Ухвала
14 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 441/1502/18
провадження № 61-21425св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 лютого 2019 року у складі судді Яворської Н. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколота Т. І.,
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про реальний поділ будинковолодіння та земельної ділянки, набутих у порядку спадкування.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є власником 3/4 частин будинковолодіння (садиби) на АДРЕСА_1 згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом після смерті своєї матері ОСОБА_3 та земельної ділянки, площею 0,1704 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Власницею іншої 1/4 частини вказаного будинковолодіння та земельної ділянки для його обслуговування є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 30 травня 2017 року, виданого після смерті її дочки ОСОБА_4 . У добровільному порядку вирішити спір про поділ будинку сторони не можуть.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд провести реальний поділ будинку з господарськими та надвірними спорудами і земельної ділянки відповідно до успадкованих часток кожному за варіантом № 2 висновку будівельно-технічної експертизи від 17 серпня 2018 року № 017/18 та вирішити питання поділу судового збору і витрат за проведення експертизи.
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 27 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Здійснено реальний поділ будинковолодіння на АДРЕСА_1 з усіма господарськими будівлями та спорудами між ОСОБА_1 , співвласником 3/4 частин, та ОСОБА_2 , співвласником 1/4 частини, згідно із варіантом № 2 висновку будівельно-технічної експертизи від 17 серпня 2018 року № 017/18. Із ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за різницю у частках у спірному будинковолодінні у розмірі 91 893,00 грн.
Зобов'язано ОСОБА_1.демонтувати сантехнічні прилади у приміщенні санвузла під літером 1-7; обладнати тамбур у приміщенні під літером 1-7; обладнати ґанок-сходи; пробити дверний проріз до виходу в приміщення новоутвореного тамбуру під літ 1-7 з встановленням подвійних дверей; пробити дверний проріз з встановленням дверей з приміщення під літером 1-7 в житлову кімнату під літером 1-6; обладнати сумісний санвузол в приміщенні коридору під літером 1-1; встановити гвинтові сходи на мансардний поверх з приміщення житлової кімнати під літером 1-6; обладнати кухню в приміщенні житлової кімнати під літером 1-9 над кухнею першого поверху під літером 1-3 (згідно із вимогами ДБН).
Зобов'язано ОСОБА_2 у приміщенні коридору сходової клітки під літером 1-2 обладнати сумісний санвузол площею 3,8 кв. м із встановленням двох перегородок з дверима, прибити два дверних прорізи із встановленням дверей в приміщенні новоутвореного коридору - тамбуру.
У задоволенні інших вимог позову відмовлено.Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частково судові витрати у розмірі 3 524,00 грн, частково витрати за проведення експертизи в сумі 5 600,00 грн, всього - 9 124,00 грн.
Здійснюючи поділ спірного домоволодіння за варіантом № 2 висновку будівельно- технічної експертизи від 17 серпня 2018 року № 017/18, суд першої інстанції виходив із того, що різниця в ідеальних частках за таким варіантом є значно меншою, ніж за варіантом № 1 висновку будівельно-технічної експертизи від 17 серпня 2018 року № 017/18. Вимога позивача про реальний поділ земельної ділянки є безпідставною, оскільки в останнього відсутнє право власності на земельну ділянку.
Постанова Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 лютого 2019 року у частині розподілу будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 скасовано частково та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Здійснено реальний поділ будинковолодіння на АДРЕСА_1 з усіма господарськими будівлями та спорудами між ОСОБА_1 , співвласником 3/4 частин, та ОСОБА_2 , співвласницею 1/4 частини, згідно із варіантом № 1 висновку будівельно-технічної експертизи від 17 серпня 2018 року № 017/18.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за різницю в частках у спірному будинковолодінні у розмірі 65 637,00 грн.
Співвласникам житлового будинку літ. «А-1» необхідно закласти дверний проріз з приміщення коридору літ. 1-1 у приміщення ванни літ.1-7; демонтувати сходи на мансарду і встановити перекриття між частиною сходової клітки першого поверху і мансарди. Зобов'язано ОСОБА_2 у приміщенні коридору сходової клітки літ. 1-2 обладнати сумісний санвузол площею 3,8 кв. м із встановленням перегородки з дверима.Зобов'язано ОСОБА_1 провести ремонтно-будівельні роботи.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.Стягнуто із ОСОБА_2 12 874,00 грн судового збору в дохід держави.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за встановленими обставинами найбільш доцільним та справедливим є розподіл спірного будинковолодіння за варіантом № 1 висновку будівельно-технічної експертизи від 17 серпня 2018 року № 017/18.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 лютого 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення в частині розподілу судових витрат та ухвалити нове рішення в цій частині.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, ухваливши рішення про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 , безпідставно стягнув із останньої судовий збір за подання апеляційної скарги та не здійснив перерозподілу судових витрат у справі.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 лютого 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний поділ будинковолодіння та земельної ділянки, набутих в порядку спадкування,призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 29 квітня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак
І. Ю. Гулейков
Г. І. Усик