10 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 761/38682/14-ц
провадження № 61 - 13086св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення невиплачених сум та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - Концерн) про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення невиплачених сум та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2015 року провадження у справі в частині вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу премію до Дня Незалежності України та Дня Конституції України закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року позов задоволено частково. Визнано незаконним наказ Концерну від 12 листопада 2014 року N 90/ок про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника сектора обліку основних засобів, необоротних активів та капітальних інвестицій. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектора обліку основних засобів, необоротних активів та капітальних інвестицій Концерну з 12 листопада 2014 року. Стягнуто з Концерну на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 83 666,18 грн без урахування прибуткового податку. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектора обліку основних засобів, необоротних активів та капітальних інвестицій Концерну та виплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 8 517,95 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28 січня 2016 року апеляційну скаргу Концерну задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року змінено в частині правового обґрунтування, в іншій частині рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 28 січня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року апеляційну скаргу Концерну задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року в частині задоволення позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року повернуто особі, яка її подала. Провадження у справі закрито як помилково відкрите.
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року про перегляд за нововиявленими обставинами, просила скасувати оскаржуване рішення, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
19 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у березні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом ОСОБА_1 до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення невиплачених сум та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п'яти суддів на 06 травня 2020 року.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко