Ухвала
14 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 686/10026/16-ц
провадження № 61-20611св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
третя особа - ОСОБА_5 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2019 року у складі судді Салоїд Н. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_5 , Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Позовна заява мотивована тим, що 29 листопада 2015 року по Старокостянтинівському шосе у м. Хмельницькому відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_1 (далі - автомобіль «Ford Focus»), під керуванням позивача та автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номерНОМЕР_2 (далі - автомобіль «Mitsubishi Lancer») під керуванням ОСОБА_5 . Внаслідок ДТП та порушення ОСОБА_5 правил дорожнього руху автомобіль, яким керував позивач та який йому належить на праві приватної власності, отримав механічні пошкодження. Позивач вказує на те, що ОСОБА_5 не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом, а тому не мав права керувати автомобілем «Mitsubishi Lancer», оскільки, власниками вказаного автомобіля є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , останній вчинив недбалість щодо утримання джерела підвищеної небезпеки та допустив до керування транспортним засобом ОСОБА_5 , який не отримував та не мав посвідчення водія.
В судовому засіданні 19 липня 2016 року Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області задоволено клопотання позивача про залучення співвідповідача у справі - ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, уточнивши 19 липня 2016 року позовні вимоги, ОСОБА_1 просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на його користь 271 380,07 грн на відшкодування майнової шкоди, завданої в ДТП.
Справа розглядалася в судах неодноразово.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 та із ОСОБА_2 , як законного представника малолітнього ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 по 17 500,00 грн на відшкодування майнової шкоди.У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що суб'єктом відповідальності за майнову шкоду, спричинену позивачу, був ОСОБА_6 як співвласник транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_2 , який, маючи реєстраційні документи на транспортний засіб, законно володів та користувався ним та протиправно передав його іншій особі, дії якої призвели до заподіяння шкоди позивачу. ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_4 , інтереси якого представляє законний представник ОСОБА_2 , як спадкоємці ОСОБА_6 , що прийняли спадщину, відповідно до статті 1231 Цивільного кодексу України зобов'язані у межах вартості спадкового майна задовольнити вимоги позивача.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, в якій заявник просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що у діях ОСОБА_2 відсутній склад цивільного правопорушення. ОСОБА_2 надавала згоду на передачу автомобіля третій особі, а тому є суб'єктом відповідальності за завдану позивачу майнову шкоду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 06 травня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак
І. Ю. Гулейков
Г. І. Усик