Ухвала
Іменем України
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 334/5171/19
провадження № 51-1861 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2020 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за заявою від 10 липня 2019 року.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_4 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2019 року, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягало оскарженню в апеляційному порядку.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Посилається на ту обставину, що апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за його скаргою, що не узгоджується із вимогами ст. 309 КПК України. При цьому вважає, що суд апеляційної інстанції, у порушення вимог ст. 129 Конституції України та загальних засад кримінального процесуального законодавства, обмежив його право на доступ до правосуддя.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши долучені до скарги копію судового рішення, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Як передбачено вимогами п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, крім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Так, стаття 309 КПК України містить вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Суддя апеляційного суду, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , застосував положення статті 309 КПК України, яка містить вичерпний перелік ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню під час досудового розслідування.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, з огляду на позицію Конституційного Суду України, відповідно до якої обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий пп. 3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Про те, що доступ до правосуддя не є абсолютним вказується у практиці Європейського суду з прав людини і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури.
Тобто, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях звертає увагу, що апеляційне та касаційне оскарження судових рішень має залежати від особливостей процесуального характеру, та з огляду на вимоги національного законодавства.
Так, положеннями ч. 4 ст. 399 КПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Як правильно зазначено апеляційним судом, до передбаченого ст. 309 КПК України переліку не входить оскарження ухвали слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора.
Таким чином, ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2019 року не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Враховуючи наведене, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на вищевказану ухвалу слідчого судді, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги та вважає, що у відкритті провадження за касаційною скаргою слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3