Єдиний унікальний номер 722/518/20
Номер провадження 1-в/722/65/20
16 квітня 2020 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокиряни Чернівецької області справу за клопотанням засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі,-
Засуджений ОСОБА_3 звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області з вказаним вище клопотанням, в якому просив на підставі ст.81 КК України звільнити його умовно-достроково від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі, а також просив розглянути справу без його присутності.
Прокурор ОСОБА_4 , представник виправної колонії ОСОБА_5 , голова спостережної комісії Сокирянської РДА ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, подавши письмові заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, при цьому прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання, а представник виправної колонії та представник спостережної комісії вирішення клопотання залишили на розсуд суду.
Дослідивши письмові матеріали клопотання та особову справу засудженого, суд приходить до висновку, що клопотання засудженого ОСОБА_3 підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, в тому числі повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Таким чином, виходячи із вказаної норми кримінального закону, застосування умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування як основного, так і додаткового покарання, є правом, а не обов'язком суду.
Із досліджених в судовому засіданні письмових матеріалів клопотання та особової справи засудженого судом встановлено наступні обставини.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20.07.2012 року за ч.3 ст.153, ч.2 ст.156, ч.1 ст.70 КК України до 10 років позбавлення волі.
Ухвалами Сокирянського районного суду Чернівецької області від 23.02.2016 року, на підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_3 зараховано період попереднього ув'язнення у строк покарання, а саме з 30.03.2012 року по 02.08.2012 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 відраховується з 30.03.2012 року. Відповідно кінець строку відбування покарання - 28.11.2021 року.
Таким чином, ОСОБА_3 засуджений за вчинення умисних злочинів, які станом на час їх вчинення та засудження ОСОБА_3 відносилися до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.
Пунктом 3 ч.3 ст.81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Як встановлено судом, станом на час розгляду клопотання засуджений ОСОБА_3 відбув 8 років 4 місяці 18 днів позбавлення волі, що становить більше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за вчинення умисного особливо тяжкого злочину.
Відповідно невідбутий засудженим ОСОБА_3 строк покарання у виді позбавлення волі станом на час розгляду судом клопотання становить 1 рік 7 місяців 12 днів.
Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року, під час судового розгляду питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання суди повинні ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.102 КВК України режим у виправних і виховних колоніях -це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених. Режим у колоніях має зводити до мінімуму різницю між умовами життя в колонії і на свободі, що повинно сприяти підвищенню відповідальності засуджених за свою поведінку і усвідомленню людської гідності. Режим створює умови для суспільно корисної праці засуджених, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, соціально-виховної роботи та громадського впливу.
Частиною 3 ст.107 КВК України передбачено, що засуджені зобов'язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_3 за час перебування в слідчому ізоляторі м.Чернівці до дисциплінарної відповідальності не притягувався та не заохочувався.
З 16.08.2012 року засуджений відбуває покарання в державній установі «Сокирянська виправна колонія (№67)».
Як вбачається із довідки про заохочення і стягнення на засудженого, за час відбування покарання в державній установі «Сокирянська виправна колонія (№67)» засуджений ОСОБА_3 один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності, однак стягнення погашено в установленому законом порядку. За сумлінну поведінку та ставлення до праці, а також за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки шість разів заохочувався у вигляді подяк.
Частинами 1 та 5 ст.118 КВК України передбачено, що засуджені до позбавлення волі мають право працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції. Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством.
Згідно довідки відділу організації та нормування праці №86 від 14.04.2020 року та особової справи встановлено, що засуджений ОСОБА_3 після розподілу з дільниці карантину, діагностики і розподілу залучався до оплачуваної суспільно-корисної праці (вибірником-складальником каменю стінового у гірничій дільниці №1, днювальним відділення, робітником їдальні). З червня 2017 року по квітень 2018 року працював у господарській обслузі днювальним медичної частини установи. Свої обов'язки та поставлені завдання засуджений виконував.
Із змісту характеристики, затвердженої 15.04.2020 року начальником державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_7 , встановлено, що засуджений ОСОБА_3 в 2014 році отримав спеціальність «Штукатур 2 розряду» в навчальному центрі, який функціонує при установі. За постановою начальника колонії від 27.04.2018 року був переведений до дільниці соціальної реабілітації при державній установі «Сокирянська виправна колонія (№67)». По прибуттю працевлаштований в якості різноробочого дільниці соціальної реабілітації. У подальшому був працевлаштований днювальним даної дільниці, де й працює по даний час. Свої обов'язки та покладені йому завдання виконує. Намагається дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці, у відношенні до персоналу установи ввічливий, виконує їх законні вимоги, по відношенню до інших засуджений не конфліктний, будує з ними рівні й доброзичливі відносини, роботи з благоустрою установи виконує, своє спальне місце та приліжкову тумбочку намагається утримувати в чистоті та порядку, дбайливо ставиться до майна установи, відвідує заходи виховного характеру, які проводяться у дільниці соціальної реабілітації, реагує на них правильно. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», читає духовну літературу. Підтримує соціально-корисні зв'язки на волі шляхом отримання посилок та передач, взаємовідносини із рідними добрі.
Відповідно до довідки медичної частини №89 від 14.04.2020 року засуджений ОСОБА_3 17.08.2012 року був оглянутий, діагноз: практично здоровий, працездатний, 08.04.2020 року обстежений в умовах медчастини, однак потребує обстеження та лікування в умовах обласного гематологічного центру МОЗ.
Згідно довідки бухгалтерії державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» за №46, станом на 14.04.2020 року на виконанні перебував виконавчий лист про стягнення із засудженого ОСОБА_3 аліментів у розмірі 50% від нарахованої заробітної плати, який надійшов до установи 27.01.2015 року. Заборгованості по утриманим аліментам немає.
Частиною 2 ст.81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається із виписки з протоколу №1 від 03.01.2020 року засідання комісії ДСР з оцінки ступеню виправлення засуджених, станом на 03.01.2020 року засуджений ОСОБА_3 став на шлях виправлення.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК).
Таким чином, суд вправі прийняти рішення про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання за наявності двох обов'язкових умов, а саме сумлінної поведінки та сумлінного ставлення до праці, що у своїй сукупності може свідчити про доведення засудженим свого виправлення.
Відповідно до ст.6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Враховуючи наведені вище вимоги кримінального закону та встановлені обставини в їх сукупності, із урахуванням особи засудженого ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що останній за час відбування покарання у виді позбавлення волі своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а тому заслуговує бути звільненим від подальшого відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк.
На підставі ст.81 КК України та керуючись ст.ст.537 ч.1 п.2, 539 КПК України, суд,-
Клопотання задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20.07.2017 року, умовно-достроково на невідбутий строк - 1 (один) рік 7 (сім) місяців 12 (дванадцять) днів.
Роз'яснити засудженому ОСОБА_3 , що відповідно до ч.4 ст.81 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими ст.ст.71,72 КК України.
Після набрання ухвалою суду законної сили, її копію для виконання надіслати ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» та для відома - Кіцманському районному суду Чернівецької області.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляції через Сокирянський районний суд Чернівецької області, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1