Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 343/980/18
провадження № 61-3401св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. Ю., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2018 року у складі судді Тараша В. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня 2019 року у складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Томин О. О., Ясеновенко Л. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року заступник керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності та повернення земельної ділянки.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що на підставі рішення Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області одинадцятої сесії сьомого скликання від 25 грудня 2016 року № 143-11/2016, у власність
ОСОБА_1 передано земельну ділянку площею 0,1923 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2622084501:01:013:0219, який
03 березня 2017 року зареєстрував право власності на зазначену земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Перевіркою законності виділення земельних ділянок установлено, що 25 грудня
2016 року одинадцята сесія Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області не відбувалася, земельні питання не розгулялися і рішення про передачу земельних ділянок у власність не приймалися, що підтверджується протоколом допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , протоколом одинадцятої сесії Оболонської сільської ради від 25 грудня
2016 року, протоколом огляду місця події від 21 лютого 2018 року, протоколом огляду речей і документів від 20 січня 2018 року, повідомленням про підозру ОСОБА_4 (спеціаліст по землевпорядкуванню) від 26 квітня 2018 року та ОСОБА_5 (виконуюча обов'язки голови сільської ради) від 26 квітня
2018 року.
27 квітня 2018 року Калуською місцевою прокуратурою направлено до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018090160000194
від 28 березня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за частиною другою статті 28, частиною першою статті 364, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України), у тому, що вони за попередньою змовою, діючи умисно, шляхом складання завідомо неправдивого документа, склали рішення Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 25 грудня 2016 року № 143-11/2016, яке є офіційним документом, а саме: вказали у ньому про те, що Оболонська сільська рада прийняла рішення передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1923 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2622084501:01:013:0219, достовірно знаючи, що одинадцята сесія Оболонської сільської ради 25 грудня 2016 року не відбувалася та зазначене рішення на сесії не приймалося. У подальшому, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 усвідомлюючи, що вказане рішення є підробленим, а внесена до нього інформація є недостовірною, видала його ОСОБА_1 , який 03 березня 2017 року незаконно зареєстрував за собою право приватної власності на земельну ділянку за № 19384407, унаслідок чого зазначена земельна ділянка вибула із власності територіальної громади села Оболоня Долинського району Івано-Франківської області поза її волею.
Посилаючись на наведене, прокурор просив: скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 19384407, дата та час державної реєстрації: 03.03.2017 14:54:04; повернути у власність територіальної громади Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської земельну ділянку площею 0,1923 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2622084501:01:013:0219.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2018 року у задоволенні позову заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що підставою набуття ОСОБА_1 у власність спірної земельної ділянки було вчинення ним будь-яких дій, які б суперечили положенням статей 116, 118 Земельного кодексу України або іншим вимогам законодавства України. Навпаки, як було встановлено судом, рішенням Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 30 травня 2016 року № 89-7/2016 ОСОБА_1 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1923 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у селі Оболоня Долинського району Івано-Франківської області, на виконання якого за його замовленням Приватне підприємство «ГеоБудІнформ Долина» розробило проект землеустрою щодо відведення у власність
ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки. Зважаючи на відсутність вини відповідача у тому, що на одинадцятій сесії Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області не відбувався розгляд земельних питань, а також на те, що рішення Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області одинадцятої сесії сьомого скликання від 25 грудня 2016 року № 143-11/2016 в установленому законом порядку не оскаржено, і є чинним, суд першої інстанції дійшов висновку, що показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , повідомлення про підозру ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 26 квітня 2018 року, протокол огляду місця події від 21 лютого 2018 року, протокол огляду речей і документів від 20 січня 2018 року, не можуть свідчити про незаконність вибуття земельної ділянки з власності територіальної громади села Оболоня, а тому відсутні правові підстави для скасування запису про державну реєстрацію ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку та її повернення у власність територіальної громади.Крім того, суд зауважив про необхідність дотримання при вирішення питання про позбавлення особи власності справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника, ураховуючи, що особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області залишено без задоволення, рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги щодо неналежної оцінки судом першої інстанції доказів, отриманих у рамках кримінального провадження (протоколу огляду місця події від 21 лютого
2018 року, протоколу огляду речей і документів від 20 січня 2018 року, показань депутатів Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , повідомлень про підозру ОСОБА_4 та ОСОБА_5. від 26 квітня 2018 року) не заслуговують на увагу, оскільки зазначені докази зібрані у порядку кримінального судочинства, де їм буде надана належна правова оцінка.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга першого заступника прокурора Івано-Франківської області, у якій він просив скасувати рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня
2019 року, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанцій, у порушення вимог статей 79, 89 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не надали належної оцінки відсутності рішення Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області одинадцятої сесії сьомого скликання від 25 грудня 2016 року № 143-11/2016 про передачу у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, а також доказам на підтвердження зазначених обставин, зокрема копії протоколу огляду місця події від 21 лютого 2018 року, яким зафіксовано, що рішення сесії від 25 грудня
2016 року насправді було виготовлене 15 січня 2017 року; копії протоколу огляду речей і документів від 20 січня 2018 року, з якого вбачається, що на одинадцятій сесії Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області не виносилися і не розглядалися земельні питання; показанням депутатів про те, що вони не голосували за прийняття рішень по земельних питаннях; копії обвинувальних актів по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 364, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 КК України, що у сукупності свідчить про передачу у власність
ОСОБА_1 земельної ділянки з порушенням вимог статті 116 ЗК України та відсутність волевиявлення територіальної громади на її відчуження.
