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Встановивши, таким чином, в ході розгляду клопотання, що вилучені в ході проведеного 24.01.2020 року огляду речі є тимчасово вилученим майном, щодо якого є достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає ознакам, визначеним ст.98, п.1 ч.2 ст.167 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість даного клопотання та наявність підстав для його задоволення.
Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 05 лютого 2020 року. Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені клопотання слідчого про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час огляду, проведеного 24.01.2020 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040160000152 від 24.01.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, а саме на автомобіль Шкода Октавія", д.з. НОМЕР_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , що видане на ім'я ОСОБА_9 .
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ухвала слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 05 лютого 2020 року є незаконною, такою що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону.
Зазначає, що після огляду автомобіля та свідоцтва про реєстрацію ТЗ слідчий не звертався до слідчого судді в порядку ч.3 ст.233 КПК України з клопотанням про надання дозволу на проведення огляду та вилучення автомобіля "Шкода Октавія", д.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , 1981 р.н., номер кузова - НОМЕР_3 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , що видане на ім'я ОСОБА_9 та ключів від вказаного автомобіля, які 24.01.2020 року були вилучені до Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Оскільки слідчий не звертався до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на огляд автомобіля, то протокол огляду автомобіля, що проведений 24.01.2020 року, постанова про визнання вилученого під час огляду майна: автомобіля «Шкода Октавія», д.з. НОМЕР_1 , номер кузова - НОМЕР_3 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , що видане на ім'я ОСОБА_9 , та ключів від вказаного автомобіля речовими доказами, є недопустимими доказами, а тому, на думку апелянта, у слідчого судді не було підстав накладати арешт на майно, вилучене за такими документами.
Заслухавши суддю-доповідача, думку ОСОБА_6 та в його інтересах адвоката ОСОБА_7 , які, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію прокурора, який залишив це питання на розсуд суду, зазначивши, що на даний час відсутні підстави для утримання арештованого майна, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Апеляційним переглядом встановлено, що 24.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040160000152 внесено відомості щодо вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 358 КК України, по факту того, що 24.01.2020 року приблизно о 15:56 навпроти буд.12 по вул. М. Грушевського в м. Кам'янському зупинено автомобіль "Шкода Октавія", д.з. НОМЕР_1 , водій якого надав для перевірки документи, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яке має ознаки підробки документу.
В рамках вказаного кримінального провадження 24.01.2020 року слідчим здійснено огляд місця події, в ході якого тимчасово вилучено вищевказаний автомобіль та вищевказане свідоцтво.
27 січня 2020 року слідчий, в провадженні якого знаходяться матеріали кримінального провадження, керуючись ст.ст.167, 168, 170 КПК України, звернувся до слідчого судді клопотанням, погодженим з прокурором, в якому просив накласти арешт на майно, яке тимчасово вилучене в ході здійснення огляду, проведеного 24.01.2020 року, а саме на автомобіль «Шкода», д№ НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_9 .
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року дане клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на вищезазначене майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та спів розмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак зазначених вимог закону слідчий, який вніс клопотання, та слідчий суддя, який розглядав зазначене клопотання, не дотрималися, що істотно вплинуло на правильність прийнятого судового рішення.
Так, клопотання слідчого на містить відомостей, зазначених в ч. ч. 5, 6 ст. 170 КПК України, а саме, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Клопотання слідчого не містить відомостей щодо пред'явлення підозри будь-якій особі в даному кримінальному провадженні, не містить посилань і на заявлений цивільний позов, а також залишено поза увагою, що відповідно до ст. 96-3 КК України, у кримінальному провадженні за ч.2 ст. 364 КК України не передбачено застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб, а також конфіскації майна чи спеціальної конфіскації.
Також слідчий суддя не взяв до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, дійсно поза увагою суду залишилися ті обставини, що після огляду автомобіля та свідоцтва про реєстрацію ТЗ слідчий не звертався до слідчого судді в порядку ч.3 ст.233 КПК України з клопотанням про надання дозволу на проведення огляду та вилучення автомобіля "Шкода Октавія", д.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , 1981 р.н., номер кузова - НОМЕР_3 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , що видане на ім'я ОСОБА_9 та ключів від вказаного автомобіля, які 24.01.2020 року були вилучені до Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, що певною мірою є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Вказані обставини слідчим суддею залишились без належної правової оцінки, що свідчить про неналежне дотримання вимоги пунктів 1 та 3 ч. 2 ст. 173 КПК України, згідно яких при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Крім того, під час апеляційного розгляду прокурор зазначив, що у кримінальному провадженні вже проведена автотехнічна експертиза, за результатами якої не було встановлено фактів втручання у номер кузова траспортного засобу «Шкода» д.з. НОМЕР_1 , а отже на даний час відсутні підстави для подальшого утримання арештованого майна.
Виходячи з викладеного та враховуючи те, що при вирішенні питання про арешт зазначеного у клопотанні майна слідчим та слідчим суддею були порушені зазначені вище норми кримінального процесуального закону, колегія суддів, з огляду на вимоги ст. 370 КПК України, ч. 3 ст. 407 КПК України вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 підлягає задоволенню, оскільки відсутнє будь - яке обгрунтування підстав для накладення арешту на зазначене в апеляції майно та саме клопотання є необгрунтованим, невмотивованим та незаконним, а ухвала слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року - скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом на підставі п.2 ч.1 ст. 407 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020040160000152 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час огляду, проведеного 24.01.2020 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040160000152 від 24.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, а саме на автомобіль «Шкода» д.з. НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_9 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ ______________ ______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3