Провадження № 11-сс/803/475/20 Справа № 175/994/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
13 квітня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040440000232, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
місце народження: м.Дніпропетровськ, який зареєстрований
за адресою: АДРЕСА_1 , фактично
проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
Ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2020 року задоволено клопотання слідчого Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13:55 год. 16 травня 2020 року, визначено розмір застави у сумі 168 160,00 грн., з покладанням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що негативно вплине на хід досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_8 просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що він має міцні соціальні зв'язки, на його утриманні знаходиться дружина, син та мати, яка має онкозахворювання. Зазначає, що у разі застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, він зобов'язується виконувати покладені на нього обов'язки.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого.
Як слідує з наданих матеріалів, слідчий суддя дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки при розгляді клопотання слідчого слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що негативно вплине на хід досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».
На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що 19 березня 2020 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що виразилося у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
З наданих матеріалів слідує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 18 лютого 2020 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 24 лютого 2020 року, яка повідомила про факт викрадення майна та повідомила про суму спричиненої матеріальної шкоди; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 26 лютого 2020 року; протоколом перегляду відеозапису від 26 лютого 2020 року, з якого слідує, що відеозапис переглядався за участю свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що на даному відеозаписі проїжджає автомобіль Fiat Doblo з європейським номерами “1153”, який він бачив 18 лютого 2020 року близько 01:40 по вул.Партизанській в смт.Обухівка та якій повернув в бік вул.Харківської; протоколом обшуку від 18 березня 2020 року, з якого слідує, що під час обшуку гаражного приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , виявлені викрадені речі; протоколом обшуку від 18 березня 2020 року, з якого слідує, що під час обшуку боксу для ремонту автомобілів, виявлено автомобіль марки Fiat Doblo з європейським номерами НОМЕР_1 .
Що стосується доводів підозрюваного про відсутність підстав для застосування до нього виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років і усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності вини, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Також, ОСОБА_8 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою зміни показів на його користь, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_8 не має постійного офіційного джерела доходу, що свідчить про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи щодо відсутності будь-яких даних про наявність ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Щодо посилання підозрюваного на те, що він він має міцні соціальні зв'язки, на його утриманні знаходиться дружина, син та мати, яка має онкозахворювання, слід зазначити, що вказані обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Зазначені в апеляційній скарзі підозрюваного доводи та підстави, згідно з якими він просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст.177 КПК України, і тримання ОСОБА_8 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_8 відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже, в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2020 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4