Законодавчо визначений порядок набуття громадянами права власності на земельну ділянку із земель державної та комунальної власності потребує наявності волевиявлення осіб до отримання земельної ділянки у формі подачі заяви та прийняття рішення про її передачу органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди обгрунтовували свої висновки посиланням на рішення Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 30 травня 2016 року № 89-7/2016, яким наданий дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1923 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у селі Оболоня Долинського району Івано-Франківської області, позитивними висновками відповідних служб, та відсутністю обмежень щодо цільового використання земельної ділянки. Водночас, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не є підтвердженням позитивного рішення про надання її у власність. Крім того, у висновку до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки
ОСОБА_1 від 18 липня 2016 року № С-178, виданому відділом містобудування та архітектури Долинської державної адміністрації Івано-Франківської області, не враховано факт відсутності плану зонування та генерального плану території, а самі по собі матеріали землеустрою містять відомості про відношення частини переданої відповідачу земельної ділянки до сільськогосподарських угідь.
Перевіряючи дотримання порядку передачі земельної ділянки у власність
ОСОБА_1 , суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що у плані відведення йому земельної ділянки відсутній підпис суміжного землекористувача, а погодження меж відбулося на підставі акта комісії
від 28 травня 2016 року, виготовленого ще до надання дозволу сільською радою на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Зважаючи на установлені судами обставини відсутності прийнятого сільською радою рішення про передачу земельної ділянки у власність відповідача, висновки судів попередніх інстанцій про те, що рішення Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області одинадцятої сесії сьомого скликання від 25 грудня 2016 року № 143-11/2016 є чинним, оскільки не було оскаржене у встановленому законом порядку є помилковими, зважаючи на те, що у даному випадку, мова йде не про помилку, допущену державним органом, а про вчинення кримінального правопорушення - підроблення рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність в інтересах ОСОБА_1 . Саме тому принцип «належного урядування», який передбачає, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, і такі помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, до спірних правовідносин не може бути застосований у даному конкретному випадку. Вимоги про припинення права власності ОСОБА_1 та повернення спірної земельної ділянки у власність територіальної громади є пропорційними визначеним цілям - відновлення інтересів територіальної громади, із власності якої протиправно та безоплатно вибула спірна земельна ділянка.
У відзиві на касаційну скаргу, що надійшов до Верховного Суду у квітні
2019 року, ОСОБА_1 просив залишити касаційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області без задоволення, зазначивши, що викладені у ній доводи не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, та не дають підстав вважати, що судами порушено норми процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права.
У відповіді на відзив, що надійшов до Верховного Суду у травні 2019 року, перший заступник прокурора Івано-Франківської області зазначив, що при передачі у власність відповідача спірної земельної ділянки, допущено такі порушення земельного, містобудівного та іншого законодавства, які свідчать про незаконність набуття ним земельної ділянки у власність, детальний опис яких, викладено ним у касаційній скарзі.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 03 березня 2017 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1923 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2622084501:01:013:0219, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою реєстрації право власності, зазначено рішення Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 25 грудня 2016 року
№ 143-11/2016.
28 березня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості № 12018090160000194, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 364, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 КК України, за фактом вчинення службовими особами Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської областізловживання службовим становищем та службового підроблення при наданні у приватну власність земельних ділянок, у тому числі ОСОБА_1 .
У рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, установлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді спеціаліста по землевпорядкуванню Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, достовірно знаючи, що 25 грудня 2016 року одинадцята сесія Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області не відбулася, і на ній не розглядалися земельні питання та не приймалися рішення про передачу земельних ділянок, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди
ОСОБА_1 , всупереч інтересам служби, виготовив завідомо неправдиве рішення Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області від 25 грудня 2016 року № 143-11/2016 «Про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки», відповідно до якого передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1923 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2622084501:01:013:0219, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після чого вступив у злочинну змову із виконуючою обов'язки сільського голови ОСОБА_5 , якій надав виготовлене на паперовому носії рішення органу місцевого самоврядування, яке вона підписала та завірила відтиском гербової печатки Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, надавши статусу офіційного документа. У подальшому вказане рішення Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області ОСОБА_4 особисто передав ОСОБА_1 , на підставі якого він 03 березня 2017 року оформив право власності на зазначену земельну ділянку, у результаті чого вона незаконно вибула із власності територіальної громади села Оболоня Долинського районного Івано-Франківської області.
26 квітня 2018 року у рамках кримінального провадження
№ 12018090160000194 від 28 березня 2016 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлено про підозру у зловживанні владою, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди громадським інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також у службовому підробленні, тобто у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 364, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 КК України.
Обставини того, що 25 грудня 2016 року не проводилося засідання одинадцятої сесії Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, а на сесії сільської ради, яка відбулася 27 грудня 2016 року не розглядалися земельні питання, підтвердили у суді першої інстанції свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які є депутатами Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга першого заступника прокурора Івано-Франківської області підлягає задоволенню частково з таких підстав.
За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша статті 116 ЗК України).
За змістом частин шостої-дев'ятої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у редакції на дату передачі у приватну власність відповідачу земельної ділянки, до компетенції сільських, селищних, міських рад, зокрема віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які підлягають вирішенню виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (пункти 30, 34 частини першої статті 26 зазначеного Закону).
Частиною другою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Відсутність рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування (зокрема, його підроблення) про відчуження майна означає, що воно вибуло поза його волею.
За змістом статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Установивши, що на засіданні одинадцятої сесії сьомого скликання Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області не приймалося рішення від 25 грудня 2016 року № 143-11/2016 про затвердження проекту землеустрою щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1923 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2622084501:01:013:0219, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що зазначені порушення вимог чинного законодавства при передачі спірної земельної ділянки у власність відповідачу не є достатніми для задоволення вимог про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку та повернення її у власність територіальної громади села Оболоня Долинського району Івано-Франківської області.
Ураховуючи, що необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку має бути рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, які діють від імені власника, про передачу у власність земельної ділянки, установлена судами відсутність такого рішення представницького органу територіальної громади села Оболоня Долинського району Івано-Франківської області, як власника земельної ділянки площею 0,1923 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2622084501:01:013:0219, свідчить про порушення визначеного законом порядку набуття ОСОБА_1 права власності на зазначену земельну ділянку.
З огляду на встановлені судами обставини, висновки судів про чинність рішення Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області рішення від 25 грудня 2016 року № 143-11/2016 про передачу у власність
ОСОБА_1 з огляду на те, що воно не було оскаржено у встановленому законом порядку, є помилковими.
Обгрунтованими є також посилання заявника на те, що дії ОСОБА_1 , що передували вирішенню питання про передачу йому у власність спірної земельної ділянки, зокрема його звернення із заявою від 27 травня 2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1923 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в селі Оболоня, а також розроблення ПП «ГеоБудІнформ Долина» на його замовлення проекту землеустрою щодо відведення вказаної ділянки із присвоєнням їй кадастрового номера кадастровий номер 2622084501:01:013:0219, не є достатньою підставою набуття права власності на земельну ділянку, оскільки не можуть підміняти собою відповідні рішення органу місцевого самоврядування.
Правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної власності, становлять суспільний інтерес, а протиправність дій посадових осіб органу місцевого самоврядування, спрямована на вибуття земельної ділянки з володіння держави, такому інтересу не відповідає.
Принцип «належного урядування», на який посилалися суди у оскаржуваних судових рішеннях не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, у тому числі й земельних ділянок, на користь територіальної громади, якщо таке майно вибуло з комунальної власності у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з'ясовувати та враховувати оцінюючи правомірність та допустимість втручання держави у право фізичної особи на мирне володіння майном.
Дотримання принципу «належного урядування» оцінюється одночасно з додержанням принципу «пропорційності», з метою забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини. Цей критерій є оціночним і стосується суб'єктивної складової кожної конкретної справи.
Верховний Суд виходить з того, що повернення у комунальну власність земельної ділянки, відчуженої фізичній особі незаконно, на підставі неіснуючого рішення органу місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна в інтересах населення територіальної громади.
З метою відновлення становища територіальної громади, яке існувало до порушення, прокурор просив скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку та повернути її до земель комунальної власності Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області.
Витребування (повернення) майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника, або особи, якій він передав майно у володіння поза його волею, у даному конкретному випадку, відповідно до статті 388 ЦК України, є належним способом захисту права власності у разі його порушення. Забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, крім зазначеного полягає також у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).
Ураховуючи, що уповноваженою особою не приймалося рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1923 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2622084501:01:013:0219, у результаті чого зазначена земельна ділянка вибула з комунальної власності поза волею територіальної громади села Оболоня Долинського району Івано-Франківської області, суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про необгрунтованість заявлених позовних вимог, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог прокурора, який діє в інтересах держави в особі Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Оскільки суди попередніх інстанцій правильно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про скасування рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2018 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня 2019 року, з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позову заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про припинення права власності та повернення земельної ділянки.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області задовольнити частково.
Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня
2019 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про припинення права власності та повернення земельної ділянки задовольнити.
Повернути земельну ділянку площею 0,1923 га для будівництва в обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2622084501:01:013:0219, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , до земель комунальної власності територіальної громади Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області.
Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис
від 03 березня 2017 року № 19384407 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1923 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2622084501:01:013:0219, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1192730826220).
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний
Г. І. Усик
В. В. Яремко