Провадження № 11-кп/803/1276/20 Справа № 214/994/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
13 квітня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
в режимі відеоконференції:
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040000000052 21 січня 2020 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -
Короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040000000052 21 січня 2020 року, щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Обґрунтовуючи свої висновки суд першої інстанції зазначив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в ньому не конкретизовані та не в повній мірі викладені обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а саме: не зазначено яку саме електронно-обчислювальну техніку та як саме використовував обвинувачений для вчинення злочину; не зазначено, що яка саме помилка виникла у мережі супермаркету «VARUS», що призвела до сторнування операцій обліку грошових коштів, при цьому не визначено термін сторнування. Крім цього, вказує, що обвинувальний акт містить відомості, які не передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме посилання на висновок судової експертизи із зазначенням її реквізитів та дати складання. Також, було встановлено, що слідчий в порушення вимог ст. 220 КПК України не повідомив про результати розгляду клопотань захисника та вказані клопотання та відповіді на них відсутні в матеріалах провадження.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду першої інстанції скасувати у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що направляючи обвинувальний акт до суду для розгляду прокурор виклав обставини, які вважав встановленими та доведеними, зазначив правову кваліфікацію з посиланням на положення закону та формулювання обвинувачення. Вказує, що суд першої інстанції вдався до оцінки обставин, зазначених в обвинувальному акті, чим вийшов за межі своїх повноважень на стадії підготовчого судового розгляду.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурори у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати і призначити новий розгляд.
Обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_9 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити ухвалу суду першої інстанції без зміни.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно зі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обгрунтованість судового рішення за наявними у справі матеріалами в межах поданої апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних вимог, апеляційний суд вважає непереконливими доводи прокурора в апеляційній скарзі про допущені судом порушення вимог кримінального процесуального закону під час підготовчого судового засідання і ухвалення рішення про повернення обвинувального акта.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зокрема, суд має право прийняти таке рішення, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному; в ньому не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, або не зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланнями на положення закону та формулювання обвинувачення.
Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
В ст.ст. 109, 291 КПК України викладено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків. Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.
У відповідності до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, тобто підводиться підсумок стадії досудового розслідування шляхом формулювання офіційного обвинувачення.
Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, поряд з іншими відомостями, повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні під №12020040000000052 щодо ОСОБА_8 апеляційний суд приходить до висновку, що при його складанні дотримано вимоги, передбачені ст. 291 КПК України, а висновки суду першої інстанції є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Суд в порушення вимог ст. 372 КПК України не навів мотивів, з яких він дійшов висновку щодо невідповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.
Так, при перевірці матеріалів провадження встановлено, що до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020040000000052 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
З пред'явленого обвинувачення слідує, що фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, які слідчі вважали встановленими, викладені так, як це відомо органам досудового розслідування на підставі доказів, що є в матеріалах кримінального провадження.
Як видно з матеріалів судового провадження, в підготовчому судовому засіданні суд фактично без дослідження доказів піддав сумнівам висновки досудового розслідування щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні ним зазначеного кримінального правопорушення та кваліфікації його дій, хоча згідно ч. 3 ст. 314 КПК України на цій стадії провадження не мав таких повноважень.
Висновки суду на предмет недотримання вимог ст. 291 КПК України щодо не зазначення в обвинувальному акті при викладенні фактичних обставин вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, яку саме електронно-обчислювальну техніку та як саме використовував обвинувачений для вчинення злочину, а також яка саме помилка виникла у мережі супермаркету «VARUS», що призвела до сторнування операцій обліку грошових коштів, при цьому не визначено термін сторнування, суд апеляційної інстанції вважає передчасними без врахування доводів сторони обвинувачення, до того ж ці обставини є предметом перевірки при розгляді провадження по суті і не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, оскільки наведені обставини не стосуються безпосередньо змісту обвинувального акту.
Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а згідно до вимог статей 338-340 КПК України в судовому засіданні прокурор може змінити обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.
Щодо посилань суду на те, що досудовим розслідуванням у обвинувальному акті зазначено відомості, які не передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме посилання на висновок судової експертизи із зазначенням її реквізитів та дати складання, що, на думку суду, є неприпустимим, апеляційний суд не розцінює як такі, що тягнуть за собою необхідність повернення обвинувального акту у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України.
Крім того, ч. 4 ст. 291 КПК України містить виключний перелік документів, які мають бути додані до обвинувального акту, а саме: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Матеріали кримінального провадження повинні вивчатись тільки під час судового розгляду, а встановлені та підтверджуючі документи знаходяться в матеріалах кримінального провадження, які не можуть бути долучені до обвинувального акту до початку судового засідання, а тому посилання суду першої інстанції на відсутність в наданих до суду матеріалах провадження клопотань захисника, наданих слідчому 22 січня 2020 року, та відповідей на них є безпідставними.
За таких обставин рішення суду відносно повернення обвинувального акта з підстав, вказаних судом, не можна визнати законним і обґрунтованим.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що приймаючи рішення щодо повернення обвинувального акту прокурору суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому повно та всебічно розглянути кримінальне провадження і постановити законне та обгрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог статей 412 і 415 КПК є підставою для скасування ухвали і повернення провадження на новий розгляд у суд першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Під час підготовчого провадження суд має перевірити відповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, після чого прийняти відповідне рішення, передбачене ст. 314 КПК.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, задовольнити.
Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4