Ухвала
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 299/528/19
провадження № 61-6720ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 липня 2019 року та на постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2020 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
04 березня 2020 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 липня 2019 року та на постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2020 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2020 року касаційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» повернуто особі, яка її подала.
07 квітня 2020 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» вдруге звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 липня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи те, що касаційна скарга подана 07 квітня 2020 року, тому вона підлягає розгляду відповідно до положень ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ.
У касаційній скарзі заявник просить поновити йому строк на касаційне оскарження та вказує на те, що ухвалу Верховного Суду від 24 березня 2020 року, якою повернули представнику АТ «Універсал Банк» Матьковському Р. Е. касаційну скаргу на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 липня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2020 року отримано
07 квітня 2020 року.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки вперше заявник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення у межах строку на касаційне оскарження, проте така скарга повернута заявнику, що свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.
Разом з тим, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки до касаційної скарги не додано документ на підтвердження сплати судового збору.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18) зроблений правовий висновок про те, що зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921,00грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Предметом позову у цій справі є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто позов носить майновий характер, тому, виходячи з вимог підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору при зверненні із касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанції має обчислюватися з урахуванням вартості спірного майна.
Оскільки із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна (предмета іпотеки), заявнику необхідно самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору та сплатити його, ураховуючи раніше сплачені суду кошти, за наступною формулою (А ? 1,5 % ? 200 %), де А - це вартість спірного майна (предмета іпотеки).
Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникам строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Поновити Акціонерному товариству «Універсал Банк» строк на касаційне оскарження рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 липня 2019 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2020 року
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 18 травня 2020 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак