Номер провадження 2/754/514/20
Справа №754/15355/18
Іменем України
(повне рішення суду виготовлено 17 квітня 2020 року)
15 квітня 2020 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Дорошенко В.В., справа № 754/15355/18
ОСОБА_1 - позивач
ОСОБА_2 - відповідач
Вимоги позивача: стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів
Ткаченко О.Д. - адвокат відповідача
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача: 48648 грн. 38 коп. - неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 18.03.2009 р. по 03.10.2018 р. та 14000 грн. - витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.04.2020 року за заявою позивача позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 15.06.2018 року по 03.10.2018 року в сумі: 1748,21 грн. залишено без розгляду.
В іншій частині позову позивач у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення з відповідача: 46998,33 грн. - неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 18.03.2009 року по 14.06.2018 року підтримав, а адвокат відповідача позовні вимоги не визнав посилаючись на неправильність проведеного позивачем розрахунку неустойки (пені) та неповідомлення відповідача державним виконавцем про наявність заборгованості по аліментам.
Вислухавши учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Відповідно до виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва від 20.05.2009 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини.
Відповідно до довідки-рахунку державного виконавця відповідач мав заборгованість по сплаті аліментів за період з 18.03.2009 року по 30.06.2018 року в сумі: 46988,33 грн..
Заборгованість по сплаті аліментів у сумі: 46988,33 грн. відповідач сплатив 14.06.2018 року, проти чого позивач не заперечував, як у позові так і судовому засіданні.
Доказів про сплату визначених судовим рішенням аліментів за період з 18.03.2009 року по 14.06.2018 року, стороною відповідача суду не надано і судом не здобуто.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України, 1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
При здійсненні в судовому засіданні математичного розрахунку з визначення розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 18.03.2009 року по 14.06.2018 року в судовому засіданні достовірно встановлено, що цей розмір є більшим 100 відсотків заборгованості по аліментам, проти чого також не заперечував у судовому засіданні і адвокат відповідача.
З урахуванням ч. 1 ст. 196 СК України, розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у даній справі дорівнює 100 відсоткам заборгованості по аліментам.
Що стосується розміру самої заборгованості по аліментам, якому дорівнює сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 18.03.2009 року по 14.06.2018 року, то суд при її визначенні враховує наступне.
Заборгованість по аліментам у сумі: 46988,33 грн. державним виконавцем визначена станом на 30.06.2018 року.
Однак, заборгованість у сумі: 46988,33 грн. відповідач погасив 14.06.2018 року, що ніким і нічим не спростовувалось.
У суму: 46988,33 грн. включено і платіж по аліментам за червень 2018 року.
Разом з тим, суду не надано правових доказів, що аліменти за червень 2018 року відповідач мав сплатити до або саме 14.06.2018 року, а тому, включення в суму заборгованості по аліментам за період з 18.03.2009 року по 14.06.2018 року суми платежу за червень 2018 року є безпідставним.
Відповідно до вищевказаної довідки-розрахунку державного виконавця по заборгованості по аліментам, відповідач у червні 2018 року мав сплатити: 1847,87 грн. - аліментів і цю суму аліментів за червень 2018 року відповідач сплатив 14.06.2018 року при погашенні всієї суми заборгованості по аліментам.
Вищевикладене дає правові підстави для висновку, що сума заборгованості по аліментам за період з 18.03.2009 року по 14.06.2018 року і якій дорівнює розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за цей же період, становить: 46988,33 грн. - 1847,87 грн. = 45150 грн. 46 коп..
З урахуванням викладеного, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 18.03.2009 року по 14.06.2018 року в частині сумі: 45150 грн. 46 коп., а в іншій частині позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів є безпідставними.
Будь-яких конкретних правових доказів у спростування позовних вимог про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, сторона відповідача суду не надала і судом таких доказів не здобуто.
Доводи сторони відповідача про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості по аліментам, оскільки відповідач не був належним чином проінформований державним виконавцем про наявність примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів, не спростовують висновків суду про обґрунтованість частини позовних вимог про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено і проти цього ж у судовому засіданні не заперечував і адвокат відповідача, останньому достовірно було відомо про рішення суду про стягнення аліментів, а виконання судового рішення, яке набрало законної сили та утримання своєї дитини це не право, а обов'язок особи.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольняються частково.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 1. Судовий збір справляється: у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
При поданні позову позивач судовий збір не сплачував, а тому, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Понесення позивачем витрат на правничу допомогу в сумі: 14000 грн. підтверджується квитанцією від 04.04.2019 року, договором про надання правничої допомоги від 08.10.2019 року, додатком № 1 до договору про надання правничої допомоги від 08.10.2018 року, рахунком-фактури № Р-0005 від 03.04.2019 р., актом від 04.04.2019 року приймання-передачі наданих послуг за договором б/н від 08.10.2018 року, розрахунком розміру гонорару адвоката та надання правничої допомоги, складеним 04.04.2019 року, ордером адвоката від 04.04.2019 року.
Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, то судові витрати відшкодовуються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ): 45150 грн. 46 коп. - неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та 11412 грн. 80 коп. - витрат на правничу допомогу.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у дохід держави: 840 грн. 80 коп. - судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.