14 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 361/3310/18
провадження № 61-5747ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року за заявою акціонерного товариства «Універсал Банк» про забезпечення позову у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості,
У червні 2018 року публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду з зазначеним вище позовом.
Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2019 року позов акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», правонаступник ПАТ «Універсал Банк») задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 22 серпня 2007 року у розмірі 124 860 (сто двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят) доларів США 18 центів, з яких: прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 5 756 доларів США 43 центи; сума дострокового стягнення кредиту у розмірі 111 776 доларів США 71 цент; заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 7 327 доларів США 04 центи; пеня за порушення строків сплати кредиту та відсотків за користування кредитом у розмірі 53 799 грн 66 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 22 серпня 2007 року у розмірі 124 860 (сто двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят) доларів США 18 центів, з яких: прострочена заборгованості по кредиту у розмірі 5 756 доларів США 43 центи; сума дострокового стягнення кредиту у розмірі 111 776 доларів США 71 цент; заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 7 327 доларів США 04 центи; пеня за порушення строків сплати кредиту та відсотків за користування кредитом у розмірі 53 799 грн 66 коп.
Вирішено питання розподілу судового збору.
19 листопада 2019 року на виконання рішення суду видано виконавчі листи.
У подальшому за цими виконавчими листами приватним виконавцем відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно боржників.
20 грудня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2019 року, яка ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 січня 2020 року задоволена.
Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2019 року скасовано, й справа призначена до судового розгляду.
15 січня 2020 року АТ «Універсал Банк» подало до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2020 року, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року, заяву АТ «Універсал Банк» задоволено частково.
Накладено арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 3221289001:01:053:0005, що за адресою: АДРЕСА_1
Житловий будинок що належить ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 з кадастровим номером 221281600:04:004:0223, за адресою: Київська область, Броварський район, с/рада Гоголівська.
В іншій частині у задоволенні заяви АТ «Універсал Банк» відмовлено.
Судове рішення першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, мотивована тим, що частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд виходив із співмірності заходів забезпечення позовних вимог ціні позову. Відмовляючи у задоволенні заяви в частині заборони вчиняти будь-які дії по відчуженню корпоративних прав, суд виходив з того, що застосування такого заходу може порушити можливість господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися своїми правами.
У касаційній скарзі АТ «Універсал Банк» просить суд оскаржені судові рішення в частині відмови в накладенні арешту на майно ОСОБА_3 скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким заяву АТ «Універсал Банк» у цій частині задовольнити.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Згідно з вимогами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним й не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У рішенні Дейвіда Горнсбі (David Hornsby) та Ади Енн Горнсбі (Ada Ann Hornsby) проти Грецької Республіки, № 18357/91, § 40 від 19 березня 1997 року, у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece), Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін».
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на норми ЦПК України, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 151 ЦПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Встановивши, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення про задоволення позову, оскільки предметом спору у цій справі є стягнення кредитної заборгованості, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про необхідність забезпечення виконання ймовірного судового рішення шляхом накладення арешту на два житловий будинки та дві земельні ділянки, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову позовним вимогам у цій справі.
Отже, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви АТ «Універсал Банк» про забезпечення позову та заборони вчиняти певні дії, оскільки невжиття заходу забезпечення позову може в подальшому ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення цього позову.
Відтак, забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане майно до ухвалення рішення у справі та набрання ним законної сили не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.
Крім того, у пункті 4 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16 зроблений висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у разі якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Доводи заявника про те, що суди не навели розрахунків співмірності ціни позову та заходів забезпечення позову суд попередньої інстанції правильно вважав необґрунтованими, оскільки суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, розглядає питання про забезпечення позову, виходячи із тих документів, які надані сторонами, тому не здійснює своїх розрахунків, а перевіряє лише розрахунки, що надані сторонами у справі.
Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга, є необґрунтованою. Правильне застосовування норм статей 149-150 ЦПК України є очевидним й не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судових рішень.
Керуючись частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року за заявою акціонерного товариства «Універсал Банк» про забезпечення позову у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості відмовити.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